Словесний шпигун на службі мови

Поділитися
Якщо ворог не здається, його знищують. Якщо явище неможливо окреслити якимось певним терміном, його спочатку осмислюють, називають, довго пережовують, і аж потім заносять у словники...

Якщо ворог не здається, його знищують. Якщо явище неможливо окреслити якимось певним терміном, його спочатку осмислюють, називають, довго пережовують, і аж потім заносять у словники. Тобто, інакше кажучи, також символічно вбивають, окреслюючи, визначаючи для нього окрему шухлядку в мовному реєстрі. Шлях неологізму до словника в українській мові – справа тривала й марудна. А що вже казати про неповороткі українські словники літературних понять і термінів, що їх навіть ще досі модні (тут) і звичні (там) «симулякри» й «дискурси» подекуди обсісти не встигають. Такий вже в нас темпоритм особливий, а можливо, чудернацька національна опірність до всього нового і незвичного.

Інша справа – англійська мова. Тут нові слова цінують, досліджують, фіксують і всіляко заохочують їхню появу. І якщо ви маєте до мови смак і слух, то сайт Word Spy (Словесний шпигун) – саме те місце, де можна добряче розважитися й, соцреалістично висловлюючись, перейняти досвід у західних товаришів. Надто коли йдеться про слівця спеціальні, особливо ті, які виникають у навкололітературній сфері та світі медійному. Але це тільки в тому випадку, якщо ви – bibliobibuli, тобто людина, яка багато читає й загалом вельми зацікавлена в довколишньому світі. Якщо ж у вас в голові сама лише domestic pornography, тобто, якщо ви мрієте лише про споживання і домашні вигоди, або ж ви людина цілковито аутернетова (Outernet – традиційні медії), то залишайтеся при своїх p-books або treeware (паперових книжках).

Глянцеві журнали і масова література роблять свою справу. Нові жанри і терміни з’являються як гриби після дощу. Вже мало кого задовольняють старомодні визначення на кшталт «психологічного детективу» або «роману-виховання». Надто якщо його головною героїнею є сексуальна жінка з жорстким і незалежним характером. Тоді цей жанр називається tart noir (тут стане у пригоді словник сленґу). Диференціація сучасного поп-чтива відбувається, наприклад, за ставленням автора до описуваних подій і людей. Твір, що в ньому автор висловлює зневагу до осіб, з якими він перебував у стосунках, називають hiss and tell. Пригадуєте щось схоже в українській літературі? «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко – зразковий гісендтеллівський роман. Він також відповідає і жанровим вимогам роману тартнуарного. Більше того, його можна назвати також Judas biography – автобіографічним твором, у якому автор зводить порахунки з колишнім другом чи чоловіком/дружиною, або me-moir – спогадами, цілком зосередженими на власній персоні, або chick lit – це коли книжку написано жінкою і про переживання молодої героїні.

Носії англійської мови винаходять також вигадливі терміни на позначення певних типів читання. Приміром, Washington read – специфічний тип читання, коли читач вишуковує в іменних покажчиках книжок власне ім’я або читає тільки ту частину тексту, де написано про нього. Вашинґтонівським читанням грішить, мабуть, мало не кожен український письменник і критик. Mea culpa, я також серед них. І це не дивно, бо якщо читати все підряд, то вас може спіткати синдром Стендаля – стан паніки, божевілля, спричиненого огляданням надто великої кількості артефактів за короткий час.

Одне слово, сучасна теорія літератури не стоїть на місці. Постають нові напрями й течії — істеричний реалізм, карнографія (коли багато крові та насильства) і плутографія (про життя відомих та багатих). Однак особисто мене найбільше потішив простий і, з першого погляду, парадоксальний термін, який у принципі дуже добре пояснює сучасне становище літератури в суспільстві. Це – нечитаний бестселер (unread bestseller), тобто книга, яку багато хто купує, але читають одиниці. Такий собі «паспорт інтелектуальної респектабельності». Ще більше вразила мене топ-десятка нечитаних бестселерів. Серед інших, до списку потрапили «Сатанинські вірші» Салмана Рушді, «Ім’я троянди» Умберто Еко, «Доктор Живаґо» Бориса Пастернака, переклад «Беовульфа» від Шеймаса Гіні та «Кінець історії» Френсиса Фукуями. Але безумовний лідер… Біблія. Цікаво було б скласти топ-десятку нечитаних бестселерів української літератури. Напевно було б від чого вхопитися за серце.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі