Уроки музики літніми вечорами - Культура - dt.ua

Уроки музики літніми вечорами

22 липня, 2011, 14:06 Роздрукувати Випуск №27, 22 липня-13 серпня

Багато років поспіль на два літні тижні музична молодь приїжджає до Києва на міжнародну «Літню музичну академію». За цей час майстер-класи пройшли близько 600 молодих музикантів з 15 країн світу.

Багато років поспіль на два літні тижні музична молодь приїжджає до Києва на міжнародну «Літню музичну академію». За цей час майстер-класи пройшли близько 600 молодих музикантів з 15 країн світу.

Нинішнього року 39 виконавців з Бразилії, Ірландії, Іспанії, США, України, Хорватії та Швейцарії вчаться у професорів з Бельгії, Російської Феде­рації, США та України.

Марк Лакірович (США) — у числі авторитетного складу педагогів академії. Він дає майстер-класи як професор за класом камерного ансамблю, а також диригує симфонічними та камерними оркестрами у США, Канаді, Європі, Австралії, Мексиці та Україні.

На міжнародній «Літній музичній академії» до нього приїжджають на майстер-класи скрипалі й ті, хто обирає гру в камерному ансамблі.

— Люди, котрі приїжджають до вас на майстер-класи, уже визначилися: чи буде надалі їхнє життя пов’язане з музикою?

— Думаю, більшість так вирішили. Ті, кому за двадцять, здебільшого обрали свій шлях. Наприклад, з оркестром грають учасники, які займаються музикою професійно. Хоча нічого не можна сказати напевно: багато хто обирає музичний шлях і навіть закінчує консерваторію, а потім змінює напрям.

— Які основні проблеми ви бачите в музикантів на майстер-класах?

— Проблеми різні. При­міром, технічні завдання, які потрібно вирішувати… Але головне — музиканти мають бути освічені й розуміти, що вони грають. Виховання відбувається не тільки через педагога та заняття, а й через сприйняття музики, через розбір творів.

— Як вирішуєте проблему, якщо не згодні з вибудуваною педагогом концепцією чи трактуванням твору, який грає учень?

— Сподіваюся, що конфлікту поглядів немає. Я завжди акцентую увагу, що це тільки моя думка. І коли учасник зустрінеться зі своїм педагогом, йому потрібно порадитися з ним — чи згоден він з таким трактуванням. Я лише пропоную. І в жодному разі не кажу, що це єдино правильний шлях… Вва­жаю: що більше інформації в музиканта, тим краще. Мої студенти також їздять на різні майстер-класи по всьому світі, займаються з іншими педагогами.

— Шість уроків — достатньо для прогресу чи за цей час можна тільки виправити якісь нюанси?

— Можна зробити і те, й інше, усе залежить від учня. Звичайно, важливо, що саме потрібно виправляти. Але такі майстер-класи, безперечно, дають можливість рухатися вперед. Адже, як я вже казав, будь-яка нова інформація змушує людину думати. Але, коли бачиш, що втручання може викликати наслідки, які завадять уча­с­нику зіграти на концерті, втручатися не варто. Все-таки вони приїхали ще й навчитися виступати. Особ­ливо ті, що грають з оркестром (у рам­ках Між­­на­родного фестивалю «Київсь­кі літні музичні вечори». — Авт.).

Цього року в моєму класі тільки два студенти виступають з оркестром, — це мої учні, які приїхали зі мною з Бостона (США). Усі інші виступають сольно.

Безперечно, якщо є недоліки і я це бачу, на них потрібно вказати. Усе дуже індивідуально.

— Ви радите, що корисно чи необхідно взяти музиканту надалі до свого репертуару?

— Тільки якщо вони запитують і, звичайно, вони мають порадитися з педагогом. Без згоди і співробітництва педагога не може бути прогресу. Але є один цікавий момент, який я використовую в роботі з молоддю, яка грає сольні концерти. Намагаюся, щоб вони вивчили якусь нову п’єсу впро­довж двох тижнів академії. Швидке мислення, підготовка, фокусування — це дуже допомагає в подальших заняттях. І коли вони виконують таку п’єсу на концерті, це їх стимулює далі займатися, шви­дко вчити.

— У вас проходять майстер-класи учні з багатьох країн. Чи відчуваєте різницю шкіл?

— Є традиції, яким педагоги вірні, особливо у Східній Європі і в Україні зокрема. Це вивчення певного репертуару, те, що потрібно пройти й що принесе користь. І в цьому багато хорошого, адже є певна методика. Молодь поважає педагога й дотримується обраного репертуару. На Заході все трохи по-іншому тому, що немає єдиної школи, системи вимог. В Америці немає державного іспиту для студентів. У вищих навчальних закладах чи спеціалізованих школах іспити проходять за програмами даного навчального закладу. Більшість же займається у приватних студіях чи в дитячих музичних школах, де не існує конкретних вимог. Як на мене, правильний шлях — дотримання певної методики.

— Як ви наставляєте музикантів перед виступом?

— Думаю, немає такого музиканта, який не прагнув би­ максимально використати і­ по­­ка­­зати свої мож­ливості на концерті. Наста­нова одна: музиканти, як і слухачі на концерті, мають отри­мати задоволення від
виступу, контакту з му­зикою і музикантом. Виконавець повинен грати для себе й для пуб­ліки.

Марк Лакірович — випускник Азербайджанської консерваторії, музичних академій у Тель­Авіві та Єрусалимі (Ізраїль) і консерваторії в Люцерні (Швейцарія).

Був співзасновником­директором музичної школи ім. Столярського в Брісбені та Сіднеї (Австралія), викладав струнну та камерну музику в консерваторії в Сіднеї, у музичному коледжі в Штутгарті, у Школі виконавських мистецтв в Енн­Арборі, у Спеціальній музичній школі та у школі Люсі Мозес при Кауфман­центрі у Нью­Йорку. Був заступником директора освітніх програм і музичним директором Спеціальної музичної школи при Кауфман­центрі, а також виконавчим директором у Школі виконавського мистецтва в Енн­Арборі, штат Мічиган.

Нині Марк Лакірович — професор по класу струнних інструментів Музичної консерваторії Чиказького університету ім. Рузвельта, а також викладач у Музичній школі Лонжі Бенд коледжу в Бостоні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво