«Український Мікеланджело»: слизька дорога в Лувр - Культура - dt.ua

«Український Мікеланджело»: слизька дорога в Лувр

21 вересня, 2012, 13:16 Роздрукувати Випуск №33, 21 вересня-28 вересня

Уперше на такому високому рівні мистецтво України буде презентовано, мабуть, у головному музейному просторі світу. Однак… У самісінький розпал підготовки проекту виникли скандальні обставини.

З 21 листопада 2012 року по лютий 2013-го включно в Луврі відбудеться історична для України виставка. Це експозиція деяких найкращих з уцілілих творів Іоанна Георга Пінзеля, «українського Мікеланджело» (як назвав його Борис Возницький). 

Виставка в Луврі — прецедент. Уперше на такому високому рівні мистецтво України буде презентовано, мабуть, у головному музейному просторі світу. У Парижі планують експонувати  28 скульптур Пінзеля — з Тернополя, Івано-Франківська, але основа — з музею Пінзеля у Львові. 

Однак… У самісінький розпал підготовки проекту виникли скандальні обставини. «Зберігачі скарбів» (місцеві священики й жителі) — у Бучачі і Рукомиші (на Тернопільщині) — стали «на захист» творів геніального майстра, боячись втратити їх назавжди. Як це вже бувало в недавні історичні епохи. 

Що стоїть за «народними заворушеннями»? Чи є ризик зриву луврської виставки? Які гарантії повернення шедеврів назад в Україну? На ці запитання DT.UA відповіли у Львівській національній галереї мистецтв і в Міністерстві культури України. 

* * *

Життя і творчість Іоанна Георга Пінзеля — суцільна загадка. Рік його народження невідомий. А роком смерті деякі фахівці вважають 1761-й. Як відомо, у другій половині XVIII століття Пінзель працював у Львові, Ходовичах, Монастириську, Бучачі. Якимсь дивом час не пошкодив окремі його шедеври. Серед таких — монументальні скульптури, дерев’яні фігури в бічних вівтарях костьолу в Монастириську, Годовицький вівтар для костьолу святого Мартина у Львові, фігури на барельєфах церкви Святої Покрови в Бучачі, обрамлення костьолу і церкви в Городку та ін.

Величезний внесок у справу порятунку та збереження творів Пінзеля зробив особисто Борис Возницький. У складі різних експедицій у радянські роки він збирав шедеври майстра буквально по крихтах, захищаючи їх від войовничих атеїстів. Завдяки Возницькому знайдено десятки робіт майстра, колись викинутих на смітники або розпиляних на шматки. 

Велике зібрання творів Пінзеля має Львівська галерея мистецтв, яка організувала окремий музей робіт скульптора. Саме ця інституція є співорганізатором першої виставки робіт Пінзеля у Луврі. 

Основою проекту мала стати скульптура Святого Онуфрія з храму на його честь у селі Рукомиш на Тернопільщині. Але місцеві священик і жителі сприйняли в багнети саму ідею перевезення Святого Онуфрія. Селяни скульптуру сховали — невідомо де… Народ боїться, що символічна для них святиня, якщо її вилучать із сільського храму, більше туди не повернеться. Люди апелюють до недавнього минулого, коли наприкінці 80-х з Бучача вже забрали деякі роботи Пінзеля (Царські ворота плюс шістнадцять кам’яних скульптур з бучацької ратуші) до Львова (нібито на реставрацію, а потім на виставку), і назад вони вже не повернулися. Не допомогли навіть звернення до прокуратури. І досі, до речі, ті загублені (чи викрадені) роботи знайти не вдається. 

Проте після візиту міністра культури М.Кулиняка до Бучача деякі суперечливі питання владнали — і в Луврі таки будуть представлені Дияконські ворота із церкви Святої Покрови, що є власністю Тернопільського художнього музею. 

— Днями я був у Бучачі, і священик місцевої церкви пішов нам назустріч, давши згоду на експонування в Луврі Дияконських воріт роботи майстра Пінзеля, — роз’ясняє ситуацію спеціально для DT.UA. головний куратор фондів Львівської національної галереї мистецтв Ігор ХОМИН. — Ми пояснили людям, що Лувр обов’язково поверне ці безцінні експонати в Україну, що все задокументовано на належному рівні. Чимало людей перебувають в активному інформаційному полі, і часто різні новини не обіцяють їм нічого оптимістичного. От і виникає недовіра — не тільки до влади, а й до культурних інституцій. Дякувати Богу, вдалося досягти компромісу. Дияконські ворота Пінзеля вже реставруються, їм надають експозиційного вигляду. 

— У селі Рукомиш на Тернопільщині більш напружена ситуація. Люди досі не погоджуються на експонування скульптури Святого Онуфрія в Луврі… Чому, на ваш погляд?

— Особисто я не був у церкві села Рукомиш на Тернопільщині. Але знаю, що місцевий священик категорично проти вивезення скульптури Пінзеля за кордон. До того ж виникла одна непередбачувана обставина... 30 липня в цьому селі стався обвал скелястої породи. Величезні кам’яні брили, покотившись униз, завалили частину храму преподобного Онуфрія — а це пам’ятка історії та архітектури. Що символічно — руйнівна частина цієї скелі зупинилася буквально за кілька міліметрів перед скульптурою Святого Онуфрія. Каміння перекрило вхід до церкви. Але місцеві жителі все ж таки встигли сховати скульптуру. Дозвіл на її вивезення за кордон має дати сільська громада.

Люди кажуть музейникам «ні!». Але державні органи все-таки повинні визначити місцезнаходження схованого художнього шедевра, оскільки він є не тільки місцевою пам’яткою. А якщо цей скарб уже вкрали, прикриваючись «загрозою» виставки в Луврі?

Непокоять умови зберігання експонатів такої високої художньої цінності в цьому селі. У Бучачі, наприклад, умови зберігання належні. Там хоча б проведено сигналізацію.

— Ігорю Михайловичу, що можете сказати про граничну вартість робіт Пінзеля, які побачать відвідувачі музею в Луврі? 

— Роботи безцінні. Вони мають духовну цінність для нашої країни. А це не виміряєш грошима. 

— У такому разі, які особливості транспортування робіт Пінзеля в Лувр і назад — в Україну? 

— У Лувр скульптури повезуть коштом французької сторони. Цим опікується спеціальна фірма, яку визначає для подібного проекту керівництво Лувру. Для кожного експоната передбачається спеціальний ящик-сейф. Якщо ж композиційна робота складається з кількох елементів, то й для їх транспортування передбачаються спеціальні ємності. 

— А раніше, до нинішнього прецеденту, була така підвищена увага закордонних музейних інституцій саме до робіт Пінзеля? 

— Мабуть, ні… Але три роки тому навесні в нас гостювала делегація з Лувру. Вони побували на Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині. Знаю, що головний куратор Лувру надзвичайно цікавиться культурними цінностями Центральної та Східної Європи. По-моєму, тоді в Луврі й загорілися ідеєю подібного проекту. Згодом у нас гостювали також інші делегації. І вже в деталях обговорювалися масштаби майбутньої виставки.

— Чим поясните нинішній бум навколо творів Пінзеля? Адже вони вже не один рік в Україні? Та тільки останнім часом виник підвищений інтерес. 

— Як відомо, ще Борис Григорович Возницький називав Пінзеля «українським Мікеланджело». Безперечно, це майстер найвищого європейського рівня. І музей такого високого статусу, як Лувр, ніколи б не експонував якихось тривіальних робіт. Пінзель — найвищий прояв художнього генія. Тому він такий і цікавий — не тільки Україні, а й світу. Недаремно ним так пишаються в тому ж таки Бучачі. Шедеври Пінзеля прикрашають також фасад собору Святого Юра у Львові… 

Пінзель — унікальний епізод української та європейської культури. 

— В якому стані нині його роботи? І чи встигнуть наші реставратори до відкриття виставки в Луврі? 

— Відправляти роботи планується приблизно за місяць до початку експозиції. Реставрація на різних етапах. Працюють майстри зі Львівської національної галереї мистецтв і Національного реставраційного центру в Києві. Можливо, на 100% усіх робіт і не відреставрують, але до експозиційного рівня доведуть обов’язково. Комісар майбутньої виставки, який відвідав нещодавно Львів, залишився задоволений ходом реставраційних робіт. Дияконські ворота з Бучача реставрують найкращі фахівці. Одна частина воріт називається «Ангел-охоронець», друга — «Благовіщення». 

Сподіваюся, нам таки вдасться досягти компромісу з мешканцями села Рукомиш на Тернопільщині — і в Луврі побачать скульптуру Святого Онуфрія, один із шедеврів майстра Пінзеля.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво