СИМВОЛ СИМВОЛІВ - Культура - dt.ua

СИМВОЛ СИМВОЛІВ

6 вересня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 6 вересня-13 вересня

Експозицією каліграфії видатного митця з Японії Рюсекі Морімото Київський музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (раніше — західного та східного мистецтва) відкриває новий виставковий сезон...

Експозицією каліграфії видатного митця з Японії Рюсекі Морімото Київський музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків (раніше — західного та східного мистецтва) відкриває новий виставковий сезон. Водночас Посольство Японії в Україні, як співорганізатор акції, розпочав низку значних культурологічних заходів, присвячених 10-річчю встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.

Каліграфія — ієрогліфіка, заглиблена в часи доісторичні. Вона є прадіяльністю людини, потребою предків не тільки залишити відомості про себе, а й зберегти духовність, втілити її у вишуканий каліграфічний символ. Найперші свідчення про ієрогліфи на Сході сягають ІІ тисячоліття до н.е. Вони виникли в Китаї за часів династії Хань.

У VІ столітті н.е. в японську писемність ієрогліфи увійшли як «ханські знаки», але до VІІІ століття здобули тут самостійний розвиток, власну назву — «кокуді» — та вишукану форму. Саме у VІІІ столітті каліграфією було записано перше зібрання японських міфів «Кодзікі» та поетичну антологію «Маньосю». Ієрогліф як символ втілює цілу морфему, тобто значущі елементи мови. І хоча в сучасній японській системі письма існує кілька типів словесних морфем: «кандзі» — ієрогліфи, «кана» (катакана, хірагана) — складові знаки та латинський алфавіт — «ромадзі», ієрогліф домінує. Каліграфію, яку сьогодні репрезентує Морімото-сенсей, у Японії шанують не лише як засіб комунікації, а й як мистецтво графіки, форми, відшліфованої століттями художньої еволюції. У каліграфії втілилася японська традиція «заощадливого пензля» — коли твір, що створювався, було обмежено мінімальною кількістю елементів. Так у ХІІ столітті працював засновник цього стилю Баен (Ма Юань). У XXI ст. так само пише Рюсекі Морімото. Культ «Вабі» (лаконізму, бідності у засобах виражальності) уособлює горду скромність, усамітненість митця. «Сабі» знаходить прекрасне у найпростішому, але — у витонченій простоті. Каліграфія Рюсекі Морімото — живе дихання цієї традиції. «Седьо» — каліграфія — має ще одну назву: «шлях пензля». Рух пензля Рюсекі Морімото по вологому паперу, стрімкий, упевнений, бездоганно точний, справляє враження балетних па. Рука утримує пензель суворо вертикально — художник не має права на помилку.

Засоби виражальності каліграфа лаконічні: біле поле паперу — порожнеча, вона уособлює космос, та гармонія чорних знаків на білому тлі. За Дзен-філософією, вони є співвідношенням «янь» та «інь» — чоловічого й жіночого першопочатків. Знаки-послання, писані майстром на традиційних сувоях, унаочнюють зв’язок між давниною, огорнутою легендами, та культурою постіндустріальної Японії.

Сприйняття каліграфії потребує від глядача зосередженості, бажання лишатися наодинці з сувоєм, покритим утаємниченими знаками, певного рівня духовної та інтелектуальної підготовки, а головне — духовної відкритості до нового, незнаного. Уважний глядач досить швидко зрозуміє, скільки сенсу в тому, щоб відчути стилістику письма, зосередитись саме на тому, як написано, тобто на графічній формі.

Змістові чари каліграфії для більшості європейців закриті, але очевидним є естетичний шар прадавнього мистецтва. Каліграфія, її орнаментальність та конструктивність занурює свідомість в ауру таємниці. Вербальний знак, писаний Рюсекі Морімото, сприймається як нерозгаданий та інтригуючий лабіринт, що збуджує фантазію. Якщо для знавців японської мови ієрогліф — конкретний, змістовний образ, то для європейця він найчастіше— багатозначний символ. Як такий він невичерпний і безкраїй у власному значенні. Таємниця, на думку Оскара Уайльда, «лишається дорогоцінною не лише для Богів, а й для тих, хто молиться». Каліграфічні знаки Рюсекі Морімото як символи промовляють до глядача магічною мовою натяку та навіювання, які завжди не відповідні конкретності слова. «Невимовною насолодою» називав О.Пушкін творчість. «Чи знаєте Ви велику таємницю: істина невимовна», — писав поет. Каліграфічний тайнопис Рюсекі Морімото підказує: «розплющ очі душі» — решта осягається в мовчазній зосередженості «дзен», тобто в медитації, — самозаглиблення є розв’язанням таємниць та переживання особливого стану, коли відкривається мудрість одухотвореного світу. Каліграфія Рюсекі Морімото долучає глядача до багатовимірної реальності — унаочнює принцип «дзен-споглядання» та ще одну дзенівську істину, що будь-яке знання лише передує чомусь більшому, значущому. Така програма київської експозиції Морімото-сенсея, більшість робіт з якої автор має намір подарувати музею, поповнивши колекцію східного мистецтва. «Я щасливий мати нагоду показати свої роботи в Києві, — запевняє маестро.— Кажуть, що каліграфія є мистецтвом білого і чорного. Якщо поєднати всі кольори — ви матимете чорне, та якщо з’єднаєте все світло — одержите біле. У цілому чорне з білим утримують у собі енергію кожного з кольорів та світла. Коли я пишу, то максимально зосереджуюся, спрямовую енергію, силу й емоції на роботу. Сподіваюсь, що кияни відчують це без знання японської мови.

Розуміючи, що Дзен-філософія зараз досить популярна в Україні, я підібрав слова, співвіднесені з Дзен-поняттями. Буду щасливий, якщо моя робота виявиться цікавою для вас».

Гість Києва — спадкоємний каліграф. Саме батько передав йому таємниці стародавнього мистецтва та майстерності. 1964 року пан Морімото закінчив відділення каліграфії Педагогічного університету в м. Нара і розпочав власну творчу та педагогічну діяльність. Колеги за фахом, визнаючи виняткові здібності художника, в 1976 р. обирають пана Морімото директором «Асоціації сучасної каліграфії». В 1979 р. маестро став фундатором і директором нової школи каліграфії «Хокушін Содокай». Невпинна виставкова практика школи (учнів та учителя) підтримують прадавню традицію, спонукають широкий світ до розуміння ментальності, філософії Країни вранішнього сонця.

Маестро Рюсекі Морімото — автор численних персональних виставок: в Японії, Бразилії (Сан-Паулу, 1997); в Англії (Лондон, 1998); в Росії (С.-Петербург — Ермітаж, 1990; Москва — Музей ім. О.Пушкіна,
1999 р., та Державний Музей Сходу, 2000 р., 2002 р.); крім того, в Киргизії (Бішкек, 2000 р.); Адигеї (Майкоп, 2001 р.); в Україні (Київ, 2002). Майстер — переможець престижних конкурсів у царині каліграфії: «Майніті Сьодотен», «Ніттен» та ще багатьох; нагороджений орденом Гранд Круз (Бразилія).

На виставці представлено вислови й окремі «слова-поняття», які уособлюють чесноти Дзен-світогляду. Частина текстів подає нам образ Конфуція, в розумінні якого «любов» стосувалася не тільки людини, а всього, що є позитивним.

Трансцендентальна мудрість каліграфічних знаків, просвітлення, самозаглиблення, які дарує виставка, пробуджують в глядачеві його власні духовні здібності.

Виставку, в експонатах якої сконцентровано стільки ниток, що пов’язують XXI століття з віками східної мудрості, вітатимуть як академічні знавці японської культури, так і художня молодь. Вона сьогодні сповідує стихійне, спонтанне й інтуїтивне. Позараціональне справді прекрасне, коли, як верхівка айсберга, вивищується на грунті культури. Сувої Рюсекі Морімото — художнє свідчення того.

На переконання японців, ієрогліф не лише передає поняття, а й чинить сакральну дію — письмо на Сході вважається посланням Неба: каліграфічний знак мав енергетичну силу. Тому Морімото-сенсей анонсує виставку знаком «Радість».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво