«В ПРОТИЛЕЖНОМУ ВИПАДКУ Я ПІШОВ БИ ПРОТИ ВОЛІ БОЖОЇ» - Культура - dt.ua

«В ПРОТИЛЕЖНОМУ ВИПАДКУ Я ПІШОВ БИ ПРОТИ ВОЛІ БОЖОЇ»

4 жовтня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 4 жовтня-11 жовтня

Моя мама розповідала, як під час німецької окупації один місцевий недоумок «для сміху» причепив ї...

Моя мама розповідала, як під час німецької окупації один місцевий недоумок «для сміху» причепив їй на спину вирізану із паперу зірку Давида, і вона, тринадцятирічна дівчинка, пронесла на собі через все рівненське містечко цей знак смерті, котрий були зобов’язані носити євреї. Лише вдома батьки із жахом помітили це тавро, яке тисячі і мільйони людей у Європі несли на своєму короткому шляху від життя до небуття.

Пригадую, як часом після уроків ми бігали в лісок зовсім недалеко від луцької середньої школи №16. Всі знали, що там окрім хащів ліщини знаходиться місце, де розстрілювали євреїв. На смарагдово-зеленій прямокутній галявині після рясних весняних дощів оголювались черепами і кістками. Але найбільше мені врізалась в пам’ять фарфорова вставна щелепа, що лежала посеред трави та квітів. Вона жахала більше, ніж людські скелети... Лише в часи горбачовської перебудови на цьому місці вперше з’явилась табличка «Тут фашистськими окупантами було розстріляно 10 000 мирного населення».

У національному музеї літератури в дні сумних роковин Бабиного Яру відкрилась виставка «Віза на життя», організована посольством Ізраїлю в Україні та Меморіальним музеєм «Яд ва-Шем». Вона присвячена дипломатам, котрі рятували євреїв під час Другої світової війни.

У часи, коли навіть носій людського милосердя — церква інколи закривала очі і робила вигляд, що не знає про те, що Європою гасають орди людоловів, на конкретні дії, а не мовчазне кам’яне співчуття, наважилися лише мужні і праведні люди.

Таких там було небагато. Саме тому їх діяльність викликана лише одним почуттям — гуманізмом, має таку велику вагу і не має права на забуття і перетворення лише на інформацію, що лежить у пороху архівів, не зачіпаючи нічиї розум і серце.

Деякі із дипломатів були представниками країн-сателітів Німеччини. І формально ніщо не підштовхувало їх до подібних дій. Консул Японії в Каунасі Хіуне (Семпо) Сугіхара видав тисячі транзитних віз євреям, що втекли до Литви, рятуючись із окупованої Польщі. Він говорив: «Можливо, я дію всупереч волі мого уряду, але в протилежному випадку я пішов би проти волі Божої».

Італієць Джорджіо Перласка, член італійської фашистської партії, котрий воював в Іспанії на боці Франко, вже як іспанський дипломат в Будапешті врятував життя тисячам євреїв за допомогою іспанських «охоронних грамот».

Поряд із розповіддю про легендарну діяльність шведського дипломата Рауля Валленберга, котрий доклав титанічних зусиль для захисту євреїв під час масової депортації 1944 р. в Угорщині і згодом безслідно зник у лабіринтах радянського ГУЛАГу, на виставці можна ознайомитись із фотографіями та документами, пов’язаними із подвижництвом ще одного представника Шведського королівства Пера Ангера, португальського генерального консула в Бордо (Франція), Арістідеса де Соза Мендеса, Яна Звартендейка — представника нідерландської фірми «Філіпс» в Литві, китайського консула у Відні Фен Шан Хо та інших.

Ритуальні проповіді про те, що якийсь народ є найтолерантнішим у світі, в мене завжди викликає асоціації із проповіддю расизму. Виходить, що інші народи не такі добрі та приязні. На жаль, бацили маленьких фюрерів розсіяні по всьому світу. І варто лише здобрити цей посів сумішшю людиноненавистництва і манії величі, як кривавий монстр підніметься і почне сіяти навколо смерть.

Чи можна вберегтись від нього? Можна! І необхідно. Виставка «Віза на життя» — один із складників протиотрути.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво