ПОСТАВА ГЕНІЯ - Культура - dt.ua

ПОСТАВА ГЕНІЯ

19 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 19 квітня-26 квітня

Якщо визнати одним із видів національного спорту в нас «мовні змагання», то можна уявити собі й па...

Якщо визнати одним із видів національного спорту в нас «мовні змагання», то можна уявити собі й параолімпійський різновид таких ристалищ, де за першість змагалися б між собою найтравмованіші слова сучасного українського дискурсу. У розділі культурно-мистецтвознавчої лексики, поза сумнівами, лідирував би, накульгуючи на обидві ноги і відірвавшись від первинних значень, заяложений до невпізнанності «міф» (даруйте, «міт») й однокореневі інваліди. А десь неподалік від нього летів би до значеннєвого фінішу «геній» із похідними. Я особисто знайомий із півдюжиною вітчизняних естетів, які «геніальним» нарікають практично все, що піднімається над посередністю. Особливо рідне.

Тим часом подібна оцінна щедрість — матір девальвації і мачуха адекватності значень. Насправді ж «геній» — звання одинаків, які прориваються до невідомого, а отже, рідкісний дар небес. Кажу все це лише для того, щоб, підчистивши термін, зауважити: Іван Петрович Кавалерідзе (1887—1978) був-таки справжнім генієм. 14 березня ц.р. виповнилося 115 років від дня його народження.

На кіностудії ім. О.Довженка відкрито меморіальну дошку митця, а в музеї-майстерні на Андріївському узвозі — виставка документів і робіт. УТ-1 із нагоди показало його фільм «Коліївщина» (1933). У Будинку кіно на великому екрані в ці дні можна було познайомитися з двома раритетами — «Штурмовими ночами» (1931) і «Прометеєм» (1935). Тоді як у містах і селах України незалежно від круглих дат стояли, стоять і, дасть Бог, стоятимуть завжди скульптури-пам’ятники роботи Івана Кавалерідзе. У Києві — Григорія Сковороди, Ярослава Мудрого і княгині Ольги зі святим Андрієм, Кирилом і Мефодієм. У Ромнах — Тарас Шевченко, піднесений на курган-п’єдестал, у Білій Церкві — погруддя Петру Запорожцю... Зблизька скульптури Кавалерідзе змушують вдивлятися в обличчя зображених, зазвичай сповнених глибокої думи про власне призначення на землі. Здалеку статуї Майстра — образи філософської ідеї про Месію — силуети людей, котрі взяли свій дар-хрест на плечі і зуміли «тримати спину» під цим граничним тягарем. Власне, автор наділяв персонажів своєю власною статурою. Таким був внутрішньо і зовнішньо (судячи з фото і спогадів сучасників) сам Кавалерідзе. Кажуть, що коли його фільм «Прометей» (один із головних жупелів боротьби з «кінозбоченнями» у 30-ті роки) день і ніч розпинали на партсудилищах, автора, котрий мовчки був присутній при тому, головуючий якось закликав до прямої відповіді на «справедливу критику товаришів». Кавалерідзе підвівся, сказав одне слово: «Ні!» — і сів. У ті роки це було рівносильно пострілу собі в скроню. Бог милував.

За освітою і стрижневим даром Кавалерідзе був саме скульптором. «Висловлюватися» пластично вчився в Києві, Петербурзі і Парижі. Сам Огюст Роден якось написав на фото його скульптури: «Це сильно. Видно талант, але треба працювати». Не міг передбачити великий скульптор, що лише скульптури українцю буде недостатньо. Повернувшись на Батьківщину, він не лише «ліпитиме», а й захопиться новітньою образотворчою технологією — кіно. Почне працювати на кінофірмі художником-оформлювачем, автором портретних гримів і скульптурних ескізів мізансцен. У тім-то й специфіка генія Івана Кавалерідзе: він природжений порушник меж мистецтв. Цю ренесансну норму він у нових умовах відтворив і знову «нормалізував» в особистому форматі творчості. Кавалерідзе любить «ліпити» експресію розпачливого руху (як у пам’ятнику «Героям революції» у Ромнах), динаміку людських стосунків (як в етюді «Кобзар із поводирем»), взаємодію людей з обставинами (як у пластичних етюдах, котрі зображують Ф.Шаляпіна в ролях Івана Грозного і Дон Кіхота). Однак статика статуарності митця явно спирає, він схильний формувати саме рух, і доля підносить йому матеріал-носій — кінематограф.

Не залишаючи скульптури як такої, Кавалерідзе з кінця 20-х починає власні режисерські досліди в кіно. Вони ввійшли в історію як авангардний експеримент з намацування специфічних пластичних основ кіномови, як унікальна спроба представити фільм свого роду рухомою і драматургічно організованою... скульптурою. Сюжети стрічок Кавалерідзе незмінно обирав епічні, монументальні вже за матеріалом: «Злива» («Офорти до історії гайдамаччини», 1929), «Перекоп» (1930), «Штурмові ночі» (1931), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1935). Побачені нині наново «Штурмові ночі» — динамічна поема про будівництво індустріального гіганта ХТЗ. Фактури облич робітників монтажно вливаються в їхнє масове трудове дійство, а рухи механізмів — у пластику й обсяги довкілля. Слово честі, не хочеться думати, чого реально тоді вартий був цей монументалізм для конкретної людини. Надворі — передвістя голодомору, а в кадрі робітники захоплено пригощаються вінегретом за 12 коп. і соромлять селюка, котрий нишком жере сало (соковита роль Степана Шкурата). Виразно ж, красиво, чорт забирай! Тим часом злощасний для автора «Прометей», постійно даруючи такі ж свята естетичному почуттю, асоціативно ще більш виразний і навіть сповнений пророчістю. Розповідаючи слідом за «Кавказом» Т.Шевченка про війну з горцями, фільм владно відсилає сучасного глядача до нинішніх подій, які відбуваються в тих місцях.

Генії не відходять безслідно. Вони заповідають наступникам досвід і особливу стать. Скажімо, Сергій Параджанов із поліхромною пластикою своїх фільмів і гордовитою непоступливістю в спільному бараку соціалізму — бачиться наступником Кавалерідзе. Шкода, що постава генія може й імітуватися епігонами, перетворюючись на позу генія. Статуї при цьому перетворюються на ляльок, манекени, муляжі тощо. Не вірите? Пройдіться центром столиці, обминаючи сотворене Кавалерідзе.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво