Спадкоємиця "хранителя часу" Жоржа Мельєса: "Кіно під час війни — це акт людяності"

У гучному фільмі Мартіна Скорсезе "Хранитель часу" (2011) Бен Кінгслі зіграв Жоржа Мельєса (1861-1938), одного з основоположників світового кінематографа. У 1896-му Мельєс відкрив спосіб створення перших спецефектів, побудованих на стоп-кадрі. Він також винайшов безліч оригінальних прийомів, які урізноманітили методи кінозйомки, створюючи з мистецтва кіно справжнє диво. За деякими даними, Мельєс зняв близько півтисячі фільмів (різного хронометражу). За свої заслуги був удостоєний ордена Почесного Легіону. Мельєс сам про себе казав: "Я народився з душею артиста, обдарованого спритністю рук, винахідливістю розуму та вродженим лицедійським талантом..."

Недавно в Києві гостювала правнучка Жоржа Мельєса - Марі-Елен Леріссі. Вона приїхала на запрошення кінофоруму Чілдрен Кінофест. Організатори провели конкурс короткометражок серед дітей "Зніми як Мельєс", запропонувавши для натхнення переглянути старі-старі фільми прадідуся Марі-Елен... Якого називають "королем спецефектів" і "хранителем часу".

Мадам провела кінопредставлення, під час якого фільми Мельєса демонструвалися так само, як і на початку минулого століття: зі вступним коментарем конферансьє та під акомпанемент фортепіано. Все своє життя ця жінка присвятила пошукам, систематизації й популяризації фільмів свого легендарного предка. Адже левова частка його фільмів ще недавно вважалася безповоротно втраченою.

Зустрівшись із мадам Марі-Елен Леріссі в Fairmont Grand Hotel Kyiv для ексклюзивного інтерв'ю DT.UA, говорили про кінематограф минулого й сьогодення, про комп'ютерну графіку та ігрову кіностихію, а також про втрачені фільми Мельєса, що їх шукає його правнучка.

Жорж Мельєс

- За різними даними, всього Мельєс створив від 500 до 600 фільмів. На цей час знайдено трохи більше 200. Чи є надія, що в майбутньому вдасться знайти нові плівки?

- Сам собою Мельєс був людиною трішечки безумною, й інколи він писав, що зняв тисячу фільмів. Але ця цифра звучала для червоного слівця та епатажу. Його любили згадувати у своїх статтях журналісти. Після тривалих скрупульозних досліджень творчості Мельєса ми нарахували тільки 520 фільмів. На сьогодні знайдено 215 стрічок, і за хронометражем - це більше половини всього, що він зняв за 16 років своєї творчості. З роками знаходити нові фільми стає дедалі важче.

Багато фільмів ми відшукали серед ярмарочників, яким Мельєс свого часу продавав плівки. Також багато його робіт залишилося в синематеках, у колекціонерів, антикварів, на блошиних ринках... Іноді пошук тих чи інших фільмів перетворюється на справжній детектив. Один фільм ми знайшли, наприклад, у курятнику. Приємно, що останніми роками до цих пошуків приєдналися молоді кінематографісти, які уважно досліджують архіви. Останній на сьогодні фільм ми знайшли у 2012 р. через французьку синематеку. Це стрічка про Робінзона Крузо.

- А як з партитурами? Під час виступу ваш син грає на піаніно ті самі мелодії, які свого часу виконувалися, коли свої роботи показував сам Жорж Мельєс?

- Спочатку якихось конкретних партитур створено не було. Фільми в ті роки показувалися просто під гармонічний музичний акомпанемент. А через кілька десятиліть стало модно дивитися такого роду кіно без музики. У середині ХХ ст.. кінематографісти вважали, що тиша дозволяє зосередитися на візуальному ряді. Але в 1975 р. ми з родиною вирішили - все-таки буде краще, якщо показ картин супроводжуватиметься музикою. Так автентичніше. Спершу ми запрошували молодих піаністів, а потім у сім'ї з'явився свій музикант, Лоран, який дуже добре грає під фільми. Йому ми й доручили цю місію.

- Кого б ви могли назвати Мельєсом у сьогоднішньому кінематографі?

- Порівнювати дуже важко, адже сьогодні ми маємо справу вже із зовсім іншим кінематографом. Мельєс - це як абетка кіно. Саме начало начал. Із сучасних режисерів, котрі певною мірою скидаються на Мельєса, я б могла назвати Мішеля Гондрі. У нього схожий, рукотворний підхід до створення кіно. Також у його фільмах робиться ставка на ігровий бік життя, що його так любив мій прадідусь. Йому подобалося все, що виходить за рамки традиційного сприйняття реальності.

- У Франції знімається дуже багато фільмів про художників, а також про видатних діячів культури. При цьому про Мельєса було знято лише одну чорно-білу стрічку в далекому 1953-му. До того ж повноцінним ігровим фільмом її не назвеш.

- Я неодноразово чула про наміри різних режисерів зняти фільм про Мельєса. Однак, зрештою, всі вони доходять висновку, що Мельєс - це щось священне, і намагатися показати його в кіно практично неможливо. Будь-які спроби переосмислити його образ кінематографічними способами приречені на провал. Адже в кожного - свій Мельєс.

До того ж він сам дуже часто з'являвся у своїх фільмах. І екранного Мельєса ми всі дуже добре знаємо. Отож кожен, хто спробує зняти байопік про нього, неминуче конкуруватиме з тим, як Мельєс показував самого себе.

Бен Кінгслі.

- Єдиний повноцінний фільм про творчість Мельєса зняв Мартін Скорсезе у 2011 р.- "Хранитель часу". Чи правдиво в ньому показано вашого прадідуся?

- Так, досить чесно. Коли взяти до уваги, що цей фільм - насамперед, казка. Правда, він там дуже романтизований. У житті ж він був глибшим. Якщо Скорсезе показує його фокусником - то насправді він був передусім мислителем. "Хранитель часу" розрахований переважно на американського глядача. Думаю, якби фільм про Мельєса знімали не в Голлівуді, де кіно перетворюють на шоу, а в Європі, то стрічка була б більш чесна.

Працюючи над "Хранителем часу", Скорсезе залучив по
250 людей у США й Лондоні, а також 150 осіб у Парижі. І, перш ніж розпочати зйомки, він збирав усіх, причетних до роботи над фільмом, і влаштовував покази короткометражок Мельєса. Отож кожен, хто хоч якось долучався до створення стрічки (навіть якщо він просто налаштовував світло або витирав пил із декорацій), добре розумів, хто такий Мельєс. Такий підхід, звісно, викликає велику повагу. Адже Скорсезе - відомий кіноман. Він неодноразово знімав фільми про історію кіно.

- Творчість Мельєса закінчується саме напередодні Першої світової. Якою має бути роль кіно під час війни?

- Мельєс перестав знімати в 1913 р. Точної причини не знаємо, але, мабуть, це якось пов'язано з тим, що його дружина тоді дуже захворіла, і він мусив доглядати за нею. Потім почалася війна, і він разом із донькою став їздити по фронту, показуючи свої фільми, фокуси, а також проводячи концерти. Він відчував, що зобов'язаний якось відволікати солдатів від усіх цих жахіть.

Я розумію, що Україні нині важко... Коли лаштувалася до вас, деякі мої знайомі вигукували: "Хіба ти не боїшся?" Але я відповідала, що, навпаки, саме в такі моменти й потрібно нести людям радість, - їм її дуже бракує. З цієї самої причини я їздила з концертом у Чилі, коли там був Піночет. Це акт не політичний, а людський.

- Марі-Елен, є ще у світі конкурси на кшталт "Зніми як Мельєс"?

- Є кілька конкурсів і нагород, присвячених пам'яті Мельєса. Наприклад, у Франції проходить міні-кінофестиваль фільмів, знятих дітьми. І переможцям у ньому вручають призи, які називаються по-дурному просто "Мельєс". Та й на вигляд вони непоказні. Якщо решту своїх нагород я ставлю вдома на спеціальну полицю, то цю я сховала в комору...