Усе буде джаз...

Поділитися
Для мене французька весна в Україні розпочалася у великому залі Музичної академії. «Дружили» фіни з французами, точніше, з одним французом — Гійомом Орті...

Для мене французька весна в Україні розпочалася у великому залі Музичної академії. «Дружили» фіни з французами, точніше, з одним французом — Гійомом Орті. А якщо докладніше — джазовий вечір незвичного ансамблю тріо Пепи Пайвінена плюс запрошений саксофоніст із Франції викликали цілком неоднозначну реакцію в публіки: хтось узагалі відмовився приймати за джаз їхні своєрідні композиції та манеру подачі музичного матеріалу, а хтось захоплено слухав навіть найбільш дивні одкровення музикантів.

Пайвінена називають одним із найталановитіших і найавторитетніших джазменів Фінляндії, але для невтаємничених його музика може здатися, прямо скажемо, не надто й джазовою. Це дуже суб’єктивний, прохолодний, та й похмурий світ, у якому північний темперамент панує на повну котушку. Втім, естетам-гурманам і такі страви засмакували — було помітно, з яким задоволенням вони сприймають немилозвучні акорди, звукосплетіння та довготи. Останнім, на мій погляд, до божественних було дуже далеко, втім, така музика з самого початку спрямована на дуже обмежене коло слухачів, які здатні не лише прийняти такий музично-стилістичний сплав (тобто, грубо кажучи, досидіти до кінця концерту), а й сприйняти його і впустити у свою свідомість.

Кілька речей запам’яталися, парочка — забулися, не встигнувши відзвучати. Найцікавішим для мене виявилося рівноцінне партнерство музикантів тріо Пепи — всі вони поєднують виконавство з композиторським даром і абсолютно рівноцінно співіснують в ансамблі. Кілька реверансів зробили гості й стороні, що приймає, — наприклад, Гійом Орті присвятив залу композицію з невигадливою назвою «Україна». Втім, і п’єсу Orange roses for Mr.G.W.B багато хто також сприйняв на революційний лад.

Після концерту чомусь згадалася музикантська байка: один із найвідоміших диригентів після репетицій з оркестром над твором суперсучасного автора просив зіграти йому тризвук у до мажорі. Інакше він просто не зможе заснути вночі. Гострий дефіцит гармонії тим паче підігрів інтерес до такого джазового колективу, цього разу — стовідсотково французького, який презентував свою програму в Українському домі.

Зізнаюся чесно — тріо «Плюм», що перекладається зовсім не як «слива», а просто «пір’їнки», віднедавна стало моїм улюбленим. Для цього знадобилося трохи менше години — саме стільки плюс один біс приділили українській публіці музиканти. Здавалося, для повного задоволення забракнуло ще однієї-двох композицій, але відчуття міри хлопців не підвело. Вони вчинили за класичним принципом дієтології — підводитися з-за столу з відчуттям легкого голоду, а не повного пересичення. Ось і тріо «Плюм» захотілося почути знову, ще не вийшовши з залу. Органічне поєднання класичних канонів і романтичного настрою, легкого доторку рук піаніста Едуарда Ферле і насиченого звучання кларнета Катрін Делоне, «смачних» віолончельних реплік і соло Бенуа Дюнуайе де Сегонзака, а як заправка — легкі віяння Дебюссі, терпкість фольклорних наспівів і якась мальовнича відчуженість... І це — теж джаз? Безумовно, і такий багатоликий, що не втомлюєшся дивуватися, як вдається музикантам «винаходити велосипед», коли здається, що все краще вже написане, а все геніальне давно зігране.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі