Сковорода підкаже, де нам щастя знайти. Чи бути в столиці музею великого філософа?

Поділитися
Григорій Сковорода — непорушна константа нашої культури і духовності. Про цього великого українс...

Григорій Сковорода — непорушна константа нашої культури і духовності. Про цього великого українського філософа і йшлося (у деталях, наукових подробицях і з перспективою подальших досліджень) на недавньому круглому столі, тему якого сформульовано осяжно — «Наш сучасник Григорій Сковорода».

У полілозі про феномен Сковороди в різних ракурсах брали участь відомі вчені, літературознавці, поети, а також представники Полтавщини, Слобожанщини (місць, безпосередньо пов’язаних зі сковородинськими життєвими і творчими стежками). Поважне зібрання спробувало зазирнути далеко вперед... Відразу у 2022-й. Цього року — тобто через 13 років — відзначатиметься 300-річчя від дня народження великого філософа. У цьому зв’язку виникла тема «музею Сковороди в столиці». Такого музею насправді немає.

А тим часом деякі експонати для «музею Сковороди» вже передали — посуд, сніп пшениці з батьківщини філософа-мандрівника, скульптурки, малюнки — дитячі роботи.

В Україні є кілька музеїв філософа (у Переяславі-Хмельницькому, у Чорнухах, у Сковородинівці). Столиця ж поки що мовчить. Пам’ятник поетові на Подолі з якоюсь скорботою дивиться в бік Києво-Могилянки.

До речі, учасники круглого столу пропонували навіть деякі варіанти місць, де б міг розташуватися такий музей. Наприклад, в одному з будинків тієї ж таки Києво-Могилянської академії. Адже після школи (у 12-річному віці), у 1734-му, юний Григорій їде до Києва і вступає саме до Києво-Могилянської академії. Тут Сковорода опанував грецьку, латинську, польську, німецьку, староєврейську мови, швидко перевершивши своїх однолітків. Звичайно, відразу постало запитання: а чим буде наповнений цей музей? Але присутні запевнили, що турбуватися з цього приводу не варто. Оскільки майбутній музей Сковороди наповнити значно легше, ніж міфічний «Мистецький Арсенал». Адже в Інституті літератури зберігається повне зібрання рукописної спадщини Сковороди.

— У світі існує більш як тисяча пам’ятників Тарасові Шевченку, але немає академічного видання його творів, — каже Сергій Анастасович Гальченко, заступник директора Інституту літератури НАН України, дослідник творчості Сковороди. — Так само як немає академічного видання творів Сковороди. Це й має стати основним напрямом нашої роботи. Адже фахівців, які знають нюанси мови Сковороди, мало. Тим паче що сьогодні все потрібно коментувати по-новому. Скажу, що в нашому Інституті літератури є найповніше зібрання рукописної спадщини Григорія Сковороди...

***

Український філософ був людиною світового культурного контексту. Навіть слово «світ» у нього в трьох значеннях. «Мір» — як спільнота людей, про який він писав «Мір ловил меня, но не поймал», а також були — «мир» і «мыр». Тому до його праць конче потрібен «ювелірний» підхід.

— Сам Сковорода ніколи не «оприлюднював» своїх творів, — розповідає Володимир Стадниченко. — Його задовольняли каліграфічні записи, які він робив сам або його друзі. Першу публікацію здійснив Михайло Антоновський через чотири роки після смерті філософа — у 1798-му. Тоді він уперше й опублікував його трактат «Наркіс», щоправда, з великими скороченнями й анонімно. Сліди Сковороди шукали й у Почаївській лаврі. Уявіть, виявили там збірник пісень «Богогласник». На початку XIX століття цікавість до Сковороди зросла, почали друкувати його пісні, байки, перші трактати, спогади. Але це був погляд на Сковороду, скоріше, як на дивака, на філософа-мандрівника. Що ж до початку нашого, XXI століття, то тут стався справжній сковородинський вибух...

Круглий (сковородинський) стіл не міг не торкнутися й знаменитого вчення Сковороди про природу людського щастя. «Щастіє, где ты живеш? Горлицы, скажите!» Сковорода закликав до щасливого способу життя і толерантних стосунків. Він іще 250 років тому немовби напучував нащадків: пізнати себе — отже, пізнати світ; жити чесно з природою і совістю; братися лише за ту справу, яку подужаєш. «Нужно только узнать себя, куда кто рожден. Лучше быть натуральным котом, нежели с ослиною природою львом. Гоняться в звании за доходами есть неложный знак несродности». Непогано б ці напучування перечитувати декому й сьогодні, а надто нинішнім політикам…

Серед учасників сковородинського зібрання: Борис Войцехівський, Сергій Гальченко, Микола Кривчун, Раїса Лазарева, Лідія Лець, Борис Олійник, Людмила Рінгіс, Михайло Сікорський, Микола Соляник, Петро Тронько… Координатори круглого столу — Іван Гришин (Професор Харківського національного технічного університету сільського господарства, автор проекту «Сковорода-300») і Володимир Стадниченко (лауреат Міжнародної премії імені Г.Сковороди).

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі