Уроки позакласного читання - Культура - dt.ua

Уроки позакласного читання

9 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 9 червня-16 червня

На Першому дитячому книжковому ярмарку дітям показували, що читання — це така ж весела і захоплюю...

На Першому дитячому книжковому ярмарку дітям показували, що читання — це така ж весела і захоплююча розвага, як танці, караоке і настільний хокей

«Читати — це весело і цікаво», — саме такий акцент, за словами Олександри Коваль, ініціатора соціальної кампанії підтримки й популяризації дитячого читання «Книгоманія» та організатора Першого київського дитячого книжкового ярмарку, є найбільш виграшним, коли говорити про «сіяння розумного, доброго й вічного» серед дітей. Тому на ярмарку, поруч із книжками від майже усіх українських видавців дитячої літератури, були й ігрові атракціони, і комп’ютерні програми для малювання, і караоке, і настільний хокей, і велетенські сканворди, і навіть живий вуж — його приніс на зустріч із маленькими читачами письменник Олександр Дерманський, щоб показати, як насправді виглядають герої його книги «Бабуся оголошує війну».

Попри безсумнівний успіх акції, про що свідчить хоча б те, що на прохання учасників і відвідувачів книжковий ярмарок в Українському домі було продовжено на день, що у виставковій практиці відбувається досить рідко, організатори говорять про те, що проведення виставки в Києві було кроком ризикованим, на який «Форум видавців» зважувався майже десять років. «Від першого Форуму у Львові нас запитують про те, чому ми не проводимо аналогічний захід в Києві. Але виставковий ринок — це живий організм, тому розширювати географію свого бізнесу треба максимально коректно по відношенню до інших суб’єктів ринку», — говорить Олександра Коваль, президент Форуму видавців. І пояснює, що «книгоманський штурм» потрібно було спланувати передовсім стратегічно: тобто обрати правильне позиціонування, час і місце проведення. «Ми вирішили зайти на столичний ринок із спеціалізованим ярмарком — адже в Україні зараз, зверніть увагу, в багатьох галузях — приміром, в медіа-бізнесі — минув час великих продуктів «для всіх», натомість дедалі частіше з’являються так звані нішеві пропозиції, тобто адресовані для певної категорії споживачів. Проте нам дуже важливо, щоб це був саме дитячий ярмарок, а не ярмарок кулінарної книги, приміром. Бо це було цілком логічним продовженням нашого Фестивалю дитячого читання, який Форум видавців проводить уже п’ятий рік поспіль, і гарний майданчик для кампанії з популяризації читання в Україні, про потребу якої Форум вже досить довго розповідає і видавцям, і владі. До того ж дитячий ярмарок — це прекрасне місце зустрічі читачів з авторами, бібліотекарів з видавцями, чиновників із результатами свого «чиновного управління», тобто місце зворотного зв’язку, якого так не вистачає всім тим, хто працює із книжкою».

Другим ризикованим моментом для проведення «свята книгоманської непокори» в Києві була інерція київських книжкових ярмарків, передовсім спочилого в Бозі державного «Книжкового саду» та Київського міжнародного, що прийшов йому на зміну. Невеличка кількість учасників, мала кількість відвідувачів, мінімальні продажі, мізерна кількість довколакнижкових акцій — такою була київська традиція. До речі, з опитування видавців: якщо під час Другої міжнародної книжкової виставки-ярмарку скаржилися здебільшого на протяги та малу кількість людей, то типовими скаргами до організаторів Дитячої книжкової виставки були: духота, «надто багато відвідувачів» (за всі дні ярмарок відвідало орієнтовно 20 тисяч киян), «не встигаємо підвозити книжки», «чому зробили експозицію тільки на першому поверсі — треба було й на другому теж». Свої продажі за чотири дні ярмарку видавці порівнюють із третиною місячного виторгу.

По-третє, серед ризиків, на які йшли організатори, були ще й фінансові. Як оголосила Олександра Коваль на прес-конференції, попри її потужну соціальну спрямованість, ярмарок не мав ані спонсорської, ані державної підтримки; загальний кошторис акції — 50 тисяч гривень, з них 30 тисяч — це збитки ГО «Форум видавців». «Перша акція рідко буває прибутковою, — пояснює свій «фінансовий провал» Олександра Коваль, і додає. — Зате один із наших активних партнерів Святослав Вакарчук зробив заяву для преси, що готовий надати на потреби «Книгоманії» 50 тис гривень. Тож будуть гроші — будемо проводити ще акції, і «Книгоманія» не скінчиться ніколи». Як наголосили організатори на прес-конференції, кошторис того самого Другого міжнародного київського ярмарку з аналогічною експоплощею (тільки Дитячий ярмарок проходив в Українському домі, а Другий міжнародний — в експоцентрі на Лівому березі), за приблизно однакової кількості учасників і незрівнянно меншої кількості літературних та розважальних акцій, був більшим навіть не в два, а в... десять разів. Жодної реакції ані влади, ані контролюючих органів на цю публічну заяву досі немає.

Цікаво, що ярмарок — це й можливість ринкових досліджень (відсутність таких досліджень в державі — одна з проблем українського книжкового ринку, про яку вже не один раз говорили). Тож ярмарок провів дві лабораторні роботи з ринкометрії: рейтингування улюблених творів маленькими читачами та статистика продажів дитячих книжок. У тому, що читають наші діти, великих відкриттів немає: беззаперечне лідерство Гаррі Поттера, який на третину голосів випередив «Тореадорів з Васюківки» Всеволода Нестайка та на дві третини Тома Сойєра. Щодо продажів, то топ-10 найпопулярніших книжок серед покупців виглядав так:

1. Льюїс К.С. Хроніки Нарнії
(Дніпропетровськ, «Проспект»)

2. 100 казок
(Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)

3. Гоффман Е. Аквамарин
(Дніпропетровськ, «Проспект»)

4. Стронґ Дж. Мій тато і зелений алігатор (Львів,
«Видавництво Старого Лева»)

5. Паррізі А. «Магічні числа»
(Київ, К.І.С.)

6. Туве Янссон. Країна Мумі-Троллів
(у 3-х тт.) (Львів,
«Видавництво Старого Лева»)

7. Дерманський О. Володар Макуци (Вінниця, «Теза»)

8. Забіла Н. Ясоччина книжка
(Київ, «Веселка»)

9. CD «Українські народні казки»
(«Аудіокнига»)

10. Кицина абетка
(Київ, «Богдан»)

Очевидно, що серед лідерів продажів домінують переклади — саме такими є і «Хроніки Нарнії», і новий експеримент того ж дніпропетровського «Проспекту» — книжкова версія фільму «Аквамарин», і чудове продовження історії про смішну таксу від Джеремі Стронґа, і науково-популярна серія книжок від видавництва «К.І.С», не говорячи вже про класичних Мумі-Троллів у новому перекладі «Видавництва Старого Лева». І ось тут від видавців доводилося неодноразово чути слово «розкрутка» — мовляв, розкрутити дитячого автора в Україні важко: немає всього того комплексу супровідних заходів, які гарантують успіх гарній дитячій історії в інших країнах — екранізацій, іграшок із зображеннями героїв, дитячої канцелярії тощо. Можливо, з появою спеціалізованого дитячого ярмарку в українських видавців буде більше шансів для промоцій, і «перекладну» тенденцію дитячого читання вдасться переломити — і з’являться в Україні свої книжкові герої. Крутіші не тільки за Тома Сойєра, а й за самого Гаррі Поттера.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво