100 НАЙБАГАТШИХ ЛЮДЕЙ ПОЛЬЩІ - Економіка - dt.ua

100 НАЙБАГАТШИХ ЛЮДЕЙ ПОЛЬЩІ

19 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №27, 19 липня-26 липня

Щотижневий польський часопис «Wprost» підготував щорічний, уже 13-й, випуск спеціального безкоштовного додатка «100 найбагатших людей Польщі»...

Щотижневий польський часопис «Wprost» підготував щорічний, уже 13-й, випуск спеціального безкоштовного додатка «100 найбагатших людей Польщі». Підготовка такого рейтингу досі є унікальною для всієї Центральної Європи подією. Відстежуючи цю щорічну сотню часопису «Wprost», можна уявити собі, наскільки бурхливо в Польщі відбувалися зміна ладу, економічна трансформація — та водночас і розшарування суспільства за матеріальною ознакою. У 13-му випуску знаходимо цілу низку нових імен і не знаходимо окремих «старих». Читаючи деякі біографічні довідки, диву даєшся, як люди завдяки не тільки зв’язкам і стартовим можливостям, а й винахідливості та працездатності ставали мільйонерами, іноді несподівано навіть для самих себе.

Справжніх, тобто доларових або євромільярдерів, усього два. Статки ще шести осіб обчислюються в мільярдах, але польських злотих (верхня і нижня межа цих багатств дорівнює, відповідно, 700 млн. і 250 млн. дол.). Мільйонерів у Польщі, як для країни з середнім заробітком у 500-600 дол., досить багато. Точну цифру назвати важко, але можна собі уявити, скільки їх усього, якщо першу сотню замикає власник багатства, що оцінюється в 72,5 млн. зл. (близько 18 млн. дол.).

Очолюють список два «справжніх» мільярдери, що вже багато років лідирують у рейтингу. 54-літній Ян Кульчик, який посідає перше місце, і володар другої позиції 64-літній Александр Гудзовати, в певному сенсі, антиподи, якщо орієнтуватися на походження їхніх капіталів.

Ян Кульчик, чиє багатство «Wprost» оцінює у 12 млрд. зл. (близько 3 млрд. дол.) — бізнесмен у третьому поколінні. Родина заможних підприємців Кульчиків пережила дві експропріації польської народної влади і, щоб не дочекатися третьої, батько Яна виїхав до Німеччини, де й заклав основу майбутнього фінансового успіху сина. Батьківський стартовий капітал син вдало використовував у Польщі, щойно це стало можливим після 1989 року. Інвестував у телекомунікацію, страховий бізнес, платні автостради тощо.

Сьогодні власність Яна Кульчика становить одну п’ятдесяту національного валового прибутку Польщі, що дало йому можливість потрапити на 64-те місце серед найбагатших європейців у рейтингу часопису «Eurobusiness». Автори польського рейтингу пишуть, що Кульчик потрапив би і на 138-ме місце серед найбагатших людей у світі в рейтингу часопису «Forbes», якби той виходив за сотню.

На відміну від Яна Кульчика, Александр Гудзовати був людиною досить міцно пов’язаною з попередньою системою. Свій капітал він почав створювати за часів народної влади, працюючи в різних держструктурах, пов’язаних із закордонною торгівлею, а в 1971—77 роках представляв у Москві підприємство закордонної торгівлі Textilimpex. У нові часи, зберігши колишні зв’язки, пан Гудзовати засновує й очолює фірму Bartimpex, що й стала підмурівком для створення «фінансової імперії» усієї родини. Фірма розвивалася завдяки бартерному обміну з «Газпромом» — польські товари на російський газ. Сьогодні багатство родини Гудзоватих авторитетний польський часопис оцінив у 5 млрд. зл. (1 млрд. 250 млн. дол.).

Третє місце в списку багатіїв посідає людина, чий життєвий шлях відрізняється від життєвих шляхів двох перших. Зигмунт Солож-Жак молодший — йому 47 років, мільярди в нього поки що тільки «польські» — 2,8 млрд. зл. (700 млн. дол.), і досі його супроводжують плітки про «загадковість» походження первинного капіталу. Узагальнюючи, можна сказати, що це типовий «продукт нових часів і нових можливостей». Про цього підприємця відомо, що перша його фірма займалася доставкою посилок з Німеччини в Польщу. Більші гроші, як стверджують автори біографічної довідки, Солож-Жак заробив на імпорті дешевих східнонімецьких і румунських автомобілів. Зароблене вдало інвестував у ЗМІ, а справжня кар’єра медіа-магната розпочалася після того, як у 1994 році Нацрада з питань телебачення і радіомовлення надала йому дозвіл (єдиному тоді) на створення першого в країні комерційного загальнодержавного телебачення Polsat.

Проте нові часи і порядки дали шанс не тільки Зигмунту Солож-Жаку — серед «сотні найбагатших» ми змогли нарахувати 18 осіб віком до 41 року.

Якщо ж переглянути весь список з погляду «хто на чому збагатився», то отримаємо повний спектр можливостей: від енергетики і телекомунікації — через виробництво продуктів харчування і товарів широкого вжитку — до впровадження нових технологій у різних сферах життя. Немає поки що в першій сотні мільйонерів хіба артистів, учителів та інших інтелектуалів. Можна, щоправда, помітити одну тенденцію: старші люди заробили, інвестуючи в те, що було колись державним і для чого, безперечно, знадобилися певні зв’язки; молодь же заробляє завдяки «просунутості» — іноземні мови, нові технології, креативність (читай: банки, Інтернет, комп’ютери тощо).

Окремо варто сказати про тих із першої сотні мільйонерів, хто збагатився на так званому медіа-бізнесі, тобто створенні прибуткових і успішних ЗМІ. Адже, крім власника найбільшої приватної телекомпанії Polsat, у цьому списку є ще один співвласник приватного телеканалу TVN, до речі, найближчого конкурента Polsat. Ян Богдан Вейхерт, що володіє, крім телебачення, ще й мережею сучасних кінотеатрів, посів 5-те місце зі своїми 1,9 млрд. зл. (475 млн. дол.).

Непогану позицію посідає й один із фундаторів однієї з перших у Польщі приватних мереж радіостанцій RMF-FM Станіслав Тичиньскі. Журналістам не треба пояснювати, як непросто на радіобізнесі заробити 250 млн. зл., тобто 62,5 млн. «зелених».

Присутні серед першої сотні польських мільйонерів і власники (а часто й журналісти одночасно) друкованих видань. Фундатор, співвласник і головний редактор часопису «Wprost» Марек Круль заробив на своєму Видавничо-рекламному агентстві під такою ж назвою 191 млн. зл. (47,75 млн. дол.).

Але найбільше мільйонерів репрезентувала фірма «Агора», яка випускає одне з найбільших у Центральній і Східній Європі щоденне видання — «Газета виборча». Пьотр Немчицкі, віце-голова правління фірми, — 125 млн. зл. (31, 25 млн. дол.), Ванда Рапачиньска, голова правління фірми, — 88 млн. зл. (22 млн. дол.), Хелена Лучиво, заступник головного редактора газети, — 85 млн. зл. (21,25 млн. дол.). Може видатися дивним, що в цьому списку немає головного редактора, легендарного польського дисидента-антикомуніста і журналіста Адама Міхніка. Ця історія є ще однією з «легенд» відомого редактора: коли «Агора» вийшла на світові фінансові ринки, Міхнік відмовився від належної йому частки акцій (потім їх суму було оцінено в понад 30 млн. дол.).

Закінчуючи коротку історію успіху наших західних сусідів, доречно буде навести кілька цифр, що дають можливість порівняти цей успіх із тим, що відбувається у світі. Статки, наприклад, Білла Гейтса становлять близько 52 млрд. дол. — у чотири рази більше, ніж статки 100 перших польських мільйонерів, разом узятих. А багатство Карла і Тео Альбрехт — найбагатших європейців — оцінюється приблизно у 26 млрд. «зелених».

Але для нас, українців, важливішим може бути той факт, що в нашого західного сусіда і ще вчорашнього союзника по Варшавському договору сьогодні проживає 32 особи, які ладять із законом і чиє легальне майно оцінюється у понад 100 млн. дол.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво