СЮРПРИЗИ ФРАНКІВЦІВ

Воістину з бенефісу дирекції, її господарської частини почнеться в Національному академічному драматичному театрі імені І.Франка 81-й театральний сезон: глядачеву залу капітально відремонтовано, попрацювали й реставратори — повернено позолоту ліпних прикрас, раковини балконів спалахнули кольоровим (точніше — квітковим) розписом. Як було 1898 року при відкритті театру «Соловцов». Дуже хочеться з часом розписати плафон стелі глядачевої зали (колись тут застигла в леті фігура Аполлона), а також знайти люстру, що прикрашала фойє театру й повернути її на місце. Словом, назад — до «Соловцова»! Ось тільки в соловцовських гримерних не було кондиціонерів — з цього сезону в нас вони є!

Трупа після відпустки зібралася 16 серпня. На засмаглі обличчя франківських акторок-красунь заглядалися знімальні камери, а красуні не помічали їх, віддаючись розмовам, сплескам емоцій. Як першого дня в школі після канікул...

До речі, на цих зборах було прочитано приємний лист від голови Київського відділення НСТДУ народного артиста України Миколи Рушковського, де повідомлялося, що гроші, виручені франківцями за благодійний спектакль наприкінці минулого сезону в сумі 6235 гривень, перераховано на користь ветеранів сцени...

Сезон за традицією почався «Украденим щастям» І.Франка. Уже легендарну постановку художнього керівника театру Сергія Данченка було зіграно в 309-й раз. Стільки ж виходив на сцену в ролі Миколи Задорожного легендарний актор Богдан Ступка.

Трішки запізнє відкриття сезону не завадило колективу весь цей час активно працювати: ідуть репетиції нового репертуару, а глядачів театр приймає в залі оперної студії Національної музичної академії України ім. П.Чайковського.

Можна поспівчувати завідуючій трупою Валентині Михайлівні Міцкевич — цієї осені їй доводиться «розводити» виконавців відразу п’яти постановок. «Капнула» спонсорська допомога — і з’явилася можливість підхльоснути творчу активність.

Першим вийде спектакль «Я — Генрі II» — за п’єсою «Лев узимку» Д.Голдмена. Глядачі, мабуть, пам’ятають фільм із Пітером О’Туллом і Кетрін Гепберн у головних ролях: похмура англійська історія й темні людські пристрасті... У нас виклик зіркам кидають Лесь Задніпровський, Людмила Смородина, а також режисер спектаклю Юрій Кочевенко. Колись на цій сцені він створив спектакль «Подорож у ніч» Ю.О’Ніла.

Сергій Данченко трудиться над утіленням «Пігмаліона» Б.Шоу, але неодмінно з музикою. Гратимуть і співатимуть А.Хостікоєв, Н.Сумська, Б.Бенюк, П.Лазова, М.Герасименко, А.Гнатюк...

Роботи двох молодих режисерів: Олександр Мірошниченко ставить «Адвоката Мартіана» Лесі Українки, Андрій Приходько — «Маркізу де Сад» японського драматурга Ю.Місіми.

І — дещо глобальне: уперше на українській сцені піде «Пер Гюнт» Г.Ібсена (переклад Р.Коломийця). Давній задум С.Данченка має здійснитися в другому півріччі. Сценографія — Андрія Олександровича Дочевського. На початок другого півріччя перейде, очевидно, і прем’єра «Маркізи де Сад».

А перед новим роком афіші сповістять школярів, що на франківську сцену вийдуть герої їхнього улюбленого літературного твору «Острів скарбів» Л.Стівенсона (режисер Дмитро Чирип’юк).

Отаким врожайним обіцяє бути сезон.

А скільки ще нагод для свят! Ну, приміром, генеральному директору театру Михайлу Васильовичу Захаревичу виповнилося 50 років. Виробничий стаж чудової артистки Юлії Ткаченко на франківській сцені вилився в півстоліття — цифра змушує згадати про книгу рекордів Гіннесса. Поздоровляємо!

Колектив ушановує корифеїв, що вже пішли з життя. Цієї осені виповниться 100 років з дня народження Поліни Нятко, 90 років із дня народження Поліни Куманченко, 80 років з дня народження Аркадія Гашинського... Пам’ятаємо...

Франківці з самого початку сезону — у поїздках. Щойно повернулися з Белграда з Міжнародного театрального фестивалю «Бітеф» виконавці майже скандального спектаклю «Три сестри», нафантазованого за мотивами А.Чехова режисером Андрієм Жолдаком. На черзі поїздка в Берлін: у рамках днів української культури в Німеччині буде показано «Кар’єру Артуро Уі, якої могло не бути» Б.Брехта (постановка Валентина Козьменка-Делінде). А ось ближній маршрут: у Кіровограді на фестивалі «Вересневі самоцвіти» пройдуть наші спектаклі «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого (режисер В.Опанасенко) і «За двома зайцями» М.Старицького (режисер С.Данченко).

Напевне, щось іще можна було б згадати — адже наші артисти сьогодні знімаються й у кіно, і на телебаченні. Але про все глядачі мають довідуватися поступово. Інакше зі сприйняттям може трапитися накладка, на кшталт тієї, про яку мені розповіла помічник режисера Віра Аліменко. Було це в середині 70-х років. Урочисто, велично йде спектакль «Ярослав Мудрий» у гіпнотизуючій сценографії Данила Лідера. Вхід до палацу Ярослава пильно охороняють стражі. Ніколи ці скромні статисти не чули на свою адресу оплесків — нібито немає за що. Та ось над їхніми головами опускається на штанкеті стрічка, на якій величезними літерами написано слово «Сільмаш», та ще й із двома орденами Леніна й орденом Трудового Червоного Прапора... Це була атрибутика спектаклю «Влада» А.Софронова. Несамовито регочуть й аплодують глядачі. Стражники майже непритомніють...

Нехай же весь сезон у театрі буде весело, але за правилами...