УЛЮБЛЕНЦІ ЧИТАЦЬКОГО ГАМАНЦЯ ЗБАГНУТИ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОДАЖУ КНИЖОК НЕМОЖЛИВО — ЇХ МОЖНА ТІЛЬКИ ЗАПАМ’ЯТАТИ - Культура - dt.ua

УЛЮБЛЕНЦІ ЧИТАЦЬКОГО ГАМАНЦЯ ЗБАГНУТИ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОДАЖУ КНИЖОК НЕМОЖЛИВО — ЇХ МОЖНА ТІЛЬКИ ЗАПАМ’ЯТАТИ

1 серпня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №29, 1 серпня-8 серпня

Якщо вам хтось скаже, що має хоч якісь дані про український книжковий ринок — не вірте. (Чи краще: не вірте, але контактний телефон усе-таки запишіть — раптом і справді щось знає, бодай приблизно)...

Якщо вам хтось скаже, що має хоч якісь дані про український книжковий ринок — не вірте. (Чи краще: не вірте, але контактний телефон усе-таки запишіть — раптом і справді щось знає, бодай приблизно). Уся українська книжкова статистика базується на даних Книжкової палати України, проте, наскільки мені відомо, далеко не всі українські видавці надсилають інформацію про свої книжки до цього статистичного органу. До того ж певна кількість книжок в Україні виходить із російськими ISBN. Відповідно, з року в рік наша статистика фіксує або спад, або незначне зростання книговидання, у той час як фактично вітчизняних книжок на полицях книгарень помітно більшає. Що ж до реалізації — картина схожа: єдиної статистики продажу книжок ви не знайдете. Ніде. Причому дані про касових фаворитів чимало директорів книгарень оголошують комерційною таємницею. Не думаю, що така таємність має якісь логічні резони: це, найпевніше, або закритість «про всяк випадок», або цілковита відсутність будь-якої систематизованої інформації.

Інша проблема, коли компанія все ж надає власні дані у загальне користування, проте система підрахунку залишається ручною. Така ситуація у мережі магазинів Книжкового дому «Орфей», яка налічує 17 книгарень у всій Україні. На сьогодні можна легко дізнатися про топові позиції будь-якої окремої книгарні, але не мережі загалом. Щоб уникнути арифметичних управ, я вирішила вибрати одну конкретну книгарню і зробити вибірку за відносно тривалий термін — від 1 травня до 30 червня поточного року. Тож усі цифри в цій статті наведені за даними книгарні «Орфей» на київській Петрівці, що за її продажами менеджери українських видань зазвичай вираховують «середню температуру в лікарні» (тобто середній показник продажів у мережі).

Не дивуйтесь — зазвичай українська художня книжка сучасного автора продається у кількості один-два примірники на місяць (а то й на два місяці). Саме в одному примірнику від 1 травня до 30 червня були продані книжки таких популярних авторів, як Леонід Кононович («Феміністка»), Володимир Єшкілєв («Пафос»), Богдан Жолдак «Топінамбур, сину» (усі — видавництва «Кальварія»); а також нова поетична збірка Володимира Цибулька «Видране, вибране...». Трохи більше — по два примірники — продали поетичних збірок Мар’яни Савки «Гірка мандрагора» та Мар’яни Савки і Маріанни Кияновської «Кохання і війна» (обидва видання — «Видавництво Старого Лева»); а також кальварійських видань Ірен Роздобудько «Ескорт у смерть», Валерія Шевчука «Срібне молоко», Василя Кожелянка «Терроріум». За спостереженнями маркетологів «Орфея», романи «Кальварії» (серій «Коронації слова» та «Бібліотеки журналу “Четвер”») кілька місяців стояли на полицях (взагалі, продаж стандартно починається приблизно з другого місяця, після того, як книга «вистоїться» у книгарні). Проте відколи почали продаватися, стабільно тримають рівень продажу одного-двох примірників на місяць.

По два примірники продали також романів Юрія Андруховича «Московіада» і Тараса Прохаська «Непрості» (обидва видання — «Лілея НВ»), а також дослідження Наталі Яковенко «Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI — XVII ст.» («Критика»). Але для цих книжок цифра «два» є різною: для «Московіади», яка продається вже з 2000 року, — це дуже непоганий показник стабільного зацікавлення певним автором. (У такій самій кількості купують, приміром, зарубіжну класику, як-то роман «Червоне та чорне» Стендаля або «Сум’яття вихованця Терлеса» Музіля). А от для «Непростих» і «Паралельного світу» — це, безперечно, маленький показник, обґрунтований хіба тим, що обидва видання з’явилися наприкінці минулого року, а це мало для «колообігу реклами з уст в уста». Проте я переконана, за інтенсивнішої піар-кампанії цих книжок можна було би продати більше! Насамперед, і хай це ідеалістичне судження, тому що це дуже гарні книжки. «Непростих» визнали найкращим українським романом минулого року, обидва видання номінувалися на «Книжку року-2002», і «Паралельний світ» цю нагороду отримав. Проте факт залишається фактом — найкраща, за визнанням експертної комісії, українська книжка 2002 року продається у пересічній українській книгарні у кількості один примірник на місяць.

До речі, закон, що книжка російською мовою продається багато краще, ніж українською, не завжди спрацьовує: так само по два примірники було продано роману Андрія Куркова «Закон улитки» (харківське «Фоліо») і «Армагед’дом» Марини та Сергія Дяченків (московське «Эксмо»).

Книжка, що продається у кількості два-три примірники на місяць, серед продавців книгарень вважається хай не бест-, але вже «гудселером». З 1 травня до 30 червня по чотири-шість примірників було продано «Героя нашого часу» Леся Подерв’янського, «Культу» новомодної зірки української літератури Любка Дереша (обидві — «Кальварія»); улюбленого роману київських студентів і старших школярів «Зелена Маргарита» Світлани Пиркало. У цій компанії «майже хітів» — книжка літературознавця Віри Агєєвої «Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму» («Факт»).

Цифри «шість» у рейтингу продажів (нагадаю, що вибірка робилася за два місяці) досягала воістину рідкісна птаха. Припустімо, у такій кількості стабільно продаються «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко (можливо, один із найрейтинговіших творів сучасної української літератури), на цій самій позначці — остання книжка письменниці «Сестро, сестро» («Факт»). Продаж шістьох примірників книжки Дмитра Малакова «Оті два роки… У Києві при німцях» («Амадей») можна пояснити тим, що на час вибірки припало свято Перемоги. Шість проданих поетичних збірок Євгена Юхниці «Сценами разноголосно» завдячують популярністю масовій рекламі (нагадаємо лише розклеєні містом афіші й залучення популярних FM-станцій) і низькій ціні. Але я не знаю, чим пояснити присутність у їхній компанії «Таємниць львівської кави» («Піраміда») — хай це залишається незбагненним і загадковим, як усе прекрасне.

Український «топ-тен» треба було формувати на основі довгих і важких пошуків назв серед розмальовок, листівок, книжечок на кшталт «Корівонька Лиска», а також «Путь в мир Таро» і навіть «Домашние роды» (ось що продається добре і формує основні прибутки книгарень). Отже, на першому місці четвертий Поттер видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» «Гаррі Поттер і келих вогню» — 64 примірники! (Для порівняння: нового роману Донцової «Квазімодо на шпильках» за той самий період було продано 47 одиниць, «Закона трех отрицаний» Мариніної — 42, а «Страны чудес без тормозов» Муракамі — 32). Доречно зазначити, що презентація книжки відбулася 23 травня, а продаж почався тільки на кілька днів раніше, тобто фактично книжка продавалася півтора, а не два місяці.

На другому місці — перший Гаррі Поттер «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» — 27; на третьому — роман Антона Фрідлянда «Дорогое удовольствие» — 23 (новий роман модного київського автора, непогано розрекламований; крім того, за додатковою угодою між мережею «Орфей» та видавцем увесь перший місяць роман продавався «з каси» — тобто з касового вузла, що саме по собі значно підвищує рівень продажів за рахунок «імпульсивної покупки»).

На четвертому й п’ятому місцях — одна з найстійкіших позицій книжкового рейтингу — премудрий Коельо («Алхімік» та «Чорт і панна Прим» видавництва «Класика» — по 18). На шостому місці біографія Лобановського (Галинський. «Лобановский: 4 жизни в футболе») — 16. На сьомому й восьмому — другий і третій Поттери (15 і 11). А на дев’ятому та десятому місці — по 8 — вельми повчальна книжка видавництва «Кальварія» «Як вижити у в’язниці» та науково-популярне дослідження Ендрю Кука «Сидни Рейли. В паутине секретных служб» («Нора Друк»), белетризована біографія легенди шпигунського світу. Також слід урахувати, що остання книжка щойно з’явилася у продажу і для її просування в Україні видавці запросили автора — відомого історика британських спецслужб. Завдяки цьому навколо книжки вдалося створити певний ажіотаж попиту — її презентація відбулася 23 червня, тож фактично вона продається не два місяці, а тиждень. Це видання побило й усі рекорди продажу під час презентації: було реалізовано 25 примірників у книгарні «Буквоїд» і 15 примірників — у «Цитрусі». Для порівняння: під час презентації книжки «Лексикон таємних знань» Тараса Прохаська було продано 9 книжок, кінознавчого дослідження Лариси Брюховецької «Приховані фільми: українське кіно 90-х» — 12 (і перша, і друга книжки після презентації реалізуються приблизно одна-дві на місяць). Тобто: середня українська книжка продається не сотнями, у кращому разі — десятками, а як правило — поодинокими примірниками.

Якщо й справді вірити в те, що перед нами відомості з пересічної української книгарні, то щоби дізнатися середній продаж книжки в усій Україні, вам залишається тільки вирахувати кількість книгарень (цієї цифри ви теж ніде не знайдете). А результат помножити на запропоновані тут цифри, додати до них кількість реалізаторів на ринку... Одне слово, як втішав колись Дуремар Карабаса: ще сорок тисяч відер… і будьте певні — золота рибка української книжкової статистики у нас у кишені.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво