До яких наслідків призведе пандемія COVID-19 прогноз - Сергій Корсунський - Довкілля - dt.ua

Цікаві часи

13 квітня, 08:00 Роздрукувати

Яким буде світ після пандемії?

У 1936 році сер Остін Чемберлен, двоюрідний брат прем'єрміністра Великої Британії, який шукав миру з Гітлером, виступав на щорічних зборах Асоціації юніоністів Бірмінгема. Він говорив про серйозну загрозу колективній безпеці у зв'язку з порушенням Німеччиною умов Локарнських договорів. "Не так давно один знайомий дипломат, що проробив кілька років у Китаї, розповів мені про існування китайського прокльону, який звучить так: "Бажаю вам жити в цікаві часи". Немає сумніву, що цей проклін і нині з нами, — зазначив сер Остін. — Ми рухаємося від однієї кризи до іншої. Ми страждаємо від одного потрясіння й шоку за другим". Усього дев'ять років по тому Рузвельт і Черчилль у Ялті домовилися зі Сталіним про післявоєнний устрій світу, того самого, який оточував нас протягом останніх 75 років.

Нині, спостерігаючи безпорадність системи, повна й остаточна перемога якої була оголошена Фукуямою ще 30 років тому, ми з повною впевненістю можемо сказати, що китайський проклін нікуди не подівся. Ми теж живемо в цікаві часи.

Занурення в історію — захоплива пригода. Але не тепер, коли гостроту сприйняття притуплено прагненням вижити. Повна дезорієнтація населення досягла воістину всесвітніх масштабів. Ті самі міжнародні інститути, які, здавалося, мають непорушно стояти на варті міжнародного миру й безпеки, суперничають у жанрі "екшен" із Cirque-du-Soleil. 30 січня, коли в Китаї, за офіційним даними, вже було 17 238 заражених і 361 померлий, а вірус "зареєструвався" в 23 країнах, ВООЗ за очевидної підтримки КНР не рекомендувала введення обмежень на транспортні сполучення і досі відмовляється назвати імена "фахівців, котрі вивчали" це питання.

Нині, коли масштаби пандемії загрожують довгостроковими економічними наслідками, США та Китай розгорнули справжню війну в ЗМІ й ООН, обвинувачуючи одне одного у витоку вірусу, замість того, щоб відкласти на час чвари й об'єднати зусилля. Росія, зрозуміло, підвиває на стороні КНР, намагаючись остаточно добити Захід, який годує й напуває її, купуючи нафту та газ. Як виявилося, на національному рівні нікому зупинити бездарні уряди, нездатні приймати добре обмірковані та чітко вивірені рішення. Паніка і страх втратити владу блокують мислення, а презирство до інтелекту стало повсюдним.

Є всі підстави вважати, що під цікавими часами китайці розуміли не періоди гострих конфліктів, а саме епоху невизначеності, коли будь-яке стратегування неможливе. 1945 року, коли США і Британія хотіли, могли й творили новий світ, у них був план, і були лідери, здатні його реалізовувати. Не випадково Нью-Йорк і Лондон стали фінансовими столицями світу, МВФ і Світовий банк поселилися у двох кварталах від Білого дому, ЄБРР — у Лондоні, ООН — у тому ж Нью-Йорку. Післявоєнний світ був помислений і створений. СРСР тоді навіть близько не був співучасником глибинних трансформацій. Навіть якщо тоді й були ті, хто розумів, що реально відбувається, то не в Політбюро ЦК КПРС. СРСР виділили місце за столом РБ ООН, погодилися на "сферу впливу" в особливо не значущих Східній Європі та Центральній Азії, і приступили до побудови "ліберального світового порядку".

Нині ситуація зовсім інша. Велика Британія вийшла з ЄС і навіть без усякого коронавірусу вже кілька років знаходиться в стані перманентних потрясінь. США з обранням Трампа "вилучили" себе зі світу, відмовившись від ролі, яку самі обрали для себе 1945-го. Китай, що кинув виклик економічній могутності США, також виявився не готовим (а, можливо, і не захотів, — не настав іще час) виявити лідерські якості на рівні глобальної політики. У КНР спочатку применшили масштаби загрози, а потім спробували зупинити те, що вже вийшло з-під контролю. В умовах кризи провалилися спроби президента Франції Макрона зібрати на віртуальний саміт лідерів п'яти постійних членів РБ ООН. Не допомогли ані заклики генерального секретаря ООН, ані звернення групи десяти країн — непостійних членів РБ ООН на чолі з Естонією — прийняти спільну заяву з приводу пандемії. Раптом з'ясувалося, що великі самі нічого не можуть, а маленьких не чують. Південна Африка за підтримки КНР заблокувала пропозицію Естонії, бо, як виявилося, пандемія "не несе загрози міжнародному миру і безпеці", тому це не питання РБ ООН. Жоден конфлікт у світі не було зупинено, лише приглушено, а Росія — одна з головних учасниць цих самих конфліктів, навіть спробувала скористатися ситуацією й "очиститися" від санкцій.

Кожна країна опинилася сама по собі в умовах загалом-то не найстрашнішої епідемії в історії. Замість об'єднання зусиль — закриті кордони, замість спільного використання ресурсів — заборони на експорт, замість чітких і науково обґрунтованих рекомендацій — повна вакханалія та жорсткі силові заходи, які граничать із військовою диктатурою. Дивне відчуття виникає, коли уряди то посилаються на рекомендації ВООЗ, то повністю їх ігнорують. ВООЗ не рекомендує носити маски, а в безлічі країн це обов'язково, навіть якщо людина одна на площі у сто квадратних кілометрів.

Уже очевидно, що саме масове тестування дозволяє точно прояснити картину зараження й спланувати дії на майбутнє, а Трамп говорить, що масового тестування у США не буде. Увесь світ вишикувався в чергу за апаратами штучної вентиляції легенів, а тепер з'ясовується, що вмирають 80% пацієнтів, яких до них підключили, при середньому відсотку померлих "важких" 50–60%. У розпал пандемії Трамп загрожує припинити фінансування "прокитайської" ВООЗ, підриваючи тим останні крихти довіри саме до тієї структури системи ООН, яка мала б очолювати боротьбу з вірусом.

Зовсім очевидно, що дані статистики про захворюваність і смертність, які розносять ЗМІ, взагалі ні про що не говорять, але жодна авторитетна структура не береться правильно обробити їх, щоб зрозуміти, чи є причина для занурення світової економіки в хаос. ВООЗ не змогла навіть виробити єдиний підхід до подання даних. Нині немає достовірної інформації ні про те, як і коли вірус (який так чи інакше має свій початок у дикій природі) перестрибнув на людину, ні про те, чи виробляється до нього імунітет. Чи вважається хворою інфікована людина, яка не виявляє жодних симптомів (тобто, ані температури, ані кашлю з чханням)? А якщо коли нас усіх протестують, виявиться, що дві третини вже перехворіли і вся ця паніка була безглуздою? Тести самі по собі дають суперечливі результати — це чому? Замість того щоб негайно завантажити свої підприємства, які ще дихають, ми закуповуємо китайські маски й тести, від яких відмовилася половина Європи, — навіщо? Для чого весь час показувати в ЗМІ масові поховання нібито в Нью-Йорку (ми ж перевірити однаково не можемо), а не Стокгольм, де немає жодних жорстких заходів?

Цікаві часи — це коли проблема є, а її розуміння немає. Відсутність стратегічного бачення, навичок кризового менеджменту та заблоковане критичне мислення — комбінація вкрай невдала. Це стосується будь-якої проблеми, що буквально потребує сміливих рішень. Хтось ставив собі питання про те, як будуть утилізувати сотні тисяч тонн використаних масок і костюмів, простирадл і підгузків, забруднених зокрема коронавірусом? І мова не про Німеччину чи Швецію, а, приміром, про Азію та Африку. Страшно дивитися на дані екологів про рівень забруднення річок і океанів пластиком — чи складно спрогнозувати, де опиняться використані маски й гумові рукавички? Чи можна забороняти сільськогосподарські роботи та продаж насіння, як "несуттєвого товару", що зробили в США, навесні, коли саме час сіяти?

З'явилася величезна кількість публікацій, де стверджується, що світ після пандемії "вже не буде колишнім". Це не дуже глибока думка. Завтрашній світ і без усякої пандемії ніколи не буде таким, як учора. Питання не в страшилках, а у тверезому аналізі — власне кажучи, про які "світові" нововведення можна говорити, коли немає ні лідерів, у ролі яких колись виступили США та Велика Британія, ні хоча б мінімального консенсусу еліт про майбутній світоустрій? Футуризм — річ ризикована, але все ж спробуємо сформулювати деякі тенденції, які можна спрогнозувати на найближчу перспективу, тобто на час переходу до майбутнього стратегування.

Вакцина проти коронавірусу, як і ліки, що полегшують перебіг хвороби, буде розроблена до кінця року, можливо, в кількох варіантах. Слід очікувати повторних хвиль епідемії, але значно меншого масштабу. Однак якщо не буде рішучих кроків у царині відновлення екологічного балансу, подібні пандемії стануть регулярними — у природи знайдуться ще сотні коронавірусів для нерозумного людства.

Протягом року-півтора будуть розроблені прилади для автоматичного (дистанційного) виміру температури людини й контролю зараженості вірусними інфекціями. Згодом такі установки з'являться у всіх ключових морських і аеропортах, особливо тих, що служать для пересадки на рейси до США і для рейсів із Китаю.

У рамках ЄС будуть розроблені довгострокові заходи для спільних дій в умовах можливих епідемій, природних і технологічних катастроф. Буде виділено бюджети для створення резервних запасів критичних ліків і захисних засобів. Налагоджено механізм координації протоколів лікування інфекційних хвороб.

Відбудуться зміни в культурі ведення бізнесу, організації переговорів, конференцій і зустрічей. З'являться нові платформи на кшталт ZOOM, виникне величезний запит на мережі 5G, системи захисту мереж і даних. Значно ширше застосовуватимуться онлайн-платформи для освіти, що спричинить перегляд стандартів і змісту освіти у значному спектрі дисциплін.

Китай уже до 2022 року відновить звичні темпи зростання. Глобальної фінансової кризи уникнути вдасться, рецесія стосуватиметься лише окремих галузей, хоча зростання безробіття в сфері послуг у багатьох країнах цілком може призвести до соціальних потрясінь. Роль Росії у світових справах найближчими роками зменшуватиметься, що не відіб'ється на тиску на Україну. Останній укус умираючої імперії буде спрямований саме в наш бік. Відносини США й КНР усе більше нагадуватимуть холодну війну з украй малою областю перетинання спільних інтересів. У світі зростуть настрої націоналізму та самодостатності, з'являться тенденції до повернення на національні території критичних виробництв, що спричинить проблему перерозподілу ресурсів і робочої сили.

У світі різко зросте кількість психічних захворювань і розладів, випадків агресії, що можуть призвести й до нової хвилі насильства та терактів на національному або расовому ґрунті. Зміняться медичні протоколи, з'являться механізми примусу країн із низьким рівнем організації медицини до їх впровадження. Серйозних змін слід очікувати в організації туризму (особливо круїзного) і системах медичного страхування.

За всієї косметичності згаданих заходів, важливо розуміти — це тільки початок. Через кілька місяців нас очікує ще далеко не новий світ, але цілком очевидні наслідки глобального переляку, через який людству довелося пройти. Подальший розвиток подій має показати, що ремонт світової системи за моделлю ремонту українських доріг, коли ями латають чим попало, а асфальт кладуть у мороз зі снігом, неможливий. Ями виникнуть знову після першої ж відлиги.

Нове майбутнє почне прорисовуватися десь до 2024 року, і без капітального ремонту не обійтися.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 3
  • Андрей Андрей Андрей Андрей 13 квітня, 10:07 Спроба аналізу від начебто центру думок (МЗСУ ні?) виявилось сумнівним маркетинговим дослідженням на короткочасову перспективу за окремими напрямами, що базується на компіляції, здебільшого, відомих думок та поглядів. "За деревами не бачно лісу". Жодного натяку на вміння бачити глобальну суть сучасної проблеми людства та нашої країни. згоден 3 не згоден 0 Відповісти Цитувати
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво