ТРОЄ В ДЖАЗІ, НЕ РАХУЮЧИ АЛЬПІЙСЬКОГО РОГУ - Культура - dt.ua

ТРОЄ В ДЖАЗІ, НЕ РАХУЮЧИ АЛЬПІЙСЬКОГО РОГУ

20 вересня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №36, 20 вересня-27 вересня

Для тих, хто спокусився першими двома словами назви нового дітища Аркадія Шилклопера, головного з...

Для тих, хто спокусився першими двома словами назви нового дітища Аркадія Шилклопера, головного заводія Vienna Art Trio, повідомляю відразу — спільного зі знаменитим колективом Vienna Art Orchestra, який недавно гастролював у Києві з програмою Дюка Еллінгтона, у музикантів мало. Окрім, звісно, спільного концертного минулого, що об’єднало учасників нинішнього ансамблю під крилом одного з найвідоміших європейських джаз-бандів сучасності.

Трохи про учасників концерту, що відбувся 14 вересня в Будинку офіцерів. (До речі, атмосфера, створена в залі музикантами, нагадувала швидше клубний джем-сейшн із колективним підспівуванням публіки і заграваннями артистів.)

Ідейний двигун тріо Аркадій Шилклопер прийшов на джазову сцену в середині 80-х, уже грунтовно «зіпсований» класичною музичною освітою: випускник Гнесінки, він кілька років «сидів у ямі» з оркестром Большого театру, а потім вирішив вибратися безпосередньо у світло рампи. Після роботи із симфонічним оркестром Дмитра Китаєнка Шилклопер стає учасником величезної кількості камерних ансамблів, тріо, квартетів, один із яких, Moscow Art Trio, існує й донині, попри інтернаціоналізм місця проживання його непосидючих учасників.

Здобувши популярність грою на валторні — до речі, не найпопулярнішому в джазі інструменті, — Аркадій використовує у своїй творчості і значно екзотичніші інструменти — приміром, флюгельгорн, мисливський ріжок, найрідкісніший духовий інструмент Вагнерову тубу й альпійський ріг, що є невід’ємним учасником більшості шилклоперівських композицій і концертів, додаючи його іміджу певної екзотичної пікантності — що ж, кожен музикант має право на власну родзинку, навіть коли вона такої неймовірної довжини, як альпійський ріг.

Контрабасист Георг Брайншмідт — також музикант класичного гарту, який здобув вищу музичну освіту в Австрії і протягом довгого періоду своєї кар’єри грав у Віденському філармонійному оркестрі — один цей факт уже сам по собі свідчить про рівень майстерності і професіоналізму. Благополучно залишивши цей найпрестижніший оркестр, Георг отримав можливість не лише грати все, що душі завгодно, а й із тими музикантами, котрі йому цікаві. На сьогодні це один із найбільш затребуваних контрабасистів у Австрії, що постійно концертує в складі різноманітних ансамблів. Проте, як переконалися слухачі новоспеченого Vienna Art Trio, сольні композиції Брайншмідта заслуговують на окрему увагу, настільки тісно в них переплітаються вигадлива імпровізаційність, внутрішня стрункість побудови зовні безформної п’єси, легке і невимушене цитування беззмінних класиків, наприклад Сінатри.

А найколоритнішим учасником тріо негласно було визнано бразильця Алегре Корреа — класичний варіант вуличного музиканта, який навчився грати не з волі батьків, а тому, що не грати він просто не може. Імпровізації сиплються з кінчиків його пальців буквально як із рогу достатку, вражаючи не лише віртуозною манерою гри, але й абсолютно природною емоційною зарядженістю, що моментально передається залу. Алегре чудово співає — правда, розібрати, що саме, неможливо, адже португальська мова занадто складна. Ударні також перебувають у розпорядженні Корреа — саме з його подачі починають пульсувати в скронях заводні ритми: створює їх сам Корреа, більшість творів котрого і склали концертну програму колективу цього разу.

Різними шляхами потрапивши у Vienna Art Orchestra, музиканти абсолютно несхожих стилів і напрямів, як то кажуть, знайшли один одного. У їхній спільній творчості вдало поєднуються етноджаз та мейнстрім, іноді з натяками на авангард, і ще маса різноманітних течій.

Взагалі, джаз дуже нагадує котушку ниток із захованим кінчиком: не знайшовши його, неможливо добратися до самої шпульки. Тут майже той самий принцип — або тема породжує нашарування усіляких варіацій, що часом заводять у зовсім уже незнайомі тональні нетрі, або навпаки, відбувається поступове «роздягання» тематичного матеріалу, що тріумфально приводить до знайомого з дитячих років першоджерела. До речі, надихнути джазиста на творчість — дуже просто, навіть не потрібно високохудожніх тематичних викройок: уміло перекручений у джазовому форматі шлягер здатний видозмінитися буквально до переродження.

У програмі, яку привезли музиканти до Києва, поєднувалися як сольні номери, так і різноманітні варіанти діалогів інструментів між собою, голосу та публіки, потрійні варіації на власні теми...

У тематиці шилклоперівських композицій багато балканського фольклору, який неминуче викликає асоціації з Бреговичем, запальною ритмікою молдовських танців. Несподівану паралель породжує схожість альпійського рогу із нашою трембітою: схожість не лише візуальна, але й певною мірою акустична. Сам же Аркадій, який врівноважував бурхливий темперамент Корреа й академічну педантичність Брайншмідта, був у буквальному розумінні золотою серединою — згадайте колір валторнової міді. До речі, саме на валторні Шилклопер і виконав дивовижну річ за назвою «Кобра», де використання нетрадиційних можливостей інструмента породило жахливу правдоподібність імітації.

Взагалі ж, описувати джаз — справа невдячна, яка зайвий раз підтверджує, що краще один раз почути, аніж... сто разів прочитати. Камерність, помножена на професіоналізм учасників, плюс імпровізаційна спритність — напевно, це і є характерний почерк Vienna Art Trio. Та оскільки колективу ще без року тиждень, у нього попереду багато можливостей трансформуватися й удосконалювати свої творчі винаходи. Хочеться сподіватися, що за цим процесом ми зможемо спостерігати й надалі, у такій же приятельській і позбавленій офіціозу атмосфері спілкування, яку все ж змогли організувати для себе і своїх друзів люди, що живуть у світі за назвою «джаз».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво