АКЦИЗ З КУРЦІВ ХРЕСТОМАТІЙНИЙ ПРИКЛАД ТОГО, ЯК ЗАРОБИТИ МІЛЬЙОНИ, ВТРАЧАЮЧИ МІЛЬЯРДИ - Економіка - dt.ua

АКЦИЗ З КУРЦІВ ХРЕСТОМАТІЙНИЙ ПРИКЛАД ТОГО, ЯК ЗАРОБИТИ МІЛЬЙОНИ, ВТРАЧАЮЧИ МІЛЬЯРДИ

24 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 24 листопада-1 грудня

«Усе, годі. Набридло. Доки можна туди-сюди смикати акцизи? Нам потрібна стабільна податкова система...

«Усе, годі. Набридло. Доки можна туди-сюди смикати акцизи? Нам потрібна стабільна податкова система. Тим більше не може бути й мови про якесь зниження ставок податків на тютюнові вироби. Навпаки, якраз на часі прикрутити гайки, у держбюджету на майбутній рік кінці з кінцями не сходяться...»

Така логіка типового представника державної бюрократичної машини. Навіщо йому морочити собі голову, коли й так зрозуміло: тютюновий ринок —найдисциплінованіший у сенсі збирання акцизів та інших податків. Більше того, акцизні надходження до бюджету з року в рік зростають — за дев’ять місяців 2000-го вони досягли 319 млн. грн. І яке чиновнику діло до того, що це відбувається за рахунок дорогих сигарет, а дрібні вітчизняні виробники тютюнової продукції ставлять свої заводи «на прикол» — їх остаточно поклала на лопатки російська контрабанда. Ну й дарма він не помічає цієї проблеми. Адже навіть коли підходити до неї лише з економічними мірками, то, за скромними підрахунками російських аналітиків, річний обсяг реалізованих в Україні сигарет виробництва РФ становить 0 млн... Наші маркетологи, додавши ще й молдавський канал нелегальних тютюнових інтервенцій, називають іншу цифру втрат вітчизняного ринку — 1,5 млрд. грн. За державу не образливо?

Так само, як жінці не вельми складно зробити чоловіка мільйонером (у разі, коли він мільярдер), так і для інертної державної машини не проблема збирати в казну мільйони, мимоволі втрачаючи мільярди. Чи треба дивуватися, що, зациклившись на якомога більших надходженнях до бюджету, ані Мінекономіки, ані Мінфін з ДПА затято не бажають бачити, що такою прямолінійною політикою самі ж істотно знижують кінцевий результат. Подвійно образливо, що за позитивним досвідом зовсім не треба відправлятися за океан.

Експорт по-російськи

«Виробництво тютюнових виробів у Російській Федерації в першому півріччі 2000 року збільшилося майже на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. Сигаретна промисловість забезпечує 2% прибутків консолідованого бюджету», — оприлюднила свої досягнення російська асоціація «Табакпром». «Нині експорт з Росії є особливо вигідним через найнижчі серед країн СНД і Європи ставки акцизів. На 1 вересня 2000 року акцизи в Росії становили менш як 12% від собівартості тютюнових виробів, у той час як у сусідніх країнах — у середньому 30%», — розвивають тему «Коммерсантъ-Daily», «Известия» і «Эхо Москвы». Завдяки грамотній акцизній політиці сусіди не лише змогли реанімувати виробництво й залучити інвестиції в тютюнову галузь (загалом близько ,5 млрд.), а й задавили контрабанду сигарет з інших країн. Ще 1999 року нелегальні надходження в Росію стабілізувалися на гранично низькому рівні, що не перевищує 3% сукупного споживання (в Європі — 10—20%). Контрабандистам там просто нічого робити — економічний інтерес практично відсутній. Зате в Україні вони контролюють не менш як третину сигаретного ринку. Левова частка контрабанди в Україні — низькоякісний, але дешевий «овал» з Росії.

У ролі смітника

За оцінками фахівців, нинішнього року в Російській Федерації надвиробництво сигаретної продукції досягне 50—60 млрд. шт. Але головне – для них не питання, куди подіти надлишок. Сьогодні різниця в ставках акцизів між Росією та Україною працює як велетенський пилосос, роль торбинки для сміття, в якому відіграє вітчизняний ринок.

Особливо неблагополучна ситуація в сегменті безфільтрових сигарет, де акцизний розрив величезний — 750%: проти українських 10 грн. за тисячу сигарет у Росії сплачують еквівалентно 1,34 грн. Далі прямо за Карлом Марксом — немає такого злочину, на який не пішов би капіталіст, якщо прибуток становить 300%. Що вже казати про 750%... Нічого дивуватися, що не спрацьовують закони, які посилюють адміністративну й кримінальну відповідальність за контрабанду. Сказано ж — «Немає такого злочину»...

Гармонія за п’ять гривень

Перший сигаретний «десант» з Росії був висаджений у східні регіони України вже наприкінці 1998 року. Пачки, обклеєні російськими акцизними марками (тобто навіть сповна сплативши податки за товар у сусідній державі, контрабандистам було вигідно завозити його до нас), з’явилися в українській роздрібній торгівлі. Знадобився лише рік, щоб нелегальний сегмент вітчизняного ринку зріс з 18,2 відразу до 32%.

Правда, у першій половині 2000 року російська експансія на сигаретному ринку сповільнилася. Просто Верховна Рада не побоялася прецеденту й уперше встановила ставки акцизів у національній валюті, тим самим розірвавши порочне коло: чим стрімкіше знецінювалася гривня, тим більше її було потрібно на оплату акцизного збору. А заодно безфільтровому сегменту на півроку надали фору — до 1 липня 2000 року акциз встановили в розмірі 7 грн. за тис. сигарет. Але з другого півріччя ставки в овальному й фільтровому сегменті вирівнялися на рівні 10 грн. І місцеві виробники дешевих сигарет зрозуміли, що шансів протистояти тискові ззовні немає.

За дев’ять місяців було вироблено лише 10 млрд. шт. сигарет без фільтра, що більш як удвічі менше, ніж упродовж неблагополучного 1999 року. Далі — більше. Зупинилися Дніпропетровська, Одеська, Монастирійська, Феодосійська тютюнові фабрики. Навіть потужна Київська була змушена вдвічі скоротити виробництво дешевих сигарет. Нині там не діють дев’ять автоматизованих ліній. Менеджери підприємства, здатного продукувати 35 млрд. шт. сигарет на рік, з розпачем констатують — на вітчизняний товар немає попиту. Наші сусіди, незважаючи на відчутно нижчу якість свого товару, на жаль, узяли не вельми багатого українського споживача низькою ціною.

Щоб урятувати ситуацію, виробники вимагають:

— терміново вирішити питання встановлення ставки акцизного збору на сигарети без фільтра в розмірі 5 грн. за тис. шт.;

— гармонізувати акцизне законодавство галузі з законодавством сусідніх країн.

Мають місце навіть пропозиції одним махом розправитися з контрабандистами, знизивши в порядку експерименту акциз до російського рівня. Усі вони на часі, адже наступного тижня на суд парламенту представлятимуть відразу два законопроекти щодо сигаретних акцизів. Народний депутат Ярослав Федорин у своєму законопроекті наполягає на зниженні вдвічі нині чинної ставки овального акцизу. Віктор Пинзеник у своїй депутатській ініціативі пропонує ще й збільшити акциз з ліцензійних тютюнових виробів до 15 грн. Такий комбінований підхід, за розрахунками екс-віце-прем’єра, має не лише вгамувати контрабандистів, а й принаймні на 70 млн. грн. на рік збільшити надходження до державної скарбниці тільки від акцизного збору. Не кажучи вже про інші податки та збори.

Бюджету «овальний» акциз не знадобиться?

Доля законопроектів під сумнівом. Адже їх не підтримуватимуть не лише чиновники, котрі обстоюють збереження обсягів акцизних відрахувань до державної скарбниці, а й великі підприємства з іноземними інвестиціями (ПІІ). Тим більше що пан Пинзеник зазіхає на святая святих, так зване «роялті» — платежі, які ПІІ здійснюють своїм материнським компаніям за використання торгової марки. Мало цікавить сигаретних монстрів і доля низькорентабельного сегмента безфільтрових сигарет. За винятком хіба що німецької компанії «Реємтсма», що досі контролювала 50% овального ринку. Вона не має у своєму арсеналі таких популярних брендів, як Marlboro (від Philip Morris), Camel (від JTI), тому її інтереси в даному разі збігаються з інтересами дрібних вітчизняних виробників дешевих сигарет.

Доля цих операторів ринку багато в чому залежатиме від того, наскільки їм удасться переграти своїх опонентів, котрі борються, по-перше, за збереження статус-кво в податковій сфері. По-друге, за здоров’я курця, який, на їхню думку, має курити менш шкідливі сигарети, а значить — із фільтром. По- третє, проти даремних акцизних втрат держбюджету, що, на їхню думку, не вплинуть на рівень контрабанди.

Виставлені аргументи досить просто парирував народний депутат Микола Кульчинський. Він вважає, що опоненти акцизних нововведень були б абсолютно праві за всіма трьома пунктами, коли б ринок зміг сьогодні запропонувати якісну фільтрову продукцію за ціною безфільтрової. Тоді б овальний сегмент природним чином пішов у небуття, курці насолоджувались фільтром, а проблеми, пов’язані з російською контрабандою та оптимізацією акцизних ставок, розв’язалися самі собою. Але наразі — це утопія.

Напевно, все ж розумніше сьогодні поступитися в акцизі (тим більше що держбюджету-2001 ці гроші, здається, зовсім непотрібні, — розробники чи то випадково, чи то зумисне не взяли до уваги акцизні надходження від реалізації майже 35 млрд. сигарет), ніж завтра втратити все й надовго. Не змушувати ж Росію терміново підняти свої акцизи до українського рівня! Зате зниження за рахунок акцизу на 10 коп. (тобто на 5 грн. на тис. шт.) відпускної ціни пачки вітчизняних сигарет зробить продукцію невеликих фабрик (з вартістю десь 55 коп.) конкурентною порівняно з нелегальним 50- копієчним імпортом. Може, для великих «Reemtsma-Україна», «BAT-Україна» та «JTI-Україна», які реалізують свою «Приму» без фільтра по 85—90 коп. за пачку, ці 10 коп. цілком проблему й не вирішують, але й для них резон є. Їм варто б пригадати анекдот про двох любителів присадибного рослинництва:

— Ти певен, куме, що від оцієї смердючої гидоти всі колорадські жуки, що ласують нашою картоплею, повиздихають?

— Ой, куме, здохнуть вони чи ні, напевне сказати не можу, але здоров’я того точно вже не матимуть.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво