2012: долар, євро, гривня чи золото? - Економіка - dt.ua

2012: долар, євро, гривня чи золото?

23 грудня, 2011, 16:23 Роздрукувати Випуск №47, 23 грудня-29 грудня

Та категорія українців, які нині у роздумах, що далі робити з готівковими заощадженнями, стоїть перед непростим вибором.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Та категорія українців, які нині у роздумах, що далі робити з готівковими заощадженнями, стоїть перед непростим вибором. Чітких гарантій їх надійності й схоронності не зможе дати нині жоден з наявних ощадних інструментів: очевидні ризики для майбутньої курсової стабільності характерні не тільки для гривні, а й практично для всіх її основ­них візаві в іноземному валютному переліку.

І все-таки передостанній тиждень року, що минає, приніс відразу кілька приводів для поки що боязких сподівань на поступове розплутування клубка загальносвітових фінансово-економічних проб­лем. Не виключено, що настрої європейських інвесторів поліпшило лише наближення різдвяних свят, але напруга боргової кризи в єврозоні поки що помітно знизилася.

Одночасно з вирішенням бюд­жетної колізії (ВР у четвер таки прийняла основний фінансовий документ країни), позитивом просигналив і Національний банк України.

По-перше, не могла не втішити заява про ситуацію на валютному ринку, що вирівнялася, – у грудні регулятору (НБУ) вперше з початку осені нібито не доведеться витрачати золотовалютні резерви. Це означає, що як мінімум поки що звівся до нуля й девальваційний тиск на гривню. По-друге, помітно спала напруга з ліквідністю на міжбанківському ринку. І, на­реш­ті, по-третє, Нацбанк уже почав серійно карбувати давно обіцяні золоті й срібні інвестиційні монети. Так що нова альтернатива для захисту заощаджень в українців скоро має з’явитися.

На жаль, для боротьби з економічною кризою в уряду будь-якої країни є доволі обмежений інст­рументарій. Особливо після початкового періоду фіскальної щедрості, коли скарбниця вже починає тріщати по швах, а інвестори перестають у достатній мірі довіряти його здатності обслуговувати й повертати борги. Тоді й починається найбільш неприємне – скорочення витрат («ріжемо» бюджетників, соціальників, а бюджетні потоки спрямовуємо на споріднені компанії). Ще один популярний спосіб – масштабна грошова емісія й девальвація своєї національної валюти, щоб прикинутися біднішими, зробити товари дешевшими (нібито конкурентними) на міжнародних ринках. Правда, за наш, громадян, рахунок.

Оскільки відбувається й практикується таке нині скрізь і повсюди, на традиційні притулки — готівкові долари або євро – теж покладатися на сто відсотків стало неможливо.

Іноземні валюти беруть участь в аналогічних іграх. Тільки на світовій арені, з більшою цинічністю й розмахом. Чого тільки вартий взаємний шантаж і ма­ніпуляції курсами долара та євро – валютні війни, зміст яких зводиться до бажання найбільших економік – США, ЄС і Великобританії — опустити курс своєї валюти відносно сусідів, для того, щоб наростити експорт своїх товарів (збільшити завантаження виробничих потужностей), і зменшити імпорт (не віддати зароблене на експорті в інші краї­ни). Валютні війни – ключова причина коливань курсів, які нині відбуваються між доларом і євро, євро й франком, франком і фунтом — і тепер ніхто не може з великою вірогідністю прогнозувати, яким буде курс тієї чи іншої пари валют навіть через кілька місяців.

Зростає кількість грошей, коливаються курси. Так, європейські країни вже ухвалили рішення щодо надання МВФ кредиту на 200 млрд. євро для наступного направлення коштів проблемним членам ЄС – насамперед, Греції, Італії, Іспанії. Поки що вдалося зібрати тільки 170 млрд. (головним чином через Британію, яка відмовився внести свої 25 мільярдів, заявивши, що визначиться із внеском на початку 2012 року).

Цього тижня Європейський цент­ральний банк провів перший аукціон по наданню трирічних кредитів європейським банкам для боротьби з кризою ліквідності. Результати аукціону навіть трохи перевершили очікування аналітиків: понад 500 банків залучили загалом майже півтрильйона євро (489 млрд.).

Боязкі ознаки для оптимізму подарувала й публікація Німецьким дослідницьким інститутом Ifo індексу ділового клімату в Німеччині, який перевищив не тільки значення минулого місяця, а й ринкові очікування. Ще один позитив – іспанський аукціон з розміщення боргових зобов’язань, що відбувся у вівторок. Замість запланованого обсягу в діапазоні 3,5—4,5 млрд. євро Іспанії вдалося залучити 5,64 млрд. Експерти заговорили про те, що це – один із прикладів ефективності вжитих з боку ЄЦБ нестандартних заходів щодо поліпшення ситуації з ліквідністю в регіоні (див. вище). Також варто відзначити заяву міністра фінансів Греції Євангелоса Венізелоса, який повідомив, що уряд близький до досягнення угоди з кредиторами про добровільну заміну боргу.

Тішить останнім часом і економічна статистика зі США. Сполучені Штати, демонстративно не втручаючись у європейські справи, рятують себе самі. Очікується, що в найближче півріччя американський центробанк – Федераль­на резервна система – запустить третій етап так званого кількісного пом’якшення (QE3). Його потенційні обсяги відомі хіба що керівникові відомства – Бену Бернанке. Але ніхто не сумнівається, що це буде грандіозна величина. Нагадаємо, що завдяки двом попереднім програмам (QE1 і QE2) світова фінансова система минулого була додатково надута більш ніж на півтора трильйона доларів.

В Україні ж, за словами першого заступника голови правління «Ерсте­Банку» Світлани Черкай, доларова готівка поки що залишається ключовим інструментом зберігання заощаджень для населення. Однак ситуація потихеньку починає змінюватися. Долари й євро втрачають свою цінність в Україні й для банкірів. Передусім, через заборону на кредитування у валюті фізосіб і підприємств, що не мають валютного виторгу. «На початку листопада склалася парадоксальна ситуація: валютні пасиви банківської системи дуже високі, але це ресурс, який служить лише для вирішення двох завдань — кредитувати експортерів і повертати якісь зовнішні борги, і тепер практично не потрібний. Тобто долар у банках нині не продуктивний, він став навантаженням, баластом системи. І тому ставки по валютних внесках продовжуватимуть знижуватися», — говорить голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.

Що з ним робити? Хтось каже — витрачати. Подивимося на сусідів: Польщу й країни Балтії. Стрибок світових валют викликав у них в останні тижні легку паніку. Населення просто скидає гроші: скуповує дорогу техніку, розкуповує недорогу нерухомість.

Один із виходів під час кризи – купівля нерухомості. Але, як показує останній світовий досвід, без повноцінного поновлення банківського кредитування, її ціна може продовжити падати. Та й поріг таких покупок в Україні — від 30 тис. доларів у столиці до 15—20 тис. у регіонах. Не розженешся. Тому ті, хто не може дозволити собі купувати нерухомість, просто купують товари тривалого користування.

Які ще є альтернативи? Розумно вкластися в акції українських перспективних підприємств? Занадто ризиковано. Стан фондового ринку в Україні нині можна описати як жалюгідний. Він ніби є, але тільки сам для себе. З початку кризи, коли з фондового ринку пішли професійні спекулянти-нерезиденти, після швидкого падіння ринок перебував у глибокій комі, важко з неї виходячи.

Індекс ПФТС, який щодня розраховується за середньозваженими цінами кошика найліквідніших акцій, які торгуються на фондовій біржі, з позначки понад 1208 пунктів (15.01.2008) падав до 199-ти у березні 2009-го. На 14 грудня 2011 року він перебуває на рівні 591, що приблизно відповідає його значенню на лютий 2007 року. Отака машина часу, що працює на грошах інвесторів, здатна на практиці відкинути ринок на чотири роки назад, і знецінити вкладення за рік у шість разів.

У сухому залишку інвесторові залишається не такий вже й великий вибір. Традиційно — це банківські депозити. Благо, зараз дефіцит ліквідності у банківській системі помітно зменшився. Цього тижня залишки на коррахунках системи в НБУ підскакували до небачених за останні місяці 23,8 млрд. грн.

Листопадовий відплив вкладів населення з банків, що становив 151 млн. грн. і 121 млн. дол., змусив банкірів, на тлі тодішніх перебоїв з ліквідністю, бути надзвичайно щедрими під час перед­новорічних депозитних акцій. Втім, хоча багато банків при цьому і декларують високі ставки за вкладами (22—25% у гривні), насправді це часто виявляється лише рекламним трюком. Дані НБУ свідчать, що хоча середньозважена ставка за гривневих банківськими депозитами фізосіб і помітно зросла з середини листопада, станом на 20 грудня 2011року вона становить у середньому за системою 19% річних. «Є вклади акційні, а є — стандартні. Розбіг між ними, у тому числі, пояснює таку динаміку ставок», — говорить перший заступник голови правління «Дочернего банка Сбербанка России» Олександр Ведяхін.

Дані, які скрупульозно накопичують багато років спеціалізовані фінансові веб-ресурси, наочно демонструють, що з 2009 року ставки за всіма видами вкладів до останнього часу неухильно знижувалися. Причому якщо щодо гривні ця тенденція в останні кілька тижнів відкоригувалася (за зниженням ставок за річними вкладами від 22—26% до 15—16% пішло зростання до 18%), то за валютними вкладами цього не відбулося. Стосовно доларових депозитів ставка знизилася від 13% до 8% річних, для євро — від 12—13% до 7—7,5% (причому наступної корекції, з пояснених вище причин не відбулося). У результаті півтора разового падіння дохідності валютних депозитів і помітного зростання ставок за гривнею останні виявилися поза конкуренцією, перевищуючи валютні аналоги у два—три рази, і даючи хороший запас міцності на випадок девальвації.

Ще одне цікаве спостереження — ставки за короткостроковими гривневими депозитами (19,2%) зараз перевищують своїх аналоги для довгострокових вкладів (18,2%), хоча в стандартній ситуації все має бути з точністю до навпаки.

«Ми не збираємося протягом усього наступного року брати під 20% річних. Ми розуміємо, що в першому кварталі, як завжди, буде зниження активності на фінансовому ринку. Ресурс нікому особливо не буде потрібний, клієн­ти перестануть вибирати, і до березня ми знову будемо оверліквідними. Природно, будемо реагувати зниженням ставок, — говорить голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. — Нині ж практично всі банки вчинили однаково — підвищивши ставку на короткий строк. Ніхто не підвищував ставки на рік, на шість місяців. Ситуативний ринок занервував — ми відреагували».

Тож найцікавішими для вкладень зараз виявилися короткострокові вклади — і відсотки капають, і гроші начебто під рукою.

Ще одна з альтернатив, які стали популярними останнім часом, — це золото, що останніми роками неухильно зростає в ціні. Якщо на початок 2007 року середня ціна покупки 1 грама золота в україн­ських банках становила близько 100 грн, то у 2008 році — 140 грн., у 2009-му — 190 грн., 2010-го — 275 грн., 2011-го — 337 грн. Сьогодні золото купують за ціною від 420 грн. за грам — тобто за останні чотири роки гіпотетичний дохід від вкладень у золото міг перевищити 420%.

Звичайно, бувають і провали. На­приклад, грудневе осідання світових цін на 10% значно погіршило показники річного приросту (з 30% до 20%), але практично не позначилося на довгостроковому прогнозі зростання цін на золото. При нинішній світовій ціні 1590—1600 дол. за тройську унцію (31,1035 грам) прогнози міжнародних фінансистів на 2012 рік виглядають так:

Erste Group — 2000 дол. за унцію, Citygroup — 1950 дол., UBS — 2075 дол., BNP Paribas — 2080 дол.

Для заощаджень у золоті українські банки на сьогодні пропонують золоті зливки, монети з дорогоцінних металів (сувенірні і пам’ятні) і безготівкові грошові рахунки. Інструменти, прямо скажімо, не надто зручні для простого інвестора. Зокрема, зливки банки приймають за тою ціною, за якою їм хочеться (іноді втрати інвестора можуть становити до 20% від ціни золота на світових ринках), і навіть можуть відмовити у зворотному викупі золота — якщо зливок куплений не у них.

Металеві рахунки (коли ви приносите у банк зливок і кладете його на депозит) — спосіб вкладення грошей теж досить ризикований. Адже у разі проб­лем у банку, рахунок у золоті — проблема для вкладника, якому Фонд гарантування віддасть його вклад у гривні, за курсом, зафіксованим на момент початку ліквідаційної процедури банку.

Що стосується пам’ятних і сувенірних монет з дорогоцінних металів, то у їхню вартість завжди закладено прибуток монетного двору і податок на додану вартість. Що робить вартість таких монет набагато вищою вартості золота, витраченого на їх виробництво.

Щоб запропонувати громадянам зручніший інструмент інвестування у золото, Національний банк, як повідомляло DT.UA, уже викарбував перші серії золотих і срібних інвестиційні гривень. Їхня основна перевага перед іншими доступними інвестору «золотими інструментами» — зручність купівлі і ціна. За словами директора генерального департаменту грошового обігу Віктора Нестеренка, вартість таких монет буде максимально наближена до ціни золота, використаного для їх виготовлення. А для купівлі монет — не потрібен паспорт. При цьому накрутки банків на ціну монет не повинні перевищувати 5—8% — для цього Нацбанк бере на себе зобов’язання викуповувати, у разі потреби, у банківських установ золоті гривні.

«Попит на золото є і, напевно, буде завжди, — говорить директор головного управління роздрібного бізнесу «Правекс-Банку» Тарас Кириченко. — Звичайно, коли клієнт бачить постійне зростання ціни на золото, йому хочеться його купити. Однак ціна золота зазнає коливань, і тому я рекомендую своїм клієнтам купувати його тільки як довгострокову інвестицію. У короткостроковому періоді золото — достатньою мірою спекулятивний товар».

Для простих громадян спекуляції із золотом, як і з валютою, навряд чи виявляться вдалими. Та й для професійних інвесторів гра на курсах дорогоцінних металів через досить високу маржу теж навряд чи виявиться позитивним досвідом. Проте як альтернативний інструмент для довгострокових вкладень, — складно не погодитися з експертом — інвестмонети дійсно можуть виявитися, у нинішній ситуації, дуже доречними.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво