Стілець креатора - Культура - dt.ua

Стілець креатора

1 липня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 1 липня-8 липня

Велика сила мистецтва. Буває так, що предмет, який стандартному громадянину видається старим мотлохом, впадає в вічі художнику...

Б. Колесник «Аюдаг»
Б. Колесник «Аюдаг»

Велика сила мистецтва. Буває так, що предмет, який стандартному громадянину видається старим мотлохом, впадає в вічі художнику. І трапляється диво — непотріб, місце якому на смітнику, перетворюється у витвір мистецтва. Виставка «12 стільців» у галереї «Арт-блюз» — це справді варіації на тему меблів. І, що дуже приємно, — дюжина художників та скульпторів цілком серйозно поставилися до заданої теми. Я маю на увазі не відсутність іронії в роботах, а повагу до своєї праці та до відвідувачів виставки. Дешевого епатажу, на кшталт розписування унітазів під «палех» та «хохлому», я не помітив. Навіть сюрреалістичні поєднання стільця із зубатою рибиною під сидінням чи декорування мушлями не сприймаються як фальшиві чи надумані. А деякі роботи цілком заслуговують на те, щоб брати участь у конкурсах дизайну меблів. Не така вже й утилітарна штука стілець — не на хмаринку ж присів Креатор, щоб відпочити після шести днів творення цього дивного світу. Дозвольте назвати поіменно всіх дванадцятьох, ні, ні не апостолів, а митців, що шукали істину в стільці: Євген Дерев’янко, Олена Придувалова, Борис Фріцак, Леонід Бернат, Давид Шарашидзе, Ірина Єлисєєва, Віктор Іванів, Андрій Курило, Олексій Белюсенко, Тетяна Кисельова, Віктор Медвєдєв, Борис Єгізарян.

В затишній, майже домашній «Галереї, 36» традиційно цікава виставка. Людмила, Ігор та Юлія Ковалевичі. Добре, коли сім’я не б’є горшки, а ліпить. Нестандартна кераміка — оригінальний погляд на традиційний матеріал. Цікаво, якого кольору була глина, з якої творець ліпив Адама? Біла? Жовта? Червона? Чорна? А де він її накопав? У «Галереї, 36» незабаром відкривається чергова експозиція. Прошу дозволу подивитися на ще не заправлені рами та під скло роботи. Каміла Жената. Художниця із Чехії, з Праги. Чудові офорти. Впевнена рука майстра. Насичені образи без зловживання кількістю ліній.

У центрі сучасного мистецтва «Совіарт» виставка «Маски і душа» Олександра Павлова. Якби на роботи цього митця поглянув Микита Сергійович Хрущов, реакція його була б прогнозованою: «Мазня! Абстракціонізьм!» Але й перші секретарі непогрішимої партії інколи помиляються. У багатьох полотнах крізь хаос мазків та кольорів проривається якесь тривожне магічне полум’я.

Якщо етапи розвитку авангардного мистецтва ми примудрились пройти відносно синхронно з усією світовою культурою, то з ренесансом у нас проблеми. Україна, за винятком невеликого клаптика території, який на радянських картах до 1939 року зараховувався до ворожої Західної Європи, була поза ареалом впливу єдиного культурного простору. Я теж щиро захоплююсь талантом наших майже тотально безіменних іконописців, але страшенно жаль, що сотні, а може, й тисячі потенційних Ван Ейків, Рафаелів, Леонардо да Вінчі, Брейгелів так ніколи й не знайшли на нашій території, так би мовити, соціального замовлення на свій талант. Але, можливо, краще пізно, ніж ніколи. Атмосфера виставки живопису та графіки Ольги Акасі, яка щойно завершилась у галереї «Грифон», була повністю просякнута філософією тих, наповнених пробудженням людського духу, часів. Звичайно, серед відвідувачів можна було почути і буркотунів, котрим видаються недоречними в наш динамічний час жувальних гумок та одноразових автомобілів спроби заглибитись у глибини страждань якогось уже напівміфічного середньовічного Франциска Ассизького. Панове скептики, візьміть до рук олівець та пензель і спробуйте зробити хоча б копію того, що створено руками і душею Ольги Акасі. Слабо? Ото ж бо. Неприємно торкатися цієї теми, але видається, що назріває великий скандал у мистецькому королівстві. Прагнення заробити гроші на краденому невмируще. В мистецтві цей злочин називається плагіатом. Є підозра, що одна з київських галерей спробувала в’їхати у фінансовий рай на продажу підроблених робіт Ольги Акасі. І що найпаскудніше — полотна, погані копії видавались за автентичний живопис художниці. Отримати коментар у спійманих на гарячому поки що не вдалося — на дверях галереї висить замок. Будемо відносно втішені тим, що на поганий живопис авантюристи ставок би не робили. Як казали про художника Каміла Коро — «він автор 3000 картин, 10000 із яких продано в Америку»…

Мабуть, не дуже скромно писати про власні виставки. Але, прикрившись колективним авторитетом Козьми Пруткова: «Что скажут о тебе другие, коли ты сам о себе ничего сказать не можешь?», я розповім вам, що під час круглого столу всесвітнього економічного форуму, який два дні тривав у Києві, було відкрито виставку карикатури вашого покірного слуги. Звісно, приємно, що серед багатьох достойних художників України організатори зі швейцарського Давоса вибрали саме вашого знайомого, політкарикатури якого ви регулярно бачите на першій шпальті «Дзеркала тижня».

Агітую всіх відвідати щойно відкритий на київському Подолі перший недержавний музей сучасного мистецтва. Не лякайтесь — вас там не зустрічатимуть страшилками відеоінсталяціями. Майже 4000 експонатів музею, зібраних багатолітніми зусиллями директора музею Василя Міщенка, справді представляють кращі зразки українського образотворчого мистецтва та скульптури з 30-х років минулого століття по сьогоднішній день. Лише добрих слів варті люди із керівництва ВАТ трест «Південзахідтрансбуд», які вклали чимало коштів та ентузіазму в створення музею.

Звісно, хочеться, щоб 600 квадратних метрів виставкових площ розрослися до 6 чи 60 тисяч, але, повірте, і песимізм, і занепадницькі думки розчиняються в добрій енергії, яку випромінюють роботи цього музею. Багато славетних імен, чудових майстрів. Лише біля одного полотна кольнуло серце: під іменем Тетяни Яблонської поруч із роком народження з’явилась і сумна дата — 2005 рік. Не знаю, не впевнений, що душа художника злітає кудись у небеса, але в тому, що вона залишається у його творах, не маю сумніву. Приходьте до музеїв та галерей, і ви це відчуєте.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво