«ЖИТИ СЬОГОДНІШНІМ ДНЕМ, ОТЖЕ — ЗАСТАРІТИ...»

Поділитися
Дні науки, техніки й культури держави Ізраїль у документальних фільмах, які проходили з 21 по 25 вер...

Дні науки, техніки й культури держави Ізраїль у документальних фільмах, які проходили з 21 по 25 вересня в Київському планетарії, показали публіці візитну картку культурного, наукового й технічного життя Ізраїлю — кіножурнал «Нотатки з Єрусалима», розділений на частини під назвами «Вузи в Ізраїлі», «Хай-тек в Ізраїлі» чи «Архітектура Тель-Авіва». Оскільки кіножурнал «Нотатки з Єрусалима» зайняв більшу частину відведеного для показу часу, то захід, який проводили в планетарії, лише з великою обмовкою можна було назвати демонстрацією документальних фільмів. Демонструвалося стовідсоткове відео, щедро присмачене закадровим коментарем. Він, щоправда, виявився цікавим. І оскільки Дні науки, техніки, культури держави Ізраїль у документальних фільмах мали швидше інформаційну, ніж естетичну спрямованість, чимало інформаційних лакун киян вони заповнити зуміли.

Звичайно, публіка, яка прийшла на показ, так і не довідалася про те, що ж це таке сучасна ізраїльська кінодокументалістика, однак її не залишили необізнаною в плані того, що являє собою сучасна ізраїльська держава. На відкритті Надзвичайний і Повноважний Посол Ізраїлю в Україні пані Анна Азарі згадала, що фільми для показу підібрані контрастні і різнопланові — від «Вузів в Ізраїлі» до «Співачки-транссексуала Дани Інтернешнл» — із тим, щоб показати глядачам таку ж контрастну і різнопланову картину життя сучасного ізраїльського суспільства. Отже, теза «Ізраїль — країна протиріч» була спростована антитезою «Проте протиріччя успішно долаються», і все це злилося в надихаючому синтезі ізраїльських культурних, наукових і технічних досягнень.

Судячи з показаних фільмів, Ізраїль — це країна, де долають усе: від пустелі Негев до мовних бар’єрів. У цьому відношенні показовими виявилися фільми «Кібуц» і «Тель-авівський театр «Гешер» — вірніше, частини «Нотаток із Єрусалима» із такими назвами.

Але якщо кібуцники успішно долають пустелю, то актори-репатріанти з Росії, України та інших колишніх республік колишнього СРСР — мовний бар’єр. Так, режисер і художній керівник Тель- авівського театру «Гешер» Євген Ар’є ставить Бабеля на івриті, а актори театру без будь-якої натягнутості та зніяковілості грають на цій, яка ще не увійшла в плоть і кров, мові.

Чи означає це, що всі ізраїльські проблеми і протиріччя долають так само легко й артистично, немов грають? Ні. Незважаючи на величезний заряд бадьорості й життєвого азарту, який випромінюється «Нотатками з Єрусалима», можна здогадатися, що це почасти саме той чарівний монтаж, за яким не видно проріхів і труднощів. Про Ізраїль нині складається багато міфів, і один із них — міф про країну, де легко і за короткий строк долають непереборні проблеми. За короткий строк? Мабуть. Але навряд чи легко.

Завдяки Дням науки, техніки і культури держави Ізраїль були висвітлені роль і стан науки в цій країні. З технікою й особливо культурою було гірше, але про наукове життя Ізраїлю кияни, які побували на показі, довідалися чимало. Глядачів одночасно й обрадував, і засмутив той факт, що ізраїльські вчені, у тому числі й наші колишні співвітчизники, успішно трудяться в теплицях — таких собі капіталістичних науково-дослідних інститутах, де вони і проекти розробляють, і гроші заробляють. Засмутив, природно, тому, що наші вчені в ніяких теплицях не працюватимуть, і навіть у неближньому майбутньому. Отже, поки що українській науковій еліті залишається тільки заздрити своїм ізраїльським побратимам білою заздрістю.

Лейтмотивом Днів науки, техніки і культури держави Ізраїль став афоризм із продемонстрованого кіножурналу: «Жити сьогоднішнім днем, отже — застаріти». Ізраїльтяни, як випливало з показаних фільмів, не дозволяють собі жити сьогоднішнім днем — вони нетерпляче і систематично заглядають у завтрашній. Але це благородне нетерпіння, і виглядає воно безперечною гідністю, а не сумнівним недоліком. Ізраїльські вчені мріють і прогнозують, заробляючи при цьому на хліб насущний, а держава готова фінансово забезпечувати їхні прогнози, якщо, звичайно, їх можна буде впровадити хоча б років через двадцять. Наша держава такою далекоглядністю не вирізняється, і, мабуть, тому, що ми підняли на щит миттєву користь і безтурботно живемо сьогоднішнім днем, вважаючи себе прагматиками і практиками. Але до практиків і прагматиків нам, на жаль, далеко. А ось ізраїльтянам, як з’ясувалося, набагато ближче — як і до теоретиків.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі