Сотвори собі «кумира»

Днями у Білокам’яній вшановували «Кумирів» нового творчого часу - в рамках світської акторської церемонії в стінах «ГУМа»... прямо навпроти Мавзолею Леніна! Серед фаворитів, яких визначала спеціальна експертна рада і масове онлайн-голосування російських трудящих, є і український актор - Богдан Ступка.

Премії «Кумир» уже не один рік. Вона була задумана як союз непорушний російських ділових кіл і творчої інтелігенції. Ділові кола фінансують, інтелігенти - творять. Біля витоків проекту стояли кінодраматург Еміль Брагінський і прославлений актор Олексій Баталов. Олексій Володимирович і цього разу став господарем церемонії, заради якої довелося перекрити (і переобладнати) окрему «лінію» «ГУМа».

На імпровізованій естраді один за одним з’являлися герої вечора... І в проміжках між конферансом двох акторів-ведучих (у ролях гастарбайтерів, які проводять екскурсію по акторській Москві) говорили й говорили - про значущість акторського ремесла, про значення поняття «кумир» у наш незначний час...

«Кумиром», зокрема, визнали актора і читця Михайла Єфре­мова. Певно, не за якісь його етапні роботи у великому мистецтві (подібного не спостері­гається), а скоріше за тала­новитий інтернет-тандем із Дмитром Биковим - за іскро­метне й неповторне римо­плетіння на злобу путін­ського дня.

Ще один «Кумир» народу і еліти - Ірина Розанова. Обдарована актриса, яку в період її студентської юності в ДІТМисі називали мало не «новою Дороніною». І, звичайно ж, накаркали. Бо нічого подібного не трапилося. Нині Розанова - активна зірка прохідних серіалів (на зразок демонстрованої на Першому російському каналі «развесистой клюквы» «Фур­цева»). Хоча старт роза­нов­­ської кар’єри в декількох картинах Петра Тодоровського був дуже пристойним.

Актриса в прекрасній формі, чудово і стильно виглядає, наче так і проситься в кадр - до якогось гідного, а головне - талановитого режисера.

У жіночому полку «куми­рів» (у рамках даної цере­монії) - ще один діамант. Це актриса Олена Бабенко. Після успіху в гучній кінострічці Павла Чухрая «Водій для Віри» Олена не розчинилася в миль­ній піні (як Розанова) і прийняла запрошення Галини Волчек серйозно попрацювати в «Совре­­мен­нике».

Як по заслузі - премія «Кумир» - і Сергію Маковець­кому. Є за що. За «Дядю Ваню» в постановці Рімаса Тумінаса на сцені Вахтанговського театру. Цей спектакль бачили й кияни, тож справжні наші театрали мені не заперечуватимуть - це справді видатна сценічна робота нашого часу.

Фурор у «ГУМі» викликала поява Богдана Ступки. Розпещена московська світ­ська публіка стоячи вітала видатного українського актора. Сам він був зворушений до сліз, коли з вітаннями на сцену вийшли його сценічні «дочки» з вистави «Тев’є-молоч­ник» - актриси різних москов­ських театрів.

Ступка закликав публіку «не сотворяти» собі куми­рів, а цінувати в артистах справжність художньої твор­чості.

Олег Павлович Табаков, піднявшись на сцену після Ступки вже за своїм злотосяйним «Кумиром», не спере­чався із цією сентенцією. І детально говорив про своїх педагогів, а потім - про учнів. Уже спустившись з по­діуму, Табаков грайливо (але шанобливо) почав цілувати руки Богдану Силь­вестро­вичу... Є ж бо за що.