Як їм реорганізувати культпохід на «Євробачення-2006»?

Вам не здалося, що подія, яка пройшла не так давно телеекранами Першого національного телевізійного каналу — святкування 50-річчя пісенного «Євробачення» полишила, крім іншого, без відповіді тільки одне, але апріорно важливе запитання: а де, власне, відбір учасника від України на поїздку до Греції. Адже йдеться про одну із принципових і визначальних проблем участі України у пісенному конкурсі «Євробачення», а часу залишилось обмаль.

Нагадаю, що у 2003-му та 2004 роках відбір не проводився взагалі.

Такого роду забавки «внутрішнього відбору» зазнали нищівної критики, як у середовищі професійному, так і серед простих і пересічних глядачів. Усім було зрозуміло — процедура всеукраїнського телевізійного відбору це потужний стимул розвитку пісенної культури в країні. Крім того, в національний ефір реально могли потрапити сотні нових вітчизняних виконавців різних жанрів і стилів. Ураховуючи стан нашого аудіовізуального простору, штучно розчавленого другорядною сусідньою попсою і з потужним тиском попси англомовної, відбірний тур міг стати непересічною видовищною телевізійною загальнонаціональною подією. І до того ж подією щорічною. У році ж 2005-му накотило інше — всеукраїнське пісенне шоу було штучно перетворено на шоу навколополітичне. Хоча саме відбірний конкурс 2004—2005 років наочно довів, що професіонали з НТКУ можуть продемонструвати справжнє видовище нормального європейського рівня. Пісенні результати років 2003-го та 2005-го коментувати не буду. Назву лише численні оцінки закордонного глядача -0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0,0... Стосовно учасника від України 2004 року зазначу — навряд чи проект «Руслана» примудрився б програти всеукраїнський відбірний тур…

Але на дворі вже останній місяць осені року 2005-го. І професіонали розуміють — починати роботу над відбором учасника від України для участі в грецькому пісенному форумі потрібно було ще наприкінці травня нинішнього року (!). І робити це спокійно, ритмічно і фахово. Адже мова йде про одне з основних завдань національного телевізійного мовника-НТКУ в царині української культури (в даному разі масової культури): дбайливо відбирати найкраще і це найкраще просувати і пропагувати. В тому числі й за кордоном. За цей час зроблено доволі не багато. Але, зазначу, що робилося все зовсім не у комфортних умовах. Адже навколокризові процеси в керівних кабінетах НТКУ зовсім не сприяють спокійній роботі.

Отож на сьогодні… Здається, нарешті визначилися з так званим «форматом» проведення відбірного конкурсу. Визначалися методом аналізу і перегляду матеріалів зарубіжних колег. Пропонується відбір по шести різних регіонах України (умовно — Схід, Захід, Південь, Північ, Центр та м.Київ). На першому етапі в регіонах журі обере двох найкращих. Таким чином пропонується зібрати у Києві 12 учасників. З них з допомогою телефонного голосування та журі відберуть трьох фіналістів. Їм будуть запропоновані для виконання три заздалегідь вибрані пісні, які вони розподілять між собою і виконають у фіналі. Всього заплановано цикл з 14 програм хронометражем по 52 хвилини.

Це перевірена в цивілізованій Європі схема. Але, що матимемо ми на наших благодатних шоу-бізнесових теренах?

Перше. Це необхідність виплати бюджетною організацією НТКУ нашими з вами грошима досить «веселої» суми за «купівлю прав на європейський формат». Сума, як ви правильно розумієте, буде рахуватися зовсім не у гривнях. Знаючи досвід певних віце-президентів з європейської телеінтеграції, набутий ними на грошових потоках «Євробачення-2005» у Києві, це цікавий поворот... Для них. А для НТКУ?А для України? Хоча, можливо, саме, врахувавши підвищений інтерес до їхньої діяльності щодо витрат мільйонних сум навесні, ці діячі нині й гальмують процес...

Друге. Хто і в який спосіб буде опікуватися вітчизняними «дрібничками»: визначати склад регіональних та великого журі, відбирати три пісні і т.д. і т.п.

Третє і найголовніше. Знову не оприлюднені і не зафіксовані у відповідних документах (положення, статут і т.п.) критерії відбору пісенного матеріалу і відбору членів журі. А це, у свою чергу, може привести знову до маразму — клоуни, що «пройшли» відбір, гімни України в різних аранжуваннях — це найменші з родзинок тогорішнього відбору. Умови участі у всеукраїнському відборі мають бути чіткі і зрозумілі, але вкрай жорсткі і професіональні.

Є, звичайно, і певні плюси — реальний інтерес виявлено з боку потужного вітчизняного спонсора. Враховуючи «міжнародність» формату, можна прогнозувати і зацікавленість проектом численних рекламодавців, у тому числі й могутніх транснаціональних. Отож проект має шанс на очевидний фінансовий успіх. Що для НТКУ повинно мати чи не найголовніше значення.

Залишилося єдине — стартувати. Нарешті… Спокійно. Ритмічно! Фахово.