Виткане життя

Поділитися
Нарешті. Саме цим словом хочеться розпочати розповідь про презентацію альбому «Людмила Жоголь. Чарівниця художнього текстилю»...

Нарешті. Саме цим словом хочеться розпочати розповідь про презентацію альбому «Людмила Жоголь. Чарівниця художнього текстилю». Бо творчість цієї майстрині — вже незаперечна класика українського декоративного мистецтва. У ній поєдналися історія й сучасність як часовий вимір життя — і рівень майстерності, що є результатом суворих випробувань та мистецької зрілості. Наприкінці 2008 року, всупереч економічній кризі, у видавництві «Либідь» побачив світ альбом про Людмилу Жоголь — талановиту жінку, саме життя якої схоже на її мистецтво. Книжку створили давні колеги майстрині та відомі мистецтвознавці: Зоя Чегусова, Тетяна Кара-Васильєва, Тамара Придатко. Перше, і чи не найважливіше, що можна сказати про книжку, — вона гарна. Друге — запитати, чи вистачить тиражу на всіх охочих.

Людмила Жоголь — народний художник України, академік Української академії архітектури, митець із величезним списком персональних виставок і не меншим списком відзнак. Тривалий час вона обіймала солідні фахові й громадські посади, які давали їй змогу активно впроваджувати у монументальне мистецтво доби соціалістичного реалізму нестандартні ідеї, обстоювати колег, боротися з буденністю та сірістю думок «про мистецтво» партійного керівництва. Коли гортаєш сторінки її біографії, що розпочалася у травні 1930 з колиски на куренівському подвір’ї Києва, переповнюєшся відчуттям інтенсивності цього життя, в якому завжди знаходилося місце і творчим звершенням, і громадській діяльності.

Книжка складається з трьох основних частин. На тлі чудових гобеленів, якими щедро прикрашений альбом, розгортається розповідь про митця, що присвятив себе художньому текстилю і через нього промовляє до світу мовою натхнення та краси. Людмила Жоголь кардинально змінила уявлення про ткацтво, ввівши його в оздоблення громадських споруд, тактовно поєднавши традиційне мистецтво з ідеєю національного колориту в умовах сучасного інтер’єру. Поєднавши у собі талант до ткацтва і талант до слова, вона відстоювала і відстоює досі мистецькі засади художнього гобелену.

Важлива і, безперечно, позитивна ознака видання — сукупність творчої та персональної біографії Людмили Жоголь, що постає величною пані на тлі власних гобеленів і в родинному колі. У текст введено багато віршів, які перегукуються з її творчістю, кольором виокремлено текст особистої розповіді-споминів Л. Жоголь про життя, мистецтво, час та долю. У цьому сенсі книжка — цінне джерело інформації про країну, якої вже немає.

У 1998 році Л. Жоголь створила гобелен «Моя квітка — будяк». А в книжці я знайшла цікаве пояснення природи цього твору. «Чому така любов до цієї красивої, сильної і дуже колючої квітки? Мабуть, тому, що я ніби ця квітка. Я знаю, що характер у мене складний: я колька, якщо мене образять, я сильна — це підтвердило моє життя. І, кажуть, була красива…».

Саме квітам присвятила Людмила Жоголь більшість своїх гобеленів. Буяє барва у плетиві ниток, і створюються образи приємні й знайомі, бо запитайте себе самих — «чи можна квіти не любити?». У передмові до альбому Борис Олійник написав: «Всі польові квіти України кладу Вам на підвіконня».

Пригадую, коли ми подорожували з нею разом Норвегією, то і в суворій природі півночі вона подумки збирала букети з квітів, що миготіли за вікном…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі