Як врятувати «Довженка» від Вовкуна. Унікальний національний кіноцентр став територією приватних інтересів?

Поділитися
У потаємних кабінетах Мінкульту нещодавно визрів проект нового наказу, яким передбачається факти...

У потаємних кабінетах Мінкульту нещодавно визрів проект нового наказу, яким передбачається фактична і юридична ліквідація відомого в країні підприємства в галузі кіно — Національного центру Олександра Довженка, дійсного члена Всесвітньої федерації кіноархівів (FIAF), і створення за рахунок основних засобів та коштів центру нового утворення під назвою ДП «Кінотелесервіс». Що означають такі «заходи» Мінкульту? Невже в Україні зникне унікальний кіноосередок, з діяльністю якого пов’язане народження таких стрічок, як «Мамай», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Владика Андрей» та багатьох інших?

На зборах трудового колективу 6 листопада 2008 року позаштатний радник міністра культури і туризму Круценко С.І., та заступник голови Державної служби кінематографії Зосімов І.М., підтвердивши існування проекту наказу, так і не змогли пояснити необхідність створення цієї нової структури замість існуючого цеху виготовлення фільмових матеріалів на нашому підприємстві.

Єдине непевне пояснення, що прозвучало на зборах, — мовляв, ідеться про попередній проект. Є підозра, що дана структура створюється під бізнес-інтереси Круценка Сергія Ігоровича, якого планується призначити директором нового підприємства.

Досі пан Круценко займався музичною діяльністю, отож не має ні теоретичного, ні практичного досвіду керування кіновиробництвом. До того ж видається дивним намагання керівництва міністерства, знищивши наше підприємство, монополізувати кіновиробництво в Україні на користь «Кінотелесервісу». Очевидно, що такі дії мають ознаки корупції.

Взагалі не було б нічого поганого від створення ще однієї кінолабораторії в країні, якби це відбувалося за рахунок інших джерел фінансування, а не за рахунок коштів, отриманих на модернізацію Національного центру Олександра Довженка, що є прямим порушенням п. 3 ст. 75 Господарського кодексу України та умов, на яких ФДМ України дав згоду на відчуження деяких об’єктів нерухомості нашого підприємства (лист ФДМ України №10-24-16583 від 18.10.2007 р.).

Зазначені дії керівництва Міністерства культури і туризму України, вочевидь, направлені не на захист державних інтересів України в галузі кіновиробництва, а слугують задоволенню приватних економічних інтересів міністра Вовкуна В.В. та його оточення.

Адже таким рішенням фактично ставиться на межу повного знищення єдине в країні діюче підприємство з обробки фільмових матеріалів та тиражування фільмокопій — Національний центр Олександра Довженка і закладається непевне майбутнє для Держфільмофонду вихідних фільмових матеріалів України, що входить до структури нашого підприємства, оскільки він залишається без технологічної бази та джерел фінансування. Зараз архів та фільмофонд, що є збитковими за визначенням, утримуються за рахунок виробничої діяльності центру. В проекті Держбюджету-2009 коштів на утримання фільмофонду не передбачено.

А Мінкульт України, порушуючи чинне законодавство, втручається в господарчу діяльність нашого підприємства, чим заподіює шкоду його майновим правам на суму близько 40 млн. грн.

Про історію питання

ДП «Національний центр Олександра Довженка» було створено в 2000 році на базі Київської кінокопіювальної фабрики — в недавньому минулому найбільшого та найсучаснішого кінотехнологічного підприємства Європи та колишнього СРСР — шляхом її об’єднання з Національним центром Олександра Довженка (фактично — держфільмофондом України).

Це об’єднання створило необхідну технологічну базу для держфільмофонду. Разом з тим не припинилося надання кіновиробничих послуг та тиражування фільмокопій для комерційного кінопрокату.

За час, що минув, Національний центр Довженка не отримав жодної гривні державних інвестицій для оновлення парку технологічного обладнання, яке експлуатується вже близько 20 років.

За цілковитої байдужості держави майже все тиражування фільмокопій для вітчизняного кінопрокату було перенесено в сусідні країни, тим самим позбавивши держбюджет значних надходжень та знищивши й це джерело коштів, так потрібних для модернізації підприємства.

Керівництво галузі повністю провалило виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003—2007 роки» (у частині, що стосувалася даного підприємства): з передбачених ним 6 млн. грн. державних інвестицій Національний центр не отримав нічого.

Лише в 2007 році було нібито виділено 1,5 млн. грн. на придбання нової негативної проявлювальної машини. Але ці кошти мали надійти двома траншами в жовтні та листопаді й практично не могли бути освоєні підприємством до закінчення фінансового року. Тому Національний центр був змушений відмовитися від цих коштів, щоб не бути звинуваченим у порушенні бюджетної дисципліни або нецільовому використанні коштів.

У середині 90-х було ліквідовано всі цехи з обробки фільмових матеріалів на всіх українських кіностудіях — як тоді зазначалося, «з метою концентрації всього кінотехнологічного виробництва на нашому підприємстві».

Отже, саме в Національному центрі Олександра Довженка функціонує (хоч і на дещо морально застарілому обладнанні) сьогодні єдина в Україні кінолабораторія з виготовлення та тиражування всіх видів фільмових матеріалів. Тут були здійснені всі технологічні операції при створенні таких фільмів, як «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка, «Мамай» Олеся Саніна, «Залізна сотня» та «Владика Андрей» Олеся Янчука, «Біля річки» Єви Нейман, «Богдан-Зиновій Хмельницький» Миколи Мащенка та ін.

Технічний та технологічний стан значної частини обладнання вартістю десятки мільйонів гривень дозволяє використовувати його ще досить тривалий час.

В умовах, що склалися, керівництво центру на чолі з генеральним директором Мандрикою В.А. було змушене вдатися до відчуження деяких застарілих будівель підприємства шляхом продажу з подальшим використанням отриманих коштів для оновлення кінотехнологічного обладнання та створення на підприємстві сучасної кінолабораторії, яка була б здатна забезпечити надання всього комплексу технологічних послуг, що існують в сучасному кіновиробництві.

Реалізація зазначеного проекту могла забезпечити справжній прорив в українському кіновиробництві та закласти наріжний камінь у відродження підприємства, перетворення його на високоприбуткову державну структуру. Планувалося не лише придбати нове обладнання, а й модернізувати наявне, яке ще можливо ефективно використовувати.

У серпні-вересні 2007 року було розроблено техніко-економічне обґрунтування майбутньої модернізації, яке схвалили тодішній міністр культури і туризму України Богуцький Ю.П. та голова Державної служби кінематографії Чміль Г.П. На виконання указу президента України №868 від 13.09.2007 р. МКТ України видало наказ №1352/0/16-07 від 30.10.2007 р., що започаткував здійснення модернізації.

Після відчуження шляхом продажу деяких будівель у грудні 2007 року, фахівці центру склали перелік необхідного кінотехнологічного обладнання, визначили його параметри. Вийшов досить збалансований, з урахуванням наявних коштів, список обладнання. Було розроблено технічні умови для тендерних пропозицій та виконано всю підготовчу роботу для проведення тендера.

Але після зміни в МКТ України керівництва Вовкун В.В. та Круценко С.І. в травні-липні 2008 року почали цілеспрямовано втручатися в господарчу діяльність підприємства, фактично відсторонюючи наших фахівців від переговорів із майбутніми ймовірними постачальниками обладнання та наполягаючи на внесенні необґрунтованих змін до вже складеного і погодженого з майбутніми учасниками тендера переліку обладнання, яке мали намір закупити.

Попри це, тендер все-таки провели, і 21.08.2008 р. було підписано Контракт №04/08 між ДП «Національний центр Олександра Довженка» та компанією «СТМ Дебрі» (Франція), згідно з яким компанія «СТМ Дебрі» у грудні 2008 року — лютому 2009-го повинна поставити обладнання на суму 3 млн. 600 тис. євро на адресу: м. Київ, вул. Васильківська, 1. 12.09.2008 р. Центр здійснив перший платіж у розмірі 1 млн. 440 тис. євро.

Але й після підписання контракту втручання з боку міністра не припинилося.

Вже після проведення тендера, всупереч чинному законодавству, зі списку обладнання було вилучено технологічну лінійку Telecine HD, що конче потрібна підприємству.

Потім МКТ України запропонувало для встановлення нового обладнання геть непристосовані приміщення на території Національної кіностудії ім. О.Довженка (експертний висновок про це надано Міністерству культури і туризму України в жовтні 2008 р. — лист №577 від 10.10.2008 р.) та «Укркінохроніки». Ці будівлі мають загальну площу щонайменше вдвічі меншу за мінімальну, рекомендовану виробниками обладнання, а з огляду на їхній технічний стан конче потребують аварійно-відновлювальних робіт.

Наприклад, для розміщення кіновиробництва було запропоновано будівлю недобудованого в 90-ті роки минулого століття профілактично-оздоровчого комплексу з плавальним басейном. Здається, тут усе зрозуміло, будь-які коментарі зайві…

Під час свого відрядження до Франції у вересні 2008 року Круценко С.І., який не є стороною Контракту №04/08, вимагав від компанії «СТМ Дебрі», всупереч контракту, припинити розробку технічного дизайну лабораторії для Центру Довженка, мотивуючи це тим, що ніякого обладнання наше підприємство ніколи не отримає. Представники компанії «СТМ Дебрі» в листах і по телефону неодноразово висловлювали керівництву центру своє занепокоєння долею контракту та нерозуміння того, що відбувається в Україні.

Генеральний директор ДП «Національний центр Олександра Довженка» Мандрика В.А. неодноразово звертав увагу керівництва МКТ України на помилковість і шкідливість цих рішень та дій міністер-
ства. Але всі ці звернення залишено без уваги.

Натомість через позицію міністра Вовкуна В.В. вже зірвано всі терміни розробки дизайну лабораторії та її технічного проекту, досі не розпочато жодних робіт (будівельних та технічних) з підготовки приміщень до розміщення нового обладнання, перша партія якого має надійти вже в грудні 2008 року.

Заплановане створення «Кінотелесервісу» за рахунок відчуження нового обладнання, придбаного на кошти ДП «Національний центр Олександра Довженка», дуже нагадує рейдерську схему, і дуже дивно, що за цим стоїть поважна державна установа — Міністерство культури і туризму…

Рішення керівництва МКТ, яким не пропонується жодної повноцінної заміни, просто повільно вб’є єдине в Україні підприємство з обробки й тиражування фільмових матеріалів, на якому поки ще працюють унікальні фахівці, котрих не готує жоден ВНЗ країни.

Ще однією імовірною причиною рейдерської атаки на підприємство трудовий колектив вважає намагання приватних структур, не без потурання деяких державних посадовців, за безцінь придбати три виробничі корпуси, що ще залишилися в державній власності та господарчому віданні Національного центру. Одним із механізмів здійснення наміру може стати штучне доведення підприємства до банкрутства.

Сумна це справа скаржитися на міністерство… Але маємо надію, що Закон і Державний Інтерес в Україні — таки не порожній звук.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі