РОБІНГУДИ ІНТЕРНЕТУ - Культура - dt.ua

РОБІНГУДИ ІНТЕРНЕТУ

17 травня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №18, 17 травня-24 травня

1 травня британська Бі-бі-сі тріумфально повідомила світові, що Ернест Гемінґвей став «першим великим письменником, який матиме свій повний літературний каталог в Інтернеті»...

1 травня британська Бі-бі-сі тріумфально повідомила світові, що Ернест Гемінґвей став «першим великим письменником, який матиме свій повний літературний каталог в Інтернеті». Починаючи з серпня 2002 року, 23 романи великого прихильника кориди і фієсти будуть доступними для скачування всього за .99. Видавництво Simon and Schuster, яке ексклюзивно торгує Гемінґвеєм протягом 75 років, покладає на новий проект великі надії, називаючи його початком «нової ери цифрового видання». І ось у черзі до www-існування вишикувалися інші автори-класики, а видавці вже хизуються своїми електронними трофеями у вигляді творів Чарльза Діккенса, Джордж Еліот та Джейн Остен. А, приміром, широковідомий безкоштовний проект Guttenberg оперує здебільшого «бородатою» класикою або ж маловідомими авторами ХІХ і ХХ століття. Безплатних текстів сучасної літератури в західному Інтернеті просто не існує.

Розрахунок західних видавців зрозумілий: оскільки література ХХ століття всуціль пов’язана з жорстким поняттям «авторське право» та прибутками паперових видавництв, то, мабуть, найлегше почати «цифрову революцію» з літературного музею. Ніхто не заборонить їм виставляти в Інтернеті Гомера чи Ксенофонта, Сервантеса чи Боккаччо, а вже який-небудь Анатоль Франс або Томас Манн (не кажучи про сучасних авторів) обов’язково повстануть із «мертвих і живих» у вигляді копірайтів і волатимуть на весь світ мовою ділових паперів та судових позовів. Тому й боїться консервативний Захід: хотілося б у цифровий літературний рай, та власні правила не пускають. І справді, якщо спраглий та безгрошовий український студент-філолог раптом захоче безкоштовно почитати останній реліз Салмана Рушді чи Ґюнтера Ґрасса мовою оригіналу, то всеcильний Інтернет йому нічим не допоможе. Доведеться викласти від до за паперову версію, привезену оказією з закордону або куплену в Інтернет-крамниці amazon.com. Одне слово, молодий чоловіче, «дэнги давай».

Прагматичні західні люди давно зрозуміли, що Інтернет — це насамперед інструмент збагачення і аж ніяк не склад цифрової халяви. І якщо ви зайдете на сайти шалено популярних нині у світі Пауло Коельо або Мілорада Павича, то дізнаєтесь: найбільше, що вони вам можуть «просто так» показати, — це куці уривки романів і критичних статей, інтерв’ю та форум фанів, а також… посилання на інтернет-крамниці, де все це ви можете купити.

Дивний і несправедливий світ постане перед нашими слов’янськими очима, не звиклими платити реальні гроші за музику, програмне забезпечення та інформацію. Тим більше коли ця інформація — сучасна література. Дарма що в цифровому вигляді. Кирилична, а здебільшого і переважно російськомовна (російська й перекладна), інтернет-відповідь неповороткому західному цифровому світові — гігабайти літературної халяви у форматі .txt або .html у так званих електронних бібліотеках. Літературні гурмани Максим Мошков та Слава Янко, які вночі сканують паперові книжки, а вдень виставляють на сайтах, давно перетворилися на таких собі легендарних доброчинців-культуртреґерів, рятівників бідних та знедолених українських студентів і просто любителів красного письменства.

А останні, замість викласти за того-таки Коельо від 12 до 20 грн, скачують його і спокійно читають з екрана або роздруковують. Відтак потерпає не лише конкретний Коельо, який солідно «недозаробляє» на наших мізках та кишенях, а й конкретні українські й російські видавці, які давно могли б загнати цих інтелектуальних робінгудів «на хімію в Черкаси» без права на листування. Особливо така ситуація шкодить українськомовному видавцеві. Наприклад, тій-таки львівській «Класиці», яка, за наявності російського «Алхіміка», наважилася на видання перекладу українською. А тут ще й інтернет-видання! Вся штука в тому, що більшість потенційних і реальних читачів того ж таки, перепрошую, Коельо — адепти й користувачі Інтернету, які не стануть купувати паперову версію українською мовою, а прочитають електронну російськомовну.

Що це? Робінгудство? Інтелектуальний злочин? Своєрідний «лівий» демарш? Ще одна помста Сходу Заходові? Не знаю. Знаю лише, що за все в цьому світі треба платити. Бо й на тебе може знайтися хтось, хто так само безжально вкраде. Адже, перефразовуючи дідуся Леніна, жити у світі і бути вільним од світу — неможливо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво