АФГАНІСТАНУ ЗБАНКРУТУВАТИ НЕ ДАДУТЬ ОДНАК КОМУ ВДАСТЬСЯ ПІДНЯТИ ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ З РУЇН?

Поділитися
Наприкінці квітня ц.р. колишній король Афганістану 87-річний Мохаммед Захір Шах уперше ступив на рідну землю після того, як 1973 року його змусили зректися престолу і він поїхав до Італії...

Країни-донори, серед яких американці грають першу скрипку, натомість хочуть на постійній основі стежити за процесом відбудови. Особливо їх непокоїть боротьба з наркоторгівлею. Новий уряд заявив, що зможе розв’язати цю проблему тільки з допомогою міжнародного співтовариства. «Ми повинні повернути афганським селянам те, чого їх позбавили, — заявив в інтерв’ю компанії NBC Хамід Карзай. — Це матеріальний добробут, міцне сільське господарство, нові економічні можливості. Без цього нам буде важко боротися з виробництвом маку та наркоторгівлею». Американці пропонують такий варіант: скупити у фермерів увесь урожай опіумного маку. А президент Туркменістану Сапармурат Ніязов запропонував залучити афганців до будівництва Трансафганського газопроводу. На його думку, участь у міжнародних економічних проектах сприятиме зміні психології людей, котрі за довгі роки відучилися від мирної праці.

Афганський скарб

Українські компанії також можуть взяти участь у проектах з відновлення Афганістану. Як зазначив речник МЗС України Ігор Долгов, великий потенціал українських «будівельних потужностей і людських ресурсів» зосереджений зараз в Туркменістані, де українці будують міст через Амудар’ю. «Ці ресурси можна в дуже короткі терміни спрямувати в Афганістан». А Росія пообіцяла поділитися даними про мінеральні запаси Афганістану. Виявляється, геологічні карти двадцятирічної давнини з родовищами афганських корисних копалин знову опинилися у центрі уваги...

На думку російських геологів, завдяки багатющим природним запасам знадобиться лише кілька років стабільності, щоб вивести Афганістан зі злиднів. За їхніми твердженнями, країна спроможна постачати міддю і залізом усю Центральну та Південну Азію, а коштовним камінням і рідкісними металами — весь світ. З давніх-давен в Афганістані добували рубіни, турмаліни, берили. Афганський лазурит і сьогодні вважається еталонним, його купують ювеліри всього світу. А запаси смарагдів перевершують навіть знамениті колумбійські. За один карат неопрацьованого афганського смарагда на Заході давали в середньому 350 дол., а один кубометр породи приносив до десяти каратів коштовних кристалів. І якщо колумбійські надра розробляють уже давно, їхні запаси невдовзі вичерпаються, то афганські — майже недоторкані. За даними арабської преси, видобуток смарагдів може приносити Афганістану неймовірні прибутки — до 100 млн. доларів на рік.

В Афганістані ніколи не працювали західні гірничодобувні компанії. Лише після Другої світової війни сюди прийшли західні, а з 50-х років — радянські геологи. Впродовж наступних 30 років на території Афганістану було виявлено кілька десятків родовищ, деякі з них стали справжньою сенсацією. Ці відкриття дозволяють сьогодні представникам тимчасового уряду Афганістану стверджувати, що країні допоможуть піднятися «три слони — чорні метали, кольорові метали і коштовне каміння».

Одним із таких «слонів» стане відкрите в середині 70-х років мідне родовище Айнак. Це багатющі руди, що лежать майже на поверхні. Тільки розвіданих запасів міді тут понад 11 млн. тонн. Айнак — п’яте у світі і найбільше в Євразії родовище такого роду. Його можна розробляти дешевим відкритим способом, і міститься воно всього за 40 кілометрів від Кабула. Приблизно у ті ж роки було виявлено залізне родовище Хаджигек. Руда тут дуже високої якості, розвідані запаси становлять майже півмільярда тонн. Прогнозні запаси — понад два мільярди тонн. Неподалік виявили ще й родовище кам’яного вугілля.

Ще раніше, у 60-ті роки, радянські геологи розвідали і чималі запаси газу. Останнім часом про Афганістан говорять як про транзитний шлях для газу і нафти з Центральної Азії до Аравійського моря. Та мало хто знає, що перший трубопровід був збудований в Афганістані радянськими спеціалістами ще сорок років тому, а газ по ньому йшов в Узбекистан. СРСР одержував тоді 2,6 млрд. кубометрів афганського газу щорічно. В Афганістані були також знайдені золото і багатющі джерела рідкісних металів: берилію, торію, літію, танталу, ніобію. Це дуже дорога стратегічна сировина, без якої неможливе сучасне авіа- і ракетобудування.

Значення афганських родовищ для відновлення економіки цієї країни добре розуміють і на Заході. У лютому ц.р. в Каліфорнії відбувся міжнародний симпозіум з проблем афганських мінералів і коштовного каміння, на який зібралися спеціалісти зі США, Європи, азіатських країн. Попередня така зустріч пройшла 1998 року, коли західні компанії ще розраховували на співпрацю з талібами.

Як зазначає британський тижневик The Economist, велика частина багатомільйонної допомоги, що її країни-донори нададуть Кабулу, швидше за все, піде на розвиток саме цих родовищ в Афганістані, і гроші швидко окупляться.

«Чорний ринок» стабільніший за Центральний банк

Одна з багатьох проблем, яка стоїть нині перед тимчасовою адміністрацією Афганістану, — контроль над фінансами країни. Інколи це завдання видається просто неймовірним: економіку країни, яка за роки правління талібів практично збанкрутувала, доведеться піднімати буквально з нуля. Немає жодних фінансових звітів й економічних показників за останні п’ять років. Тож, як зазначають експерти, повернути країну до нормального розвитку — справа набагато складніша, ніж звичайне надання гуманітарної та фінансової допомоги.

У січні нинішнього року Хамід Карзай заявив, що уряд не має жодних валютних коштів, оскільки після втечі талібів з Кабула і Кандагара з’ясувалося, що весь валютний запас Афганістану, який зберігався в національному банку Bank Mille Afghan, був вилучений за вказівкою мулли Омара. Як запевняють працівники банку, таліби викрали 5,3 млн. дол. та 22 млн. пакистанських рупій (360 тис. дол.).

Тільки національну валюту — афгані — таліби не взяли. І коли, очікуючи на міжнародну фінансову допомогу, нова влада Афганістану вирішила почати з наведення порядку в сховищах центрального банку в Кабулі, картина постала неймовірна — сейфи, наповнені грошима. Проте ці гроші коштували не набагато більше, ніж папір, на якому їх було надруковано. «3,5 мільярда афгані зараз дорівнюють усього лише 116 тис. дол.», — бідкався Абдул Фітрат, керівник Центрального банку Афганістану, який ще недавно працював в одному з банків США.

Після десятиліть знецінення афганської валюти найбільша місцева банкнота — 100 тис. афгані — торік коштувала лише 80 центів. Однак розгром талібів привів до його зростання. Коли на початку листопада минулого року за 1 дол. давали 80 тис. афгані, то взимку, після призначення тимчасового уряду, обмінний курс становив уже 34—35 тис. афгані за долар.

Останні два місяці працівники банку в Кабулі впорядковували папери. Службовці банку також уже почали приймати нові депозити. До людей поволі повертається довіра, і дехто навіть несе гроші в банк.

Однак поки офіційні фінансові структури Афганістану ще не в змозі твердо стати на ноги, місцевий чорний ринок продовжує процвітати. Афганські міняли мають сучасні засоби зв’язку, які дозволяють їм у реальному часі відстежувати динаміку валютних курсів на світових валютних ринках, і вони пропонують своїм клієнтам послуги з конвертації будь-якої світової валюти. Так, обороти вправного міняли сягають 4 тис. дол. на день, причому комісійні становлять приблизно 1%.

Фінансові проблеми Афганістану ускладнюються й тим, що нинішній уряд практично позбавлений джерел прибутку. Більшість грошових розрахунків здійснюється у готівковій формі і, таким чином, не обкладається податком. Так, за останній рік правління талібів вдалося зібрати усього 12 млн. дол. податків. Щоб розв’язати цю проблему, на думку деяких експертів, Афганістану слід відмовитися від національної валюти афгані і запровадити на території країни в офіційний обіг долар США.

Ще один з варіантів, який запропонував голова тимчасового афганського уряду Хамід Карзай, — перехід на євро. Він вважає, що це можливо, якщо його країна отримає дозвіл Міжнародного валютного фонду.

Афганістан

Столиця — Кабул

Площа — 647,497 кв.м

Населення — 23852 тис. чол.

Політична система: парламентська ісламська держава

Державна релігія: іслам

Національна валюта: афгані = 100 пул.

Валовий національний продукт — 3,1 млрд. дол. (1988), внутрішній борг — 5,381 млрд. дол. (1993), імпорт — 602 млн. дол. (1994), експорт — 296 млн. дол. (1994), торговельний баланс — -306 млрд. дол. (1994), інфляція — 240% (1996), економічно активне населення — 5,557 млн., або 29,4% (1994)

Основні сектори промисловості: сільське господарство (85%), а також виробництво килимів, взуття, одягу зі шкіри та хутра, велосипедів, меблів, цементу, текстильна промисловість

Основні товари: нафта і газ, вугілля, мідь, залізо, бавовна, фрукти, овочі, горіхи, рис, пшениця, ячмінь, кукурудза, цукор, смарагди, рубіни, лазурний граніт.

Зовнішня торгівля країни в 1996 р.: експорт — 80 млн. дол., імпорт — 150 млн. дол. США.

Основні торгові партнери — держави колишнього СРСР, США та Німеччина.

Зовнішня заборгованість у 1991 році становила 2,3 млрд. дол., у 1996 р. — 5,5 млрд. Нових даних немає.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі