Ваші творчі плани?

Поділитися
Ваші творчі плани?
Борис Ейфман поставить у Києві "Анну Кареніну"

Театральний сезон у столиці - закритий. Не порушуючи літніх традицій нашої газети, пропонуємо "пасьянс" майбутніх прем'єр сезону 2013-2014. Серед особливо очікуваних подій... Борис Ейфман у Національній опері. Першопрочитання Дмитром Богомазовим на лівобережній сцені прози маловідомого генія Юрія Коваля. Звернення Молодого театру до гучної європейської п'єси "Метод Гренхольма". Вибране з "Ідіота" Ф.Достоєвського в Театрі на Печерську.

Досить легковажне заняття в театральній журналістиці - схожі "ревю" на тему "творчих планів? Як правило, тільки два месиджі супроводжують такі нотатки - інформаційний і мрійливий. Звісно, значно відповідальніші вже наступні можливі вправи на основі перевиконаних планів: рецензії, аналітика тощо. Та й то якщо нижчевикладені творчі заявки
київських театрів будуть реалізовані.

Цієї осені відзначить 35-річчя творчої діяльності Театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Перший спектакль нового сезону покажуть 7 вересня. Саме цього дня - багато років тому - і відбувся історичний збір трупи "лівобережців". Плани в театру цікаві. І навіть несподівані. Дмитро Богомазов, що певний час розминав п'єсу Душана Ковачевича "Радован III" (написану 40 років тому), раптом вирішив "зрадити" сербського автора. І захопився новими текстами. Настільки новими, що навіть не всі читачі старих товстих журналів згадають цього автора. Російський радянський літератор Юрій Йосипович Коваль (1938-1995рр.): дитячий письменник, сценарист, кіноактор. За його сценаріями було знято популярні в 70-х дитячі фільми - "Недопесок Наполеон III", "Прикордонний пес Алий", відомий мультфільм "Тигреня на соняшнику" (1981р.).

Богомазов інсценує вибрану прозу Коваля. А літературна якість його творів, на думку об'єктивних критиків, не поступається рівню творів Василя Шукшина або Василя Бєлова.

У тому ж таки театрі, віддаючи "борги" батьківщині, режисер Андрій Білоус (нині художній керівник Київського Молодого) випускає восени прем'єру "Чого хочуть жінки?". Це його авторська інсценізація "за мотивами" безсмертних античних комедій Аристофана "Лісістрата" і "Жінки в народних зборах". Як повідомили DT.UA у літературній частині театру, спектакль буде багатонаселеним. Близько 30 осіб. Неважко здогадатися (за п'єсами), що більшість їх - жінки.

Молодий режисер у цьому ж театрі Тамара Антропова пред'явить у новому сезоні "Жіночу логіку" за творами Анатолія Крима. Едуард Митницький, художній керівник Театру на Лівому березі, представить свій суворий погляд на відому п'єсу Тенессі Вільямса "Орфей спускається в пекло" (у головних ролях - Ірина Мак, Андрій Самінін, Андрій Мостренко).

Першою прем'єрою наступного сезону в Національному театрі російської драми імені Лесі Українки, очевидно, стане "Нахлібник" І.Тургенєва (режисер Михайло Резнікович). Спектакль називатиметься "Блазень". Роль Василя Семеновича Кузовкіна (того самого нахлібника) по черзі зіграють Станіслав Москвін та Віктор Алдошин. Україна навряд чи може похвалитися бурхливим сценічним життям тургенєвської п'єси. Тим часом у Росії у старовинні часи Кузовкіна грали і Михайло Щепкін, і Михайло Яншин.

Ще одна очікувана прем'єра київської Російської драми - "Доктор філософії" ("Д-р") за п'єсою Браніслава Нушича. І ця популярна комедія мала в "ті" часи достойний бекграунд. З успіхом ішла в Києві (на сцені Театру ім.І.Франка в 56-му). У Москві в цій п'єсі на сцені Малого театру колись бенефісно виступав Віктор Хохряков. У середині 70-х була популярна телепостановка за Нушичем з участю Володимира Етуша та Лії Ахеджакової. У київському спектаклі головну роль - Животи Цвійовича - зіграє Сергій Озіряний.

Національний театр імені Івана Франка відкриває черговий сезон 3 вересня. Того вечора покажуть "Квітку Будяк": переосмислення Наталією Ворожбит класичної п'єси Миколи Куліша "Маклена Граса". Режисер - Станіслав Моїсеєв. У головних ролях - Богдан Бенюк, Остап Ступка, Ксенія Баша.

Швидше за все, у жовтні-листопаді можна очікувати спектаклю Юрія Одинокого "Дами і гусари". Його появу визначили два інформприводи. Ювілей народного артиста України Леся Задніпровського, якому в червні виповнилося
60 (вітаємо!). І ювілей автора популярної п'єси - Олександра Фредро, якому теж у червні виповнилося...220. Народився польський драматург у Галіції (Сурохів). Помер 1876 р. у Львові. Як стверджують радянські довідники, "комедії Фредро відіграли значну роль у розвитку польського реалістичного театру". А в розвитку радянського комедійного театру пам'ятною залишилася постановка "Дам і гусарів" у виконанні вахтанговців: на сцені веселилися Юрій Яковлєв, Людмила Целіковська, Лариса Пашкова.

У планах франківців - "Скляний звіринець" Тенессі Вільямса. Класичну американську п'єсу на Камерній сцені імені Сергія Данченка ставить Тетяна Аркушенко. На цій же сцені - нова українська драма Віри Маковій "Дівка на виданні".

Київський Молодий театр прем'єрною ластівкою нового сезону обрав "Фердинандо". У 1986-му саме ця п'єса Аннібале Ручелло була удостоєна премії А.Коррадо та премії італійського Інституту драми (найпрестижнішої в Італії) - як найкраща п'єса року. Сам драматург, антрополог за фахом, несподівано загинув у віці 36 років на автостраді. Але п'єса його жива. Була гучна адаптація "Фердинандо" Романом Віктюком для актриси Ери Зіганшиної. У київській Російській драмі йшов непоганий спектакль Вадима Михальова за цією ж п'єсою з Іриною Дукою та Тетяною Шелігою. Хто зіграє головну "калорійну" жіночу роль у прем'єрі Молодого (режисер Лев Сомов) - мені поки що невідомо.

Цікавий репертуарний вибір Молодого - п'єса "Метод Гренхольма" іспанського драматурга Жорді Гальсерана. Сюжет - на межі трилера і "діловодства". Чотири кандидати проходять співбесіду на важливу посаду, але тільки одного візьмуть на роботу, при цьому сам процес "співбесіди" скидається на психологічні експерименти над людьми.

У планах Молодого - також проекти, приурочені до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка. Подробиць не розголошують, але обіцяють, що це буде "Шевченко сучасний і для сучасників". На малій сцені Молодого театру у вересні-жовтні реалізовуватиметься міжнародний театральний проект. З одного боку - Британія, з іншого - Україна. Режисер з Лондона Керолайн Стейнбейс поставить п'єсу київського драматурга Оксани Савченко "І мене більше не хвилює, як ти там" (про наших сучасників у кредитному полоні).

Тим часом Національна опера України, яка поставляла весь минулий сезон "гранати" для інформвибухів у медіапросторі, повертається в тихе плавання. Посеред кисільних берегів - молочними ріками. Казкові образи - не іронія, а натяк на те, що першою прем'єрою сезону стане "Казка про царя Салтана". Опера Миколи Римського-Корсакова (лібрето В.Бєльського за однойменною казкою О.Пушкіна, режисер А.Солов'яненко, художник М.Левитська).

Ще одна опера може з'явитися вже наприкінці сезону. Оновлена версія "Запорожця за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського. Художній керівник театру Мирослав Скорик бере активну участь у реалізації проекту.

В царині балету? На початку наступного року театр чекає в Києві легендарного російського балетмейстера Бориса Ейфмана на постановку "Анни Кареніної". Сам Ейфман керує Санкт-Петербурзьким державним академічним театром балету імені себе. І в цьому ж театрі він уже ставив "Анну" (музика П.Чайковського, декорації З.Марголіна). Очевидно, київські танцівники та українські театральні реалії внесуть свої корективи у хореографічне осмислення "Кареніної"?

Київський театр "Сузір'я" на початку сезону представить моноспектакль "Прекрасний звір у серці": постановка - Олексія Кужельного, тексти - Миколи Вінграновського, виконання - Євген Нищук.

Столичний Театр на Печерську готує до випуску "Ідіота" Ф.Достоєвського (російський режисер Ігор Лисов). Як повідомив DT.UA художній керівник театру Олександр Крижановсьий, передбачаються вибрані розділи з роману, оскільки творців переважно цікавить лінія Гані Іволгіна.

Київський Театр на Подолі вже точно знає, коли йому добудують нове приміщення на Андріївському узвозі. Це буде після дощику в четвер. Тому театр Віталія Малахового гратиме свої прем'єри на малій сцені (на Андріївському) і на сцені більшій - у палаці "Україна". Їхні прем'єри - "Пастка для самотнього чоловіка" (детектив Р.Тома, режисер І.Славинський) та спектакль-концерт "Лебедине озеро. Сутінки" (режисер В.Малахов, в основі ніби пародія на телешоу).

…І це далеко не всі творчі плани київських театрів. Про інші - розповідь пізніше.

ГОЛОВНІ МІЗАНСЦЕНИ СТОЛИЧНОГО СЕЗОНУ 2012-2013

Кадри вирішили все. Заміна художнього керівництва в Національному театрі імені Івана Франка та в Київському Молодому театрі. Вона відбулася з огляду на об'єктивні і буттєві обставини. Орденоносний колектив франківців очолив Станіслав Моїсеєв, представивши на початку липня допрем'єрний показ "Квітки Будяка". Молодим театром став керувати Андрій Білоус, випустивши у травні п'єсу Е.Шмітта "Загадкові варіації". Два художні керівники, і це помітно, намагаються робити ставки на молодь. На молодих режисерів, драматургів. Чи всі ставки виявляться виправданими? Покаже майбутнє у вигляді прем'єр. Але без ризику немає шампанського на фуршетах. Буде навіть корисно, коли два театри в центрі столиці почнуть співіснувати у режимі виключно добродушної творчої конкуренції. З інтересом поглядаючи на репертуарні назви і кадрові надбання одне одного.

Найновіша українська драма. Сезон відзначений щойно прорізаними "голосами" наших нових театральних авторів. Окремі з них і раніше не мовчали. Але після того, як обраних повезли на виставку драматургічних досягнень у Лондон, виникли прецеденти реалізації конкретних проектів. Молоді автори відображають внутрішній і зовнішній світ - норовливо, образно, не завжди безОбразно. Якщо справедлива приказка, що "на кожен товар є свій покупець", то напевно мають знайтися режисери для текстів Оксани Савченко, Дмитра Тернового, Павла Ар'є, Тетяни Кіценко, Віри Маковій (для деяких уже знайшлися). Втішно, що Володимир Кучинський у Львові має намір зробити свій театр імені Леся Курбаса ще й "центром" нової української драматургії: презентаційним майданчиком для молодих авторів.

Очевидна неймовірність. Найстаріша і все ще бадьора театральна премія "Київська пектораль" у березні вразила небаченою об'єктивністю календарних підсумків. Думки експертів-студентів і експертів із великим життєвим досвідом явили повну одностайність у складанні рейтингу головних досягнень київського театрального мистецтва 2012 р. Серед досягнень - "Опискін. Фома!" у Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра, "Войцек. Карнавал плоті" (там-таки), "Перехрестя" (Національна опера України). В минулому сезоні, до речі, змінився керівний склад Київського відділення СТД (співзасновник "Пекторалі").

У загонах помітні втрати бійців. Усім відомі й неодноразово описані історії в Національній опері України та театрі "Київ модерн-балет". Тут, очевидно, доречна зла іронія: хорошого багато - і довго - не буває, насолодилися - і досить.

Сезон Богомазова. Театральним героєм, що визначав творчі "біоритми" сезону 2012-2013, слід визнати відомого режисера з Лівого берега. Дмитро Богомазов отримав Шевченківську премію. Успішно поставив "Войцека" (Театр драми і комедії) та оповідання Стефаника (Національний театр імені Івана Франка). Представив цікаві напрацювання своїх студентів на "Вільній сцені", відзначені у червні спеціальним дипломом на II Фестивалі молодої режисури імені Леся Курбаса.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі