АНАТОЛІЙ ФЕДОРЕНКО, ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ ВАТ «КІНТО»: «АКЦІЇ МАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ ВІДНОВЛЮВАТИ СВОЮ ВАРТІСТЬ. ГРОШІ — НІКОЛИ» - Економіка - dt.ua

АНАТОЛІЙ ФЕДОРЕНКО, ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ ВАТ «КІНТО»: «АКЦІЇ МАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ ВІДНОВЛЮВАТИ СВОЮ ВАРТІСТЬ. ГРОШІ — НІКОЛИ»

25 липня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №28, 25 липня-1 серпня

— Якщо ми станемо на позицію, що інвестування коштів в акції, себто — в реальну економіку, передчасне, а інвестування в нерухомість — ризиковане, то інвестування в інші активи (за умовчанням) припустиме...

— Якщо ми станемо на позицію, що інвестування коштів в акції, себто — в реальну економіку, передчасне, а інвестування в нерухомість — ризиковане, то інвестування в інші активи (за умовчанням) припустиме. Ну, наприклад, розміщення активів на банківських депозитах першокласних банків.

Це означає, що законодавець (або орган держрегулювання) має відфільтрувати такі банки, надавши допомогу управляючому активами у виборі конкретних банківських установ. Можна сформулювати певні вимоги — критерії відповідності. На їх підставі виберемо кращих із кращих, найдостойніших із перших. Але де гарантія, що, попри масштаби, розгалужені філіальні мережі і відповідність якимось формальним параметрам, вони вирізняються високою фінансовою стабільністю? Хто свого часу міг припустити, що такі далеко не останні в «табелі про ранги» банки, як Градобанк чи тим більше «Україна», зазнають повного фіаско... У кінцевому рахунку ми все одно доходимо висновку, що лише компанія з управління активами, виходячи не з якоїсь формальної, а з усієї сукупності найсвіжішої ринкової інформації, може визначати прийнятні інституції для розміщення пенсійних коштів.

Що стосується решти активів, інвестування в які за умовчанням не піддається сумніву, то перелік їх досить вузький. По-перше, це державні боргові зобов’язання, по-друге, корпоративні облігації, по-третє, іпотечні цінні папери (треба ще дожити, поки будуть сформовані відповідні ринки нерухомості, крім житлового). За таких умов на початковому етапі левова частка активів — аж до дозволених законом 50 відсотків — буде інвестуватися в державні боргові зобов’язання. Особливо якщо управляючих активами викликати до регулятора і пропонувати їм вкладати гроші в держоблігації, оскільки бюджет потребує грошей. Інша частина пенсійних активів швидше за все опиниться на банківських депозитах.

У такий спосіб ми ніколи не спрямуємо накопичені пенсійні ресурси на розвиток вітчизняного товаровиробника, а отже, й на створення нових робочих місць, упровадження сучасних технологічних процесів тощо. Замість цього кошти йтимуть на поточні соціальні потреби і непродуктивні витрати держави або ж на поповнення кредитних ресурсів банків, які і без того мають надлишкову ліквідність. Використання резервів НПФ буде зовні надійним, але з мінімальною реальною віддачею для економіки та помірною дохідністю — для учасника пенсійного фонду.

На адресу корпоративних облігацій критики не було, отже, треба думати, інвестування в ці інструменти в опонентів закону сумнівів не викликає. Проте насправді це не так, особливо якщо масштаби такого інвестування будуть великими. І справа не лише у відсутності рейтингових оцінок таких боргових інструментів. Ну який, скажіть на милість, може бути рейтинг у товариства з обмеженою відповідальністю, створеного нашвидкуруч лише для того, щоб випустити облігації без якихось обмежень? Історії господарювання у такого ТОВ немає, хоч скількись пристойного статутного фонду — немає, персонал тільки-но сформовано, предмет діяльності — також відсутній...

Виникає запитання: що станеться, коли пенсійні кошти в масовому порядку вкладатимуть в інструменти подібних емітентів?

У нас є негативна історія випуску місцевих облігацій, але немає негативної історії на ринку облігацій корпоративних. Я глибоко не вивчав питання, але припускаю: поки всі емітенти дружно підтримують імідж цього ринку, намагаються розраховуватися за своїми зобов’язаннями, а у разі, коли власних ресурсів не вистачає, підключають банки-андерайтери. Але це можливо, поки масштаби нових зареєстрованих емісій відносно невеликі. У міру зростання обсягів запозичень і виходу на ринок дедалі більшого числа дедалі менш обов’язкових емітентів ризики дефолту (неплатежу за зобов’язаннями) зростатимуть випереджаючими темпами.

Хочу, щоб мене правильно зрозуміли. Я за те, щоб цей інструмент розвивався, проте емітент має бути належним. Щоб тих юридичних осіб, які мають поточну прострочену заборгованість за раніше зробленими запозиченнями, хто має не повністю оплачений статутний капітал й інші ознаки, що дозволяють засумніватися в платоспроможності, просто не допускали до емісії облігацій.

Ми також закликаємо до цивілізованих корпоративних відносин: «Хлопці, не чиніть сваволі на фондовому ринку, не розмивайте акціонерний капітал шляхом необгрунтованих додаткових випусків акцій!» Вітчизняний ринок акцій нестабільний саме тому, що зберігається можливість безкарно отримувати економічні вигоди за рахунок порушення прав інших учасників корпоративних відносин. Величезні надії пов’язувалися з ухваленням закону про акціонерні товариства, що дасть у руки акціонерів, контролюючих органів та судової влади реальну можливість не лише закликати до порядку «свавільників», а й компенсувати втрати постраждалим. Готовий погодитися з тим, що будь-який господарюючий суб’єкт має право на власне трактування ситуації, але даруйте — не за рахунок інших. Тим більше, якщо це пенсійний фонд, за яким інтереси тисяч майбутніх пенсіонерів.

Немає підстав прогнозувати надто швидкий розвиток недержавної пенсійної системи. Наш народ — інвестор «ляканий», він просто так із гривневою готівкою не розпрощається. Тому початкові суми пенсійних накопичень навряд чи виявляться для фінансового ринку непідйомними, накопичувальна система наповнюватиметься грішми досить поступово. Тож за два роки — і закон це передбачає — можна відпрацювати і механізми, й інструменти інвестування. А всі ті застереження, про які каже пан Пинзеник, стосуються загальнообов’язкової накопичувальної системи, яка, за деякими оцінками, зможе залучати понад 4 млрд. грн. пенсійних внесків щороку. Проте поки ми не наберемося досвіду на добровільній, обов’язкова система в Україні в дію не вводитиметься. Ось тому необхідно якомога швидше запустити недержавну систему пенсійного забезпечення — зокрема як пілотний проект, для відпрацювання механізмів інвестування пенсійних активів в обмежених обсягах. Щоб коли десь і наступати на українські граблі, то розміру якомога меншого.

І ще один момент. Говорячи про цілість пенсійних коштів, необхідно розрізняти захист їх, з одного боку, від можливих зловживань, розкрадання, з іншого боку — від знецінення внаслідок інфляції і недоотримання інвестиційного доходу. Коли виникають кризові моменти на кшталт 1997—1998 років і національна валюта різко знецінюється, а ваші накопичення приблизно порівну інвестовані в державні боргові зобов’язання і розміщені на банківських депозитах, дуже важко залишитися «при своїх інтересах». І просто неможливо, якщо на банківських депозитах лежать практично сто відсотків коштів (як це має місце в діючих пенсійних фондах). Це ще один аргумент на користь диверсифікації та вкладення частини накопичень у ті об’єкти, що в умовах інфляції здатні зберігати свою вартість. Наприклад, у дорогоцінні метали, нерухомість і... ті самі акції.

До речі, акції мають здатність відновлювати втрачену під час кризи вартість. Гроші — ніколи. На сьогодні акції вітчизняних емітентів усе ще дуже недооцінені (іноді в три-п’ять разів), тому управляючий пенсійними коштами може отримати приріст курсової вартості таких цінних паперів і до кількох десятків відсотків на рік. Те, що за іншими фінансовими інструментами, а тим більше на Заході, просто неможливо.

На наш погляд, сіяти сумніви легко, значно складніше — робити спроби. Як відомо, не помиляється той, хто нічого не робить. Ризики є, їх ніхто не скасовував, але й поставлене завдання того варте. Адже накопичувальна система — це не лише додаткові пенсії, а й, що, може, навіть важливіше, комплексний чинник оздоровлення економіки. З країн колишнього СРСР лише Білорусь не має законодавства про добровільне пенсійне забезпечення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво