Шевченко, Шекспір та українська мистецька пісня

Відомий британський українець по-новому відкриває Кобзаря і великого барда

Українець Павло Гунька (бас-баритон) - всесвітньо відомий оперний співак, на жаль, раніше не виступав в Україні. Втім, спільно з німецько-британським піаністом Річардом Уайлдсом вони озвучать тексти Тараса Шевченка та Вільяма Шекспіра в українській мистецькій пісні в рамках концертної програми "Шевченко і Шекспір. Мрії. Відчай. Прагнення". Цей проект артисти з успіхом презентували за кордоном. У рік, коли світ відзначає 400-ті роковини від дня смерті В.Шекспіра, програма прозвучить і в Україні. Камерно-вокальні твори М. Лисенка, Я. Степового, С. Туркевич на поезію Т. Шевченка та цикл "12 сонетів Вільяма Шекспіра" О. Яковчука у виконанні П.Гуньки і Р.Уайлдса прозвучать наступного тижня в залі Національної філармонії та в концертному залі ім.С.Людкевича Львівської філармонії (вже 9 червня).

У інтерв'ю DT.UA, яке відбулось у Мюнхені під час репетиції концерту, Павло Гунька поділився секретами власної інтерпретації української класики і новими ідеями поєднання української вокальної інтонації та театральної гри.

Цей оперний співак присвятив своє життя вивченню, запису і популяризації у світі вокальної творчості ("мистецьких пісень" - саме на такому визначенні наполягає митець) українських професійних композиторів. Авторський проект Ukrainian Art Song (Канада), що його Павло Гунька заснував разом з Українсько-канадським товариством любителів класичного мистецтва, був неодноразово анонсований в українських медіа.

Досі українсько-канадська діаспора активно підтримує співака в реалізації високої мети Ukrainian Art Song - виконання та запису понад 1000 мистецьких пісень, щонайменше, 26-ти українських композиторів, а також відкриття "світової бібліотеки", що включатиме повне зібрання нотних джерел (клавірів, оригінальних текстів з латинською транслітерацією, перекладів, електронного Playback пісень з можливостями вибору тональності) українських мистецьких пісень. Для створення вичерпної Антології української
вокальної мініатюри Павло запрошує до співтворчості сучасних українських композиторів, вокалістів, музикознавців.

- Пане Павле, концертна програма української мистецької пісні, яку ви презентуєте на концертах у Києві та Львові, - ваш перший проект в Україні?

- Так, це перший проект. Мене вже запрошували, але щільний графік виступів по всьому світу стояв на заваді. Для здійснення українського проекту я спеціально вивільнив собі час. Щоб підготувати таку поважну програму (півтори години співу), я на три місяці звільнився від опери. Я прагну показати всьому світові твори, якими Україна може пишатися.

- Кому належить ідея проведення тематичного концерту Шевченко - Шекспір? Хто був ініціатором проекту?

- Це моя ідея. Вона визрівала довго й остаточно визначилася три роки тому. Я мав співати у Нью-Йорку, у Бостоні при Гарвардському університеті, в Торонто і Едмонтоні. Це був 2011 р., наближався 200-річний ювілей Тараса Шевченка, і я вирішив відібрати вокальні твори на його поезії.

- З тих творів, які вже були записані на авторських компакт-дисках у рамках вашого проекту Ukrainian Art Song?

- Тоді ще не всі ті твори були записані, тепер записано більше зразків. Але в концерті прозвучать твори, які ще не виконувалися в Україні. Перший відділ концерту відкриває фрагмент-дума "У неділю вранці рано" з поеми Шевченка "Невольник" Миколи Лисенка. Це фантастичний твір, чиста опера, колосальна декламація! Через цю думу в мене народилася ціла концепція концерту. Я хочу донести світові моє відчуття українського генія Шевченка. Я українець, але водночас і британець.

- Тому й виникла ідея поєднати твори на поезії Шевченка і Шекспіра в одному концерті?

- Насправді ця ідея виникла пізніше. Спочатку я замовив вокальний твір українському композитору Олександру Яковчуку, ще не маючи конкретної ідеї. Я висловив лише побажання композиторові, щоб музику було створено на вірші неукраїнських поетів. Це було у 2008-
2009 рр. На мій приємний подив, композитор обрав саме Шекспіра. Можливо, я щось передав підсвідомо? Можливо, згадав, що живу біля Стратфорду-на-Ейвоні? З упевненістю можу наразі сказати тільки одне: Богу дякувати, що Олександр обрав сонети Шекспіра, маємо тепер українсько-британський раритет, дуже важливий для презентації української мистецької пісні у світовому контексті.

- Можливо, підсвідомо ви дуже хотіли, щоб саме так сталося, а композитор на ментальному рівні відчув ваш імпульс…

- Очевидно (сміється). Адже коли я готував концерти для Нью-Йорка, Бостона, Торонто, Едмонтона, мені було досить легко визначитися з програмою. Потім минув певний час, і мене запросили до Києва. Проте не подумайте, що я спеціально планував концерт у Києві на 2016 р., коли весь світ відзначає 400-ті роковини від дня смерті Шекспіра. Це - абсолютна випадковість.

- Мені здається, цей енергетичний знак став результатом ваших ідей і багатолітньої праці з проектом Ukrainian Art Song. Колосальний обсяг вашої діяльності вийшов тепер на рівень українсько-британської культурної кооперації.

- Втілити в життя цю ідею дуже допомагають канадці, зокрема Українсько-канадське товариство любителів класики, включно з організаційними питаннями, фінансуванням тощо. До речі, до концерту готується видання гарного буклету, який мають отримати всі слухачі. В буклеті зібрано всю необхідну інформація, а також тексти пісень, що виконуватимуться. Не знадобиться ведучий. Зал залишається освітленим, тексти можна продивлятися не тільки у перерві, а й під час концерту. Буклет публікується двома мовами - українською і англійською. Публіка мусить орієнтуватися в текстах, аби краще сприймати музику мистецьких пісень.

- Отже, ви пропонуєте форму проведення концерту, як на Заході.

- Так, я хочу активізувати публіку, досягти атмосфери взаєморозуміння. Слухачі мають бути присутніми на концерті активно, що означає брати участь у події. А це потребує підготовки. Насамперед - знання текстів, змісту поезій. Це необхідно для розуміння моєї інтерпретації творів. Без розуміння слова мелодія сприймається поверхово. Подача тексту дуже впливає на інтонування і на сприйняття концерту слухачами.

- Під час репетиції я відкрила для себе нові грані вашої творчої особистості (крім тих, із якими ознайомлена з досвіду оперної практики)... Ви показали себе справжнім майстром інтонованого українського слова, унікальним інтерпретатором української вокальної творчості, а також і фундатором нового терміну "мистецька пісня".

- Дякую, це завжди було моєю
мрією. А взагалі, я маю чотири мрії, які поступово здійснюю. Три мрії здійснюються через проект Ukrainian Art Song - передати мій професійний досвід у записах на компакт-диски повної Антології української мистецької пісні, зробити світову бібліотеку на нашому сайті (www.ukrainianartsong.ca), що включатиме повне зібрання нотних джерел, працювати зі студентами, щоб далі передавати свій досвід. Четверта мрія, котра стоїть уже за межами проекту, - відкрити в навчальному закладі десь у світі кафедру української мистецької пісні, яку б я очолював.

Але я все життя займаюся оперою і українською мистецькою піснею паралельно, тому гостро відчуваю взаємозв'язок між ними. Для мене важливо показати слухачам, яку силу і ще не до кінця розкрите багатство має українська мистецька пісня. Її значення не менше, ніж значення опери. Опера - то пісня, пісня - то опера. Згадаю слова моїх оперних колег, які записують зі мною мистецькі пісні (вони не є українськими співаками): "...Чому ж я не знаю про ці прекрасні пісні! Вони належать світовій сцені!"

Я сам себе часто вводжу в уявну ситуацію драми з допомогою текстів. Знаєте, що я роблю в метро? Мені завжди в метро стає нудно, і я записую в зошит тексти. Я завжди маю при собі мій зошит (показує сторінки, розписані від руки гарним почерком). Головне - не те, що так я краще запам'ятовую тексти (я пишу по пам'яті), а те, що я щоразу створюю для себе цю ситуацію...

- … з якої народжується конфлікт і починає розкручуватися драма. Очевидно, ви не тільки пишете, а й проговорюєте "про себе" тексти. Впливає така ментальна артикуляція текстів на ваше трактування пісні?

- Уявіть собі, що я записую одні й ті самі тексти багато разів! Поступово помічаю, як ми зближуємося, тексти ніби ростуть, збагачуються змістовно, образно, фонічно. Результати я бачу під час репетицій. Коли я співаю одні й ті ж самі тексти, помічаю, як поступово змінюється моє ставлення до вимови, дихання, динаміки, акцентів, кульмінацій, спадів. Від цього співати стає набагато легше, доводиться менше співати, ніж вимовляти, віщати, кольорувати, шліфувати інтонаційні деталі. Що найцікавіше - наступного дня моя інтерпретація знову змінюється. Весь час виникають нові ідеї, поки не виявлю, що ця пісня - справжній шедевр!

- Ваш концерт мені хотілося б назвати театром української мистецької пісні. Якщо спочатку було слово, то потім був театр?

- Ви правильно відчули корінь і етос моєї праці. Я співаю як музикант-актор. Важливо додати, що я хочу залучити до співпраці музикантів не українців. Їм ця музика невідома, їхнє виконання позбавлене виконавських штампів. Мій концертмейстер Річард Уайлдс не тільки піаніст, а й композитор, аранжувальник, титулований німецькими преміями. Я навмисне не пояснював йому свою концепцію й не хотів, щоб він над нею надто замислювався. Для мене важило безпосереднє музичне сприйняття української мистецької пісні з досвіду європейця. Я хотів, щоб наша музика, інтерпретована іноземцями, розкрилася у поєднанні нових оригінальних ідей. І справді, це дало свої результати. У процесі роботи і з піснями на поезії Шевченка, і з сонетами Шекспіра він звертав мою увагу на оригінальні мелодичні звороти, гармонічні й артикуляційні знахідки. Ми часто дискутували і обмінювалися думками.

Річард одного разу висловив думку, що найкращими співаками концертів є оперні співаки, бо вони вміють крізь деталі бачити явище цілком, уміють мислити масштабно. Концерт ніколи не розпадається на окремі пісні, якщо вони поєднані єдиною драматургією, ідеєю, спільним концептом. Неправильний підхід до концерту, коли співак обирає одну, другу, третю пісню тому, що вона йому подобається. Я перш за все думаю, що і як хочу сказати цією піснею, який образ прагну створити.