АКЦИЗНА ПІДНІЖКА КАВІ З ШОКОЛАДОМ - Економіка - dt.ua

АКЦИЗНА ПІДНІЖКА КАВІ З ШОКОЛАДОМ

3 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 3 жовтня-10 жовтня

У «штормовому морі» опинилися нині наші вітчизняні виробники шоколадної та кавопродукції. Їм реально загрожує запровадження акцизу...

У «штормовому морі» опинилися нині наші вітчизняні виробники шоколадної та кавопродукції. Їм реально загрожує запровадження акцизу. Верховна Рада розглянула це питання в першому читанні ще до літніх парламентських канікул, його активно готують до другого слухання. Причому «розумну» пропозицію не те що не обговорювали в професійно-виробничих колах, — ніхто й гадки не мав про такі перспективи, аж поки питання «не спливло» у вищому законодавчому органі. Виробники стурбовані не на жарт. Ми зустрілися з генеральним директором спільного українсько-англійського підприємства «Галка Лтд» (основного кавовиробника в Україні) Борисом ДУБОВИМ, аби ознайомитися з його думкою щодо цього.

— Акциз на каву пропонують запроваджувати нібито з добрими намірами — для поповнення держбюджету, — каже Борис Васильович. — Проте наші економісти підрахували: його введення дозволить поповнити бюджет, що потерпає від браку коштів, аж на... 48 млн. грн. на рік. Чи врятує когось ця сума? Тим часом відомо, що близько 70% кави, яка ввозиться в Україну, — це тіньова продукція, за яку держава не одержує ні копійки. Тобто за рахунок 30% вітчизняних легальних виробників наші держчиновники воліють наповнити скарбницю. Це було б смішно, якби не було так сумно. Спочатку слід закрити митні переходи для фактичної контрабанди, а потім уже ставити вимоги до своїх власних виробників.

Якщо акциз усе-таки введуть, чим це конкретно загрожуватиме вашому підприємству?

1993 року акцизний збір уже вводили, але скасували 1997-го. За чотири «акцизних» роки галузь фактично перестала існувати. Підприємства зупинилися. Львівська «Галка» вижила тільки завдяки допомозі наших партнерів, які в той складний час надавали нам товарні кредити зеленою кавою, вартість якої ми проплачували після реалізації продукції. Якби не це, нас спіткала б така сама доля, що й інших.

За кілька останніх років кавовий бізнес ожив. Сьогодні в різних регіонах України діють 19 великих і малих підприємств та фірм, зайнятих у кавовому виробництві. Та якщо акцизний збір буде відроджено, ми остаточно «поховаємо» галузь, я в цьому абсолютно впевнений.

На всіх рівнях у нас проголошуються гасла про підтримку вітчизняного виробника. Якщо це справді так, то підтримайте нас чи бодай просто не заважайте працювати, не вибивайте грунт з-під ніг. Ви подивіться, яка зараз конкуренція на кавовому ринку. Дуже багато продукції надходить до нас із Росії. Там нині створено чудові умови для кавовиробників, тож багато потужних трансконтинентальних корпорацій прийшли на російський ринок, закріпилися там. Східний і південний регіони України заполонила російська продукція. А з Заходу доріжку до нас проторувала фірма «Еліт», переважно з польським кавовиробництвом. Конкуренція, зокрема й цінова, дуже жорстка, і вистояти в ній українським виробникам нелегко.

За рахунок чого (чи кого) тримаєтеся?

Уже близько року «Галка» працює практично з нульовою рентабельністю — у середньому вона не перевищує 1—2%. Довелося трохи «згортатися» з технічним оновленням, хоча всі попередні роки ми могли вкладати в розвиток і модернізацію виробництва не менше мільйона доларів США на рік. Нинішнього року вкладення будуть мінімальні, хоча беремо кредити й намагаємося триматися на рівні, інакше в конкурентному пресингу не виживеш.

Останніми роками ми оновили все устаткування, задіяне у виробництві розчинної кави. Сьогодні воно відповідає світовим стандартам. Подальше завдання — придбання фасувальних, пакувальних машин. Серйозно працюємо над тим, щоб захистити свою торгову марку від численних підробок. Зокрема наносимо на банки з кавою літографічну етикетку, знизу на денці вибиваємо напис — кава це чи напій. До речі, «Галка» виготовляє понад тридцять найменувань кавопродуктів, зокрема й для людей похилого віку (різноманітні напої, що містять каву та без неї); починаємо випускати спеціальний дитячий напій і багато чого іншого. Але наш основний продукт — кава розчинна.

— Чи відомо, як вплине запровадження акцизу на вартість, скажімо, однієї банки розчинної кави?

Підвищувати ціну на свою продукцію ми не можемо: занадто велика конкуренція, і ми вочевидь опинимося у програші. А введення акцизу, за розрахунками, має збільшити вартість кожної 100-грамової баночки кави на 50 копійок. Здавалося б, небагато. Однак якщо ми як виробник візьмемо це на себе в сумарному випуску продукції, то, як я казав, «лопнемо», не виживемо. Якщо ж перекласти акциз на плечі покупця, мало хто захоче дивитися на нашу вітчизняну продукцію. Є кава дешевша, хоча й не завжди відповідної якості. Але наш народ здебільшого вибирає сьогодні не те, що краще, а що дешевше. Висновок напрошується однозначний: плануючи одержати 50 млн. грн. на рік, ми наперед здаємо без бою всю галузь.

Дуже хотілося б, щоб до наших аргументів усе-таки прислухалися. Всі країни світу будують свій добробут на розширенні, піднесенні виробництва, а не за рахунок якихось додаткових видушувальних «платіжних» заходів. В жодній країні ви не побачите, щоб на каву було введено акцизний збір. А ініціатори цього «нововведення» з українського боку навіть не поцікавляться, чому багаті країни чи навіть і найбідніші не вносять каву в розряд підакцизних товарів. А в нас виходить, що ми готові пожертвувати своїми власними кавовими підприємствами, аби відкрити широкий шлях виробникам з інших країн. Ми їм, напевно, заважаємо...

Та ж таки Росія, на яку в нас так полюбляють озиратися, нині проводить дуже розумну політику: вона ввела диференційовані митні збори на ввезення кави. Якщо ви, приміром, ввозите на територію країни готову кавову продукцію для роздрібної торгівлі, сплачуєте митний збір у межах 15% від вартості цієї продукції. Якщо хочете ввезти великі обсяги для фасування в Росії, ваші платежі становитимуть 5%. А за каву-сировину взагалі нічого не стягується, адже росіяни одержують від «каводавальників» і роботу, і зарплату. А ми живемо й працюємо у постійних стресах від очікування чергових законодавчих «сюрпризів». Щойно звикнемо до якихось нововведень, як усе знову змінюється. І на допомогу ззовні, на жаль, годі розраховувати.

Приміром, торік, відповідно до Закону «Про спеціальні заходи щодо імпорту в Україну», ми просили провести на державному рівні розслідування в зв’язку з загрозливим зростанням імпорту розчинної кави в нашу країну, причому іноземні фірми продають тут свою продукцію переважно за демпінговими цінами, підриваючи наше виробництво. Наші спроби порозумітися з Кабміном і знайти конструктивне рішення так і закінчилися нічим. Одержали «промовисту» відповідь, що, з огляду на перспективи вступу України в СОТ, введення митних обмежень на ввезення кавової продукції іноземними фірмами бачиться недоцільним. Тож сьогодні українські підприємства ведуть мову про створення професійної Асоціації виробників кавової продукції, аби спільно захищати свої права. Однак об’єднатися потрібно встигнути раніше, ніж нас розчавлять остаточно...

А поки що, навіть без організаційно оформленої асоціації, керівники найбільших українських виробників какао- й кавопродукції надіслали листа голові комітету з фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України С.Буряку, у якому, зокрема, повідомили, що після скасування 1997 року акцизу на шоколад і каву їх виробництво почало розвиватися більш динамічно й зросло, відповідно, у п’ять (шоколад) і сім (кава) разів, а це значно збільшило наповнюваність бюджету. Повідомлялося також, що, відповідно до директиви 92-12-ЕСС від 12 грудня 1992 року, перелік підакцизних товарів у країнах — членах ЄС обмежується виключно алкоголем, тютюном та нафтопродуктами. Більше того, кава, шоколад і продукція, до складу якої вони входять, не оподатковуються ніякими податками, крім ПДВ, тож запровадження акцизу лише збільшить розрив між податковими законодавствами України та Європейського Союзу. Крім того, за нинішньої купівельної спроможності українського населення збільшення податкового пресингу призведе до активізації «сірого» й «чорного» імпорту, що розширить тіньовий сектор економіки і зменшить очікувані надходження в бюджет.

В останні дні вересня стала відомою і відповідь на питання, що цікавить підприємства, яка надійшла з Міністерства аграрної політики України за підписом заступника міністра Г.Омельяненка. У ній, зокрема, говориться, що Міністерство аграрної політики розглянуло доручення Кабінету міністрів України від 11 вересня 2003 року за № 52510 щодо введення акцизу на шоколадні вироби й каву і повідомляє, що закон про акцизний збір на ці види продукції, введений 1992 року і скасований 1997-го, призвів до спаду виробництва цих продуктів харчування. Зате після його скасування виробництво почало стабільно розвиватися. Випуск шоколадних виробів із 8,2 тис. тонн 1996 року збільшився до 47,9 тис. 2002-го. Щодо кави розчинної зростання відповідно з 0,16 тис. тонн до 1,25 тис. Збільшився експортний потенціал шоколадної продукції: із 6,8 тис. тонн (1988 року) до 39 тис. 2002-го. Крім того, скасування акцизу сприяло залученню близько 250 млн. дол. США інвестицій у розвиток виробництва. А повернення до акцизного збору призведе до підвищення ціни на 10—12% на шоколадні вироби й на 15—20% — на розчинну каву. Прогнозується зменшення внутрішнього ринку цих продуктів та обсягів їх виробництва, скоротяться надходження в бюджет від ПДВ і прибутку. Усе це «потягне» за собою зменшення інвестицій та скорочення робочих місць. Тож Міністерство аграрної політики вважає недоцільним запровадження акцизного збору на шоколадні вироби й каву. І повідомляє про свою позицію Мінекономіки.

Наприкінці листа міністерські чиновники поставили крапку. Та чи буде поставлено цю крапку в питанні про кавово-шоколадний акциз? Чи почують нарешті розумні аргументи ті, кому їх адресовано?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво