...А ІНВЕСТОР — ДЕ КРАЩЕ

Поділитися
Оздоровити рибний ринок на основі інвестиційної моделі розвитку, створити систему наскрізного ко...

Оздоровити рибний ринок на основі інвестиційної моделі розвитку, створити систему наскрізного контролю якості риби відповідно до стандартів СОТ — така кінцева мета Експертної комісії з питань залучення інвестицій у рибопромислову галузь і розвитку її інфраструктури. Цей консультативно-дорадчий орган, що діє на постійній основі при Кабінеті міністрів, створено наприкінці минулого року постановою КМУ № 1970 від 18 грудня 2003 року. До складу комісії ввійшли представники Міністерства аграрної політики (держдепартаментів рибного господарства й ветеринарної медицини), міністерств закордонних справ, юстиції, економіки, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби України, декілька народних депутатів.

Кореспондент «ДТ» зустрівся з членами Експертної комісії, щоб одержати інформацію з перших уст. У розмові взяли участь: Юрій МЕЛЬНИК — заступник міністра аграрної політики, голова Експертної комісії; Петро ВЕРБИЦЬКИЙ — голова Держдепартаменту ветеринарної медицини, генеральний секретар Європейської комісії Міжнародного епізоотичного бюро, заступник голови Експертної комісії; Олександр ЖУРАВЛЬОВ — керівник «Програми розвитку інфраструктури ринку рибної продукції», відповідальний секретар комісії.

— Чим мотивована необхідність створення нової структури?

Юрій МЕЛЬНИК: Експертна комісія — це «мозковий штаб» для виконання стратегічного завдання — реформування, а точніше — відродження рибної галузі України. Комплексний підхід зумовлений передусім тим, що окремі відомства в рамках своєї компетенції не змогли зняти гостроту безлічі наболілих проблем. І це при тому, що рибна галузь, як, певне, ніяка інша, має фундаментальну законодавчу й нормативну базу. У лютому поточного року Верховна Рада затвердила нарешті підготовлену Кабміном Державну програму розвитку рибного господарства до 2010 року.

На жаль, нині держбюджет не в змозі забезпечити потреби рибної галузі. Вихід один: пошук і залучення інвестицій. Але якщо риба шукає, де глибше, то інвестор — де краще, де привабливіші економічні умови та прозоріші ділові відносини. Керуючись такою логікою, члени Експертної комісії на першому ж засіданні вирішили провести всебічний моніторинг ринку рибної продукції та рибопромислової галузі. Його результати підтвердили наші найгірші побоювання: сьогодні це один із найбільш криміналізованих видів бізнесу.

Для захисту інтересів споживачів було вжито низку невідкладних заходів. Наказом ДПАУ й ДМСУ створено цільову спільну робочу групу за участю Держдепартаменту ветмедицини для протидії злочинності у сфері економіки, контролю якості та безпеки. Завдяки впорядкуванню місць митного оформлення посилився контроль над переміщенням товарів рибної групи.

Наказом №1 по Держдепартаменту ветмедицини «Про здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду за безпекою риби й рибної продукції» затверджено відповідальних осіб на пунктах ветеринарно-санітарного контролю, визначено уповноважені пункти пропуску й державні лабораторії. Затверджено єдину форму сертифікатів з обов’язковим зазначенням дати виробництва продукції. Підписано угоду з Литвою про надання профільної інформації в електронному вигляді про переміщення продукції в режимі транзиту в Україну. Налагоджено систему оперативного інформування з відомствами Норвегії, Данії, інших країн-експортерів про легітимність ветеринарних сертифікатів.

Мабуть, головним досягненням Експертної комісії можна вважати створення єдиної інформаційно-аналітичної бази даних про переміщення товаропотоків, яка неабияк перекрила лазівки тим, хто намагається «обійти» податкове й валютне законодавство.

Принципова позиція контролерів викликала миттєву реакцію з боку, м’яко кажучи, несумлінних операторів рибного ринку. З’явилися публікації з підтасуванням і пересмикуванням фактів, завдання яких — очорнити дії державних органів. Прагнучи врятувати свій прибутковий бізнес, ділки рибного ринку готові усіх і вся облити багном в ЗМІ. Здатні вони й на гірше. Використовуються всілякі методи проштовхування зіпсованої, зараженої паразитами або простроченої продукції на український, білоруський і російський ринки.

Наведу лише один приклад: рибу, яку поставляють на африканський ринок за низькими цінами в рамках програми допомоги й боротьби з голодом, українському споживачеві пропонують як продукцію вищої якості й удвічі дорожче! Отут і вмикаються тіньові схеми. З’являються куратори. А щойно факти набувають розголосу, змінюються покровителі, створюються нові фірми — і знову працюють брудні схеми.

Запропонований ЕК дійовий механізм централізації контролю дав змогу із початку року вивести з тіні до 15% обороту. Робота, колегіально проведена трьома відомствами, розкрила факти дуже грубих порушень, зокрема ввезення за фальшивими документами 420 тонн мойви з Норвегії (ТОВ «Океанічна риба»), понад 300 тонн (вісім партій) риби з Данії, Аргентини, Іспанії з явними ознаками непридатності (ТОВ «Атлантика Трейд»), 3 тис. тонн оселедця з Норвегії, зараженого черв’яками-паразитами (ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»). Загалом серйозні претензії пред’явлені 13 підприємствам-імпортерам.

— Що являє собою система наскрізного контролю якості рибної продукції?

Петро ВЕРБИЦЬКИЙ: Державний департамент ветеринарної медицини України, його територіальні управління й регіональні служби здійснюють контроль як над безпекою, так і над якістю риби, інших водних живих ресурсів і харчової продукції з них, суворо дотримуючись законодавчо-правових актів.

Захист внутрішнього ринку — непорушний пріоритет кожної держави. А вже коли йдеться про здоров’я громадян, то дискусії є не тільки недоречними, а й блюзнірськими.

Дозволю собі процитувати уривок з офіційної відповіді Почесного консула України в Норвегії Тома Несса на запит Держдепартаменту ветеринарної медицини (Норвегія, до речі, є головним постачальником рибної продукції в Україну — 64% від загального обсягу імпорту): «У Норвегії дуже ретельно здійснюється контроль безпеки якості продукції. Восени зараженість риби гельмінтами анізакид може бути дуже висока. Інвазія зазвичай становить до 30—50 екземплярів гельмінтів у черевній порожнині риби і до 10 — у м’ясі. У країни ЄС продукція поставляється переважно розчиненою на філе й очищеною від гельмінтів анізакид. Японія, Китай, Польща й Росія направляють своїх фахівців, котрі при завантажуванні скрупульозно відбраковують рибу. У результаті на складах нагромаджуються залишки бракованої замороженої риби. Ця продукція, як показує практика, направляється в країни Балтії, в африканські країни й в Україну. Експортери зацікавлені перед початком нового сезону очистити склади від забракованої продукції. Але відповідальність за правильне використання риби несуть імпортери».

Наскільки риба корисна (приміром, у м’ясі морської — в 800—2000 разів більше йоду, ніж у яловичині), настільки вона може бути й шкідлива за певних обставин. Як свідчить практика, навіть після переробки риба, заражена гельмінтами анізакид, може викликати в споживачів алергічні захворювання. Саме тому світові стандарти на цей вид продукції досить жорсткі й суворі. Й Україна не має права їх ігнорувати, тим паче, готуючись до членства в СОТ. Цілком відповідно до вітчизняних стандартів і на основі рекомендацій і директив ЄС, які стосуються безпеки рибної продукції, ветеринарна служба наказала партію зараженого анізакидами норвезького оселедця, що прибула в Іллічівський морський рибний порт, направити на промпереробку, тобто вительбушити. Звичайна процедура для таких випадків.

На жаль, доводиться констатувати, що чітка й однозначна позиція Експертної комісії не завжди знаходить розуміння в деяких зарубіжних посольствах.

— Як відомо з публікацій у пресі, «батьком» базової інвестиційної програми розвитку ринку рибної продукції, схваленої Експертною комісією, є Центр стратегічних проектів. Поясніть, будь ласка, якими обставинами продиктовано вибір саме таких пріоритетів, як будівництво холодильних складів і рибопереробних комплексів?

Олександр ЖУРАВЛЬОВ: Аналіз ринку рибної продукції показав, що найслабшою ланкою в ланцюжку його функціонування є сегмент збереження й переробки. Нині розробляється нормативно-правова база для стимулювання сумлінних імпортерів до реалізації інвестиційних проектів — будівництва мережі сучасних холодильних складів і рибопереробних виробництв. Успішне виконання цього ключового завдання дасть, у свою чергу, поштовх розвитку вітчизняного малого флоту й освоєнню внутрішніх водойм, усієї інфраструктури галузі.

За даними митниці, експорт рибної продукції скорочується: із 18 тис. тонн 2002 року до 9 тис. 2003-го. Зупинити негативні тенденції зможуть тільки нові технології. Немає сенсу модернізувати те, що катастрофічно застаріло і є реальною екологічною і техногенною небезпекою.

Розвиток інфраструктури холодильних складів дозволить значно знизити ціну на споживчому ринку, а зберігання великих обсягів продукції дасть змогу операторам рибного ринку одержувати додатковий прибуток на всьому ланцюжку. Це саме той випадок, коли гармонійно збігаються інтереси всіх сторін: держави, бізнесу, а головне — кінцевого споживача.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі