У грецькому залі - Культура - dt.ua

У грецькому залі

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

В Одесі авторитетні фахівці з кількох країн говорили про проблеми російського театру в Україні та сучасної драматургії...

В Одесі авторитетні фахівці з кількох країн говорили про проблеми російського театру в Україні та сучасної драматургії.

«Якби сенс театру був тільки у розважальному видовищі, можливо, і не варто було б вкладати у нього стільки праці. Але театр є мистецтво відображати життя», — ці слова Станіславського стали девізом міжнародної науково-практичної конференції «Російський театр в Україні. Питання сучасної драматургії», організованої Одеським російським драматичним театром. Минулої осені в Одесі тими ж організаторами було проведено першу науково-практичну конференцію «Російський театр в Україні на порозі ХХI століття: репертуар, школа, перспективи», у якій взяли участь працівники багатьох театрів України і російські гості. Цього разу конференція отримала статус міжнародної, оскільки до її роботи підключилися окрім росіян і українців представники театрів і діячі культури Білорусі, Молдови, Болгарії, Польщі.

Привітали учасників форуму, котрі зібралися в Грецькому залі готелю «Моцарт», заступник голови Одеської облдержадміністрації Володимир Куриленко і перший секретар посольства Росії в Україні Андрій Гасюк.

На запитання про те, наскільки специфічні проблеми російського театру саме в Україні, відповіла москвичка Наталя Старосельська. Наталя Давидівна є координатором Центру підтримки російських театрів за рубежем Спілки театральних діячів Російської Федерації:

— Насправді проблеми в усіх однакові. Вони полягають у тому, що російський театр, який знаходиться в іншій країні (але країні не ворожій, він не уподібнюється партизанському загону в тилу ворога), має відповідати ряду вимог. Поєднуючи проблеми конкретної країни зі своєю рідною російською мовою, театр вирішує актуальні художні завдання. Звичайно, у Туркменії це відбувається інакше, ніж в Україні. Там є російський театр, котрий брав участь у нашій програмі, де до Дня Перемоги було поставлено спектакль «Удовиний пароплав» російським режисером. Специфіка труднощів у тому, що для поїздки режисера до Туркменії треба три місяці оформляти візу, збирати купу всіляких дозволів. Для того щоб театр звідти приїхав у Росію, ми вже місяць займаємося оформленням документів. Труднощі технічні різні, спільні проблеми збігаються. Зараз ми всі вже перейшли межу виживання, ворожнечі, розмежування, час шукати спільні шляхи. Російський театр в Україні — це театр у країні з таким самим слов’янським корінням, із такими ж проблемами. Трішки десь може бути краще, а десь гірше, хліб трохи дорожчий чи дешевший, але споконвічно ми пов’язані спільною долею. І Центр підтримки російського театру за рубежем продовжує здійснювати усе, що заявлено в наших планах щодо України. Коли нас просять театри допомогти з педагогами і режисерами, ми їх надсилаємо. Сподіваємося, наступного року один із театрів України за нашою спільною програмою з міністерством закордонних справ Росії поїде на гастролі по містах якогось російського регіону.

До сказаного доречно додати, що Центр, котрий здійснює державну і громадську підтримку російських театрів СНД і Балтії, діє під патронатом президента Росії і залучає до роботи провідних російських режисерів, організаторів престижних фестивалів, керівників творчих центрів, акторів, журналістів найбільших театральних видань. За словами Наталі Старосельської, в Одесі доцільно організувати семінари-тренінги для акторів відразу кількох театрів, щоб досягти максимального ефекту. Адже не секрет, що у ряді випадків російська мова молодих артистів (особливо тих, які закінчили українські курси) далека від досконалості, та й гарний пластичний тренінг ще нікому з працівників сцени не зашкодив. І у будь-якому разі Центр візьме діяльну участь у такій одеській конференції, яка запланована «наступного року, у той самий час».

Широкого спектра проблем торкнувся професор, доктор мистецтвознавства Анатолій Баканурський (Одеса), котрий у своєму виступі затаврував як вал непристойної «страматургії», що виходить з-під пера сучасних російських та й українських авторів, так і критиків, що втратили почуття міри у різкості висловлювань (адже ніщо не відбувається без причини, і подібне породжує подібне: драматургія віддзеркалює життєві реалії, критика — дійство на сцені...).

Директор Польського інституту імені Адама Міцкевича Гжегож Мровчинський присвятив свій виступ взаємному впливу російського і польського театрів на прикладі п’єс останніх десятиліть, що належать авторству Тадеуша Ружевича і Януша Гловацького.

Порівняльний аналіз стилю класичної і сучасної драматургії провела професор, доктор мистецтвознавства Альбіна Овчиннікова (Одеса), точно зазначивши, що нині настав час не героїв, а так званих п’ятих персонажів. Саме таким «п’ятим персонажем» виявився Віктор, герой п’єси одеського драматурга Олександра Марданя. Робочий прогін спектаклю, поставленого московським режисером Сергієм Голомазовим за п’єсою «Останній герой» на сцені Одеської російської драми, було показано учасникам конференції. Він став приводом для професійного обговорення. До офіційної прем’єри залишився місяць, за цей час спектакль, звісно ж, зміниться, стане іншим, але вже ясно, що байдужої до сценічного дійства публіки не буде. Злободенною і близькою кожному глядачу особисто є тема доведеної до останньої межі, до розпачу людини (роль Віктора виконує заслужений артист України Юрій Невгамонний). Віктор тримає оборону у позбавленому електрики і водопостачання старому будинку, мешканці якого розселяються стараннями якоїсь ріелторської фірми, і його стійкість, можливо, гідна кращого застосування, продиктована бажанням досягти успіху хоча б раз у житті. Один з одеських учасників конференції зауважив, що у Південній Пальмірі таким самим «останнім героєм» стало місцеве відділення СТД України, із 18 липня відрізане від усіх комунікацій сусідньою організацією...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво