Штрафи за сміття хочуть підвищити - Екологія - dt.ua

Штрафи за сміття: в очікуванні істотних змін

8 червня, 16:21 Роздрукувати

Щорічно в Україні утворюється понад 27,5 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.

Встановлення розумних санкцій і невідворотність покарання є важливими елементами забезпечення правопорядку на території будь-якої держави. 

Вони мають превентивний характер і покликані запобігти вчиненню правопорушення, зміцнити законність у суспільстві. Однак передбачена міра покарання за порушення вимог під час поводження з відходами в Україні не виконує функції, яка на неї покладається. Ускладнює ситуацію й те, що чимало осіб, які діють усупереч установленому порядку, залишаються непокараними.

Як наслідок — щорічно на території нашої держави утворюється понад 27,5 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ, ліси перетворюються на смітники, а люди кидають папірці й недопалки просто посеред вулиць.

Усе це прямо пов'язано з якістю й тривалістю нашого життя. Так, у Швейцарії, яка посідає перше місце в десятці екологічно найчистіших країн світу, середня тривалість життя становить 81 рік. Водночас в Україні, яка не потрапила до такого рейтингу, за даними ВООЗ, середня тривалість життя на 10 років менша.

Нові законодавчі ініціативи

Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом передбачає впровадження низки європейських стандартів поводження з відходами, які містяться в Директивах ЄС. Серед них і Директива про відходи та скасування деяких Директив, положення якої покладають на держави обов'язок впроваджувати ефективні, пропорційні та переконливі санкції за порушення вимог поводження з відходами. 

Однак навряд чи можна вважати штраф у розмірі 8,5 і навіть 800 грн результативним, особливо з урахуванням того, що він накладається на порушника вкрай рідко.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №6730. Депутати пропонують підвищити штрафи за викидання сміття з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів і трамваїв, а також за борт річкового та маломірного судна до 340—850 грн. Також у Кодексі про адміністративні порушення пропонують прописати, що за викидання сміття з вікон і дверей вагонів потягів загрожує штраф 340—850 гривень. Окрім того, автори законопроекту пропонують доповнити КУпАП статтею, яка передбачає відповідальність за викидання побутових відходів у неналежних місцях. Згідно із законопроектом ідеться про такі дії, як викидання побутових відходів у населених пунктах за межі ємностей, призначених для збирання, утилізації або переробки сміття. Штраф за такі дії становить від 340 до 850 гривень. 

Запровадження окремої статті однозначно є позитивом, однак формулювання правопорушення, що пропонується, є суперечливим, бо незрозуміло, які ж ємності призначені для вказаних вище операцій. Крім того, розмір штрафу, який пропонується встановити, є навіть меншим від того, що застосовується нині (від 340 до 1360 грн). 

Інший законопроект (№8026) передбачає посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та внесення змін до майже 50 статей Кодексу про адміністративні правопорушення у сфері охорони довкілля, зокрема й до тих, що стосуються відходів. Так, пропонують значно збільшити штрафи за забруднення і псування земель (1700—6800 грн для фізичних осіб і 4250—8500 для посадових осіб), за пошкодження лісу відходами (3400—6800 грн для фізичних і 5100—8500 для посадових осіб), за засмічення лісу (5100—8500 для фізичних осіб і 8500—17000 для посадових) тощо. У цьому законопроекті вже не згадується про викидання сміття повз урну чи про правопорушення, які стосуються викидання сміття з вікон чи дверей громадського транспорту. 

Отже, два згадані законопроекти фактично доповнюють один одного і за логікою мають розглядатися й ухвалюватися паралельно. 

Що маємо на сьогодні?

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення містить низку положень щодо відповідальності за порушення правил поводження з відходами. Це — забруднення земель відходами, пошкодження та засмічення лісу відходами, порушення вимог щодо операцій поводження з відходами, викидання сміття через вікна транспортних засобів, за борт річкового або маломірного судна та ін. 

Проте чинне законодавство не містить окремої норми, яка б встановлювала покарання за засмічення територій населених пунктів, як це є в більшості європейських держав. На практиці такі дії караються за ст. 152 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою населених пунктів. Розмір штрафу — від 340 до 1360 гривень. 

Така норма фактично відсилає нас до пошуку заборони викидати сміття в інших актах законодавства, про які як працівники правоохоронних органів, так і порушники можуть не знати. Втім, Закон "Про благоустрій населених пунктів" теж не містить чіткої заборони щодо засмічення території. У зв'язку із цим, кожен орган місцевого самоврядування повинен розробити правила благоустрою для свого населеного пункту, де має прописати перелік обмежень на використання земельних ділянок об'єктів благоустрою, серед яких, власне, й передбачити засмічення території. 

Такий стан нормативно-правового регулювання об'єктивно несе ризик послаблення контролю й відповідальності за виконання відповідних вимог.

Зазвичай розмір штрафу залежить від особи правопорушника (фізична особа, посадова особа чи громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності). 

Найнижчим у сфері поводження з відходами в Україні є штраф за викидання сміття та інших предметів за борт річкового судна, а також викидання сміття з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів і трамваїв, що становить від 8,5 до 17 гривень. 

Найсуворіше покарання — за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. Такі дії карають штрафом у розмірі від 340 до 1360 грн для фізичних осіб і від 850 до 1700 грн для посадових осіб і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності. 

В аналогічних розмірах коливається штраф за забруднення відходами сільськогосподарських та інших земель (240—1360 грн для фізичних осіб і 850—1700 для посадових осіб і громадян-суб'єктів підприємницької діяльності). 

Зовсім іншими є штрафи за поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною. До останніх належать відходи тваринного походження, зокрема гній та рештки тварин. Особливістю відповідальності за порушення вимог щодо поводження із цим типом відходів є передусім суворість покарання та те, що перелік правопорушень і розмір штрафів передбачаються в самому Законі "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", а не кодифікованим актом. Так, за утилізацію чи видалення побічних продуктів тваринного походження у спосіб, що суперечить вимогам закону, передбачається штраф для юридичних осіб у розмірі від 23 до 30 розмірів мінімальних заробітних плат. У 2018 році такий штраф становить від 85 629 до 111 690 гривень.

Як карають за сміття за кордоном?

На противагу Україні, наприклад, у Польщі штрафи за недотримання законодавства про відходи є значно вищими. Так, за засмічення територій населених пунктів встановлюється покарання у вигляді штрафу в розмірі до 500 злотих (3500 грн) або догани; за неподання річних звітів про обсяги утворення відходів штраф становить 500 злотих (3500 грн), а змішування небезпечних відходів один з одним або з іншими відходами, збирання і переробка відходів без дозволу або з порушенням виданого дозволу, транспортування відходів без дозволу карається штрафом у розмірі від 1000 злотих (7000 грн) до 1 000 000 злотих (7 000 000 грн). 

У Сінгапурі порушників, які вперше викинули у невстановленому місці дрібні предмети, такі як недопалки від сигарет або обгортки від солодощів, карають штрафом у розмірі $ 300 (7 950 грн). За викидання більш габаритних предметів, як-от пластикових пакетів чи обгорток від харчових продуктів, призначають штраф, який може досягати $ 1000 (26 500 грн) або покарання у вигляді 12 годин громадських робіт. Штраф за повторні правопорушення може досягати $ 5000. Так, за засмічення територій впродовж 2016 року в Сінгапурі притягнуто до відповідальності 31 000 осіб. Такі високі штрафи дозволили Сінгапуру досягти статусу найчистішого міста планети!

У Швейцарії діють нові правила, відповідно до яких штрафи за засмічення громадських місць сягають 300 швейцарських франків (8464 грн). Пропонується збільшити штраф за неналежне видалення побутових відходів у розмірі до 20 000 швейцарських франків (564 000 грн). 

Непоказова вітчизняна статистика

В Україні у більшості випадків розмір штрафів за поводження з відходами навряд чи стримує осіб від вчинення правопорушень. Разом із тим проблемою залишається також і непритягнення винних до відповідальності. Чимало людей дозволяють собі залишити сміття в лісі, спалити відходи у своєму ж дворі або викинути їх на узбіччі дороги, відчуваючи при цьому абсолютну безкарність. Причиною цього є низька екологічна свідомість, відсутність контролю з боку держави, а також брак інформування громадян про випадки притягнення до відповідальності за ті чи інші правопорушення.

У деяких сферах (наприклад, відповідальність за поводження з відходами тваринництва, де передбачено чималі штрафи) впродовж 2016—2017 років жодну особу не притягнуто до відповідальності за порушення вимог. Причина цього, на жаль, не дотримання законодавства всіма суб'єктами, а мораторій на проведення планових перевірок, що діяв упродовж останніх двох років. 

А загалом прикладом низького рівня роботи органів державної влади у сфері притягнення винних осіб до відповідальності за неналежне поводження з відходами є дані адміністративних комісій міських рад. 

Так, у Тернополі протягом останніх трьох років за засмічення території до відповідальності притягнуто 23 особи, в Ужгороді — 45 осіб, у Києві — 420, у Сумах — 140, у Миколаєві — 1454 особи, у Луцьку — 44, у Львові (за винятком одного району) — 781 особу, у Кропивницькому — 97 осіб. 

Такий низький рівень притягнення до відповідальності зумовлений фактичною відсутністю контролю за дотриманням правил благоустрою. На сьогодні закон покладає такий обов'язок на працівників Національної поліції та посадових осіб, уповноважених на те виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад. Зазначимо, що більшість повноважень Національної поліції спрямовані на досудове розслідування кримінальних правопорушень, регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками. Зрозуміло, що контроль за дотриманням благоустрою населеного пункту не є основним пріоритетом їхньої діяльності. Разом із тим Закон України "Про відходи" контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з відходами покладає саме на органи місцевого самоврядування. Із цією метою в більшості населених пунктів утворюються інспекції з благоустрою, які покликані виявляти порушників і складати протоколи про адмінправопорушення, зокрема й за засмічення території. Втім, далеко не у всіх містах, не кажучи вже про села й селища, такі інспекції створено. Звідси й цифри, які навряд чи відображають реальний стан благоустрою. 

Тож чи справді вулиці наших міст такі чисті, як про це свідчить статистика?

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №29, 11 серпня-17 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво