ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ МЕЛЬПОМЕНА ТАВРІЙСЬКА - Культура - dt.ua

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ МЕЛЬПОМЕНА ТАВРІЙСЬКА

5 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 5 липня-12 липня

Спочатку, як відомо, було Слово. Та для спектаклів, які збираються під прапорами Всеукраїнського фестивалю музичних прем’єр, на першому місці — музика...

Спочатку, як відомо, було Слово. Та для спектаклів, які збираються під прапорами Всеукраїнського фестивалю музичних прем’єр, на першому місці — музика. Фестиваль цей, із гарною назвою «Мельпомена Таврії», проходить у Херсоні вчетверте. Він виник колись у рамках «Таврійських ігор», та згодом повністю перейшов у «надійні руки» Херсонського українського музично-драматичного театру ім. М.Куліша й під художнім керівництвом директора театру і директора фестивалю Олександра Книги став головною культурною подією в місті. Дні фестивалю, які збігаються зі святкуванням Дня Херсона, перетворюються на калейдоскоп найрізноманітніших творчих акцій, в яких задіяна сцена театру, прилеглий майдан і взагалі весь центр міста. Карнавальний хід театрів — учасників фестивалю рухається головними вулицями, крім гостей у святі задіяні аматорські театральні колективи, фольклорні ансамблі, народні театри, музичні та танцювальні групи, духові оркестри. Справжнє торжество творчості! Недарма свято проходить під девізом «Моє місто — мій театр». Відкриття «прикрасив» гість, почесний член журі, земляк херсонців, кіноактор Євген Матвєєв. Від першої і до останньої хвилини фестивалю, коли нічне небо Херсона сколихнув грандіозний феєрверк, його атмосфера була привітною, душевною, творчою.

І все-таки головна подія фестивалю — це спектаклі. Об’єднані однією темою, музичною, вони відрізнялися один від одного манерою виконання, ступенем серйозності сценічного вирішення, творчим пошуком шляхів контакту з глядацькою залою й зверненням до тієї чи іншої драматургії. Всі представлені спектаклі, а їх разом із самодіяльними та позаконкурсними було 15, можна розділити на дві умовні групи. В одній — театри, які хотіли догодити глядачу, припускаючи, що цей самий глядач не має вишуканого смаку, в іншій — театри, які прагнуть своїми спектаклями творити справжнє мистецтво. Одним із кращих спектаклів фестивалю став спектакль «Маклена Граса» М.Куліша, показаний Тернопільським українським муздрамтеатром ім.Шевченка у рамках святкування 110-ї річниці від дня народження письменника. Він і ще один спектакль за Кулішем, «Міна Мазайло», Миколаївського українського театру драми та музкомедії, а також наукова конференція, присвячена його творчості, стали нововведенням цього фестивалю, який заснував «День Куліша». У «Маклені Грасе», виконавець ролі Зброжека, народний артист України В.Ячмінський, отримав приз за кращу чоловічу роль, дивним чином створилася атмосфера поєднання минулого та теперішнього. Тонко даючи відчути зв’язок часів, режисер Ф. Стригун розкриває суть характерів, які стають узагальненнями — соціальними, людськими.

Головна життєва проблема — прагнення до здійснення надій та їх крах. Як схожі почуття людей, незалежно від часу. Якщо Миколаївський театр у спектаклях «Міна Мазайло» і «Чудасія на Гончарівці» представив загалом значні теми національної історії в дещо спрощеному, водевільному ключі, то Луганський український муздрамтеатр у спектаклі «Свіччине весілля» І.Кочерги (реж. В.Московченко) пішов шляхом поетичного осмислення історичних подій. У стосунках представників певних станів простежуються паралелі із ситуаціями сьогоднішніх днів. Дійова образна сценографія (І.Лубська) допомагає асоціативному сприйняттю спектаклю. Його ритм неспішний, притчевість розповіді робить сюжет позачасним, а світло звичайної свічі сприймається як символ свободи.

Нагороду за режисуру, сценографію та пластичне вирішення отримав спектакль «Принцеса Брамбілла» Е.Т.А.Гофмана Одеського українського муздрамтеатру ім.В.Василька (реж. М.Мацкявічюс). Казки Гофмана метафоричні. Події загадкові й одночасно реалістичні. Автор пропонує подивитися на світ крізь чарівні окуляри. І тоді життя здасться карнавалом, в якому живуть лише принци та принцеси. Та завдання має бути не з легких — у цій веселій маскарадній юрбі відшукати істину.

Кращою акторкою фестивалю визнана заслужена артистка України Є.Галл-Савальська, яка виконала головну роль у спектаклі Херсонського українського муздрамтеатру ім. М.Куліша «Хелло, Доллі» Д.Германа (реж. С.Думинська). Колектив цього театру, який довів на минулому фестивалі своє вміння працювати в музичному жанрі на високому рівні, і цього разу переконав, що йому під силу вирішення серйозних музично-драматичних завдань. Мюзикл «Хелло, Доллі» має багату сценічну історію, тому в новій версії важливо хоч трохи відійти від традиційних вирішень. У херсонському спектаклі є свіжість сприйняття, і хоча герої існують за законами мюзіклу, комедії, характер кожного з них внутрішньо наповнений, за ним стоїть жива людина. Все це підкріплюється чудовими вокальними даними драматичних акторів. У центрі спектаклю — Доллі. Героїня Галл-Савальської чарівна, винахідлива, сентиментальна та діяльна. Вона, як усі жінки, хоче бути щасливою. Втім, якби не зображення американських хмарочосів на заднику, цілком можна було б припустити, що подібна історія могла відбутися... у тому самому Херсоні! Хоча, загалом, тут вона і сталася. І приводом для неї став Фестиваль музичних прем’єр «Мельпомена Таврії». Він улюблений у Херсоні, відомий в Україні. Коло театрів-учасників розширюється з кожним роком. А це означає, що звучати музиці там, де царює Мельпомена Таврійська. Навіть попри те, що першим було Слово.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво