За дровами лісу не видно - Екологія - dt.ua

За дровами лісу не видно

7 грудня, 17:02 Роздрукувати Випуск №47, 8 грудня-14 грудня

Ідея створення НПП "Чорноліський" зародилася сто років тому. Треба ще сто?

© Василь Артюшенко, DT.UA

Навесні цього року, з ініціативи місцевого осередку Українського географічного товариства, ряду інших громадських організацій та за сприяння обласної влади, відбувся круглий стіл "Чорнолісся верхів'їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи". 

На ньому гостро постало питання створення національного природного парку (НПП) "Чорноліський", бо вікові ліси Центральної України — Чорний ліс, Нерубай, Чута, Бірки— сьогодні перебувають під загрозою. 

DT.UA писало про це ("Чорнолісся: новий національний парк", №11, 2018 р.). Тоді ідею підтримали не лише громадськість і вчені, а й обласна влада та заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко. Як же рухається справа?

Прес-конференція на цю тему зібрала широке коло не лише журналістів, а й вчених та громадських діячів. Останнім часом проблема збереження природи, дбайливого ставлення до неї загострюється буквально на очах. Варварське обрізання дерев, невмотивована вирубка піднімають на їх захист не лише спеціалістів, а й звичайних мешканців міст і сіл. Часом доводиться буквально воювати за кожне дерево. Масова свідомість починає дозрівати до усвідомлення надзвичайної цінності природних ресурсів. Створення ж національного природного парку — це майже 23 тисячі гектарів вікового лісу з унікальними природними об'єктами, такими як озеро Берестувате, глибина якого досі точно не визначена, історичними та археологічними пам'ятками, червонокнижними представниками флори і фауни. 

— Ідея створення заповідного об'єкта високої категорії в наших лісах, — розповідає кандидат географічних наук, представник Українського географічного товариства Андрій Домаранський, — зародилася ще у 20-х роках минулого століття. Пізніше зринала вона у 80-х роках з ініціативи науковців Академії наук України. На початку 2000-х уже на місцевому рівні знову йшлося про це. У квітні 2009 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради було створено робочу групу з розробки засад Чорноліського національного парку Але на тому справа й загальмувала. 

Цього року після засідання круглого столу відповідне звернення було направлене у Мінекології та природних ресурсів. Там підтримали ініціативу його учасників і надіслали до Кіровоградської ОДА лист із проханням погодити клопотання з лісгоспами, органами місцевого самоврядування та подати проект створення нацпарку до міністерства для підготовки відповідного указу президента України. У червні голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко доручив цю роботу департаменту екології та природних ресурсів. Для підготовки і реалізації пректу першого в області національного природного парку керівник департаменту Олександр Ковтунов мав підготувати відповідну робочу групу.

Очікувалося, що на прес-конференції він оголосить її склад і хоча б пунктирно окреслить імовірні можливості узгодження з користувачами: двома лісгоспами — Чорноліським та Олександрівським — і товариством мисливців та рибалок. Але, як з'ясувалося, обговорення персонального складу робочої групи, що триває вже чотири (!) місяці, досі не завершене. 

— Ми зацікавлені у збільшенні об'єктів і площ заповідного фонду, — каже Олександр Ковтунов. — Програма соціально-економічного розвитку області передбачає його зростання вдвічі.

Але це питання не таке просте. Лісгоспи, наприклад, вважають, що в області спостерігається диспропорція щодо залучення переважно лісових територій до природно-заповідного фонду. Мовляв, без роботи залишаться 300 працівників, мінус відрахування до місцевих бюджетів. Звісно, якась частина людей знадобиться для обслуговування НПП. До того ж, коли налагодиться постійний потік туристів, місцеве населення зможе заробляти певні кошти. Але лісівники впевнені, що навіть через десять років після створення національного природного парку він не зможе відраховувати до місцевих бюджетів стільки коштів, як це сьогодні роблять лісгоспи. Але — за рахунок чого?

На засіданні згаданого круглого столу кандидат географічних наук Лариса Семенюк навела вражачі цифри:

—У Кіровоградській області за 2014—2016 роки обсяги продукції лісового господарства зросли на 222,6% ! При цьому площа відтворення лісів зменшились на 18%. 

Є й певний плюс — НПП не претендує на жоден гектар сільськогосподарських угідь. Це — державна земля, яку не треба спеціально виділяти, тільки погодити межі. 

Отож у цій непростій ситуації обласний департамент екології та природних ресурсів має збалансувати економічні та соціальні інтереси користувачів. Але вже зараз очевидно, що без твердої державницької позиції це зробити навряд чи вдасться. 

Олександр Ковтунов запевнив присутніх, що впродоаж місяця робоча група таки запрацює. А от скільки часу, мовляв, знадобиться для підготовки науково-економічного та екологічного обгрунтування проекту — невідомо. 

Чому? Адже такий проект, як стверджує Андрій Домаранський, уже був підготовлений ДП "Центр екологічного моніторингу" ще у 2006 році. Очевидно, його варто оновити, але ж це зовсім не те що виконувати всю роботу з нуля!

На Кіровоградщині також мало фахівців, які мають досвід створення таких висококатегорійних об'єктів. Проте вони є в сусідній Херсонській області, де діють кілька національних природних парків. І колеги вже зголосилися допомогти степовикам. 

У всьому світі такі об'єкти поповнюють бюджет, створюють позитивний імідж територій, що має першорядне значення для можливих інвестицій. Багато залежить також від рівня менеджерського складу майбутнього НПП. 

На жаль, поки що конкретним результатом кількох місяців спроб зрушити з місця питання створення НПП "Чорноліський" стало лише видання збірника матеріалів минулого круглого столу "Чорнолісся верхів'їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи". 

Скільки часу ще знадобиться для узгодження інтересів користувачів, органів місцевого самоврядування та держави і підготовки проекту для того, аби міг бути підписаний відповідний указ президента? Очевидно, що таки не сто, — цього разу громадськість, що стала активним учасником процесу, не дозволить. Але Олександр Ковтунов зауважив: легковажно було б сказати, що через півроку такий проект буде готовий. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 8 грудня-14 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво