Похмура погода на Alfa Jazz Fest - Культура - dt.ua

Похмура погода на Alfa Jazz Fest

20 червня, 2014, 18:45 Роздрукувати Випуск №22, 20 червня-27 червня

У Львові вчетверте відбувся престижний музичний форум

Alfa Jazz Fest у Львові знову пройшов із розмахом, хоча, на жаль, трагічних нот уникнути не вдалося (у зв'язку з національною жалобою). Концерти відбувалися на трьох сценах і транслювалися онлайн. Ведучий Олексій Коган повідомив важливу новину: на думку американського журналу Jazztimes, львівський проект увійшов до числа найкращих джазових фестивалів світу. До того ж упродовж минулого року глядачів найбільш рейтингового й серйозного музичного телеканалу Mezzo неодноразово тішили записи виступів на львівському фестивалі Боббі Макферріна, Авішаї Коена і Нільса Ландгрена. 

Нинішній джаз-фест затьмила трагічна звістка про загибель українських десантників. Хвилиною мовчання на всіх наступних заходах ушановували пам'ять про загиблих: на нагородженні премією Едді Рознера видатного американського саксофоніста Чарльза Ллойда, майстер-класі знаменитого індійського перкусіоніста Трілока Гурту, презентації книжки німецького біографа Е.Рознера Дмитра Драгілева. Через жалобу були скасовані традиційні нічні джеми в клубах. 

Відразу після звістки про трагедію в районі міської сцени на пл. Ринок і на підході до головного підмостку ім. Е.Рознера з'явилися пікетники, що вимагали скасування фестивалю. З міркувань етики суботню програму було трансформовано у більш стримані, сумні тони. А концерти завершального, четвертого дня — повністю скасовано, й артисти, заплановані на неділю, роз'їхалися, так і не зійшовши на сцену. Навіть природа відчула трагедію: на Львів опустився сильний холод, і з неба періодично лилися "сльози"… 

Хоча почалося все безхмарно. Відкриття пройшло на головній сцені в парку Б.Хмельницького. Концерт складався з двох сетів. Спочатку виступив володар чотирьох Grammy у поп-номінаціях гітарист Леррі Карлтон. Відразу ж повалив потік драйвового блюзу, відчуття автоперегонів. У середині виступу запанував ліричний
оазис, що наблизився до солодкого лаунжу. Великим позитивом стала бездоганна робота звукорежисера і чудова зіграність партнерів. 

Другий сет відкрився інструментальною "увертюрою", що передувала виходу джазової діви Ді Ді Бріджуотер, володарки трьох Grammy та однієї Tony, найбільше відомої хітом-дуетом Precious Thing з Реєм Чарльзом (у Львові вона її не співала). Ді Ді 64 роки. Темпераменту й напору співачці не бракує, хоча голос певною мірою потьмянів і "оголився", трохи втративши колишнє тембральное багатство. Зате енергії достатньо, і артистка її не "цідить крізь зуби", як Касандра Вілсон два роки тому… 

Запам'яталася багатим скейтом і чудовими дуетами з колегами-інструменталістами, особливо з молодим трубачем Тео Крокером. Пролунали популярні композиції з її репертуару: Afro Blue, Save Your Love. Разом із американкою вдало проспівала молода киянка Лаура Марті. На жаль, упродовж майже всього концерту якість роботи звукорежисера була низька: враження набитого ватою рота періодично виникало у звучанні всіх інструментів. 

Другого вечора на головну сцену вийшли артисти, пафос яких — бразильська босанова. Лідер квартету — розкішна блондинка Еліані Еліаш — непогано імпровізує на фортепіано, виразно співає своїм невеликої сили голосом, свого часу співпрацювала з колишнім чоловіком трубачем Ренді Брекером і клавішником Хербі Хенкоком. У квартеті на контрабасі відіграв знаменитий Марко Джонсон, у минулому багаторічний учасник легендарного тріо піаніста Білла Еванса. Сет виявився приємним, гламурним, відповідав смакам світської тусовки, яка купчилася переважно на терасах із частуваннями та напоями протягом фестивалю. 

Завершив вечір уже відомий киянам за фестивалем Jazz In Kiev проект трубача Воллеса Роні Miles Smiles. Цей міцний музикант грає потужним гарним звуком на інструменті Marin Commentee, такому самому, як у Майлза Девіса, коли не на тому ж. Правда, планувався з його участю інший проект — Miles Electric Band, але частина музикантів відмовилася їхати в Україну, зважаючи на складну напіввійськову обстановку. 

Третій фестивальний день на великій сцені розпочався хвилиною мовчання… Нинішній призер премії Е.Рознера Чарльз Ллойд почав двома жалобними композиціями: "Благословення" і "Реквієм"… Виступ квартету проходив у стриманих півтонах. Музикант грав на тенор-саксофоні, флейті і рідкісному східно-європейському духовому інструменті тараготі. 

Завершив фестиваль "шалений" проект Лакі Пітерсона — клавішника (орган Hammond), гітариста і власника лудженого блюзового горла. Все, зігране в цьому концерті, будувалося на простому, як склянка віскі, блюзовому гармонічному квадраті. Музиканти почувалися як риба у воді, полонивши зал неймовірною чарівністю та безпосередністю. 

Вадим Неселовський: одеський імпровізатор
із Бостона

Один із найпомітніших гостей на Alfa Jazz Fest — Вадим Неселовський, талановитий українсько-американський композитор, піаніст. Він народився в Одесі, брав участь у міжнародних конкурсах. Навчався академічної музики в Одеській консерваторії, а потім — у Вищій музичній школі Ессена (Німеччина). Джазову освіту Вадим здобув у престижному коледжі Берклі (Бостон, США). Свого часу він настільки вразив тамтешнього віце-президента коледжу Геррі Бертона, що відразу ж був запрошений у його ансамбль "Generation". Вадим став постійним учасником цього колективу, аранжувальником багатьох творів, які виконує Бертон. 2009-го Вадим отримав запрошення на посаду штатного викладача коледжу Берклі. Як пишуть ЗМІ, Неселовський — перший в історії виходець з України, що одержав такий привілей.

— З раннього дитинства вважаю себе композитором, — розповідає DT.UA Вадим Неселовський. — Імпровізація — це ж твір у реальному часі. Все, що чув і любив дитиною, в мені відлунювало: класична музика, особливо — Чайковський. Трохи згодом став розуміти й полюбив Моцарта, Баха і взагалі німців. Спілкуючись з одеською математичною тусовкою, став пожиттєвим фанатом Гребєнщикова. Стежу за ним пильно з 14 років. Плюс західний рок, починаючи з Beatles. Потім хтось підсунув касету Кейта Джаррета. І відкрився інший бік — джаз. Якогось моменту я зрозумів, що не мушу вибирати і ставати відлюдним академічним композитором чи рок-музикантом, що спадало на думку в 17 років. Не мушу бути й суто джазовою людиною. Можу говорити мовою, яка складається з усього, що запало в душу. Відкрию таємницю: в одній із композицій є вплив "Акваріума", в іншій — вчувається любов до фортепіанних концертів Шопена. Це навіть, швидше, не стиль, а мова, що складається з музичних запасів. 

На Альфа джазі граю в тріо. Але в мене нарешті з'явилася можливість написати й попрацювати з оркестром. Уже
16 липня виступаю з оркестром в Огайо на Lancaster Festival. В організації мені допомагали друзі-композитори. Це мій перший "млинець". А вчора зустрічався з Іолантою Кришляк, яка займається Львівським оркестром, і ми говорили про проект, що має відбутися у вересні 2015-го. Працюю також над септетом під назвою "Мрії агронома". Назва перегукується з Гребєнщиковим, і, можливо, звучатиме це не по-джазовому. 

— "Як" і "де" сьогодні розвивається нова музика? 

— Сьогодні Нью-Йорк — місто, побувавши в якому, ви зустрінетеся з музикою багатьох країн світу. І європейські країни — Норвегія, Данія, Німеччина — дуже підтримують свої таланти, щоб ті їхали й навчалися у США. У світі відбувається обмін, "каша вариться", сьогодні важко сказати, де кінчається європейський і починається американський джаз. 

— У музикантів має бути багато гігів (виступів. — О.К.). Як у вас із цим? 

— Гіг від гіга відрізняється. Звісно, кожен музикант мріє про максимальну кількість концертів. Нинішнього року був пік виступів під моїм іменем, не як сайдмена. Пройшли сольні тури по Південній Кореї, Японії. Приблизно п'яту частину життя забирає викладання в Берклі, що "затикає фінансові діри". Але в мене небагато студентів, інакше настане рутина. Викладаю джазове фортепіано. Мені ніхто не розповідає, що робити. Частина моїх занять зі студентами — це класика, частина — композиція. Отримую задоволення і можу брати тільки те, що подобається. Останні 3 роки коли й перебуваю на сцені, то тільки тому, що цього хочу.

— Що ви думаєте про сучасну ситуацію в Україні?

— Гостро переживаю все, що відбувається з моєю країною. Я, як і раніше, громадянин України, і пишаюся цим. Пильно стежу за подіями з листопада, мені досить імпонує рух України в Європу. На цю тему в мене відбуваються постійні дискусії з батьком, який усе життя пропрацював у промисловості. Він розуміє, чим це загрожує для людей, котрі працюють на заводах і фабриках України, для ближчих до нього за віком. Дивлячись на проблему очима батька, я його розумію. Але, як людина відносно молода, вважаю, що за європейським вибором — майбутнє. Готовий ідентифікувати себе як українець, незважаючи на те, що багато років на батьківщині не живу. При цьому мені приємна була б країна, в якій патріотизм не виражається, наприклад, забороною мов. Значно патріотичніше стати великим боксером, художником або письменником і цим примусити світ говорити про себе як про українця. Швейцарці — великі патріоти, але говорять чотирма мовами. 

— Ви викладаєте в Берклі (США). Розкажіть про особливості тамтешньої системи музичної освіти. 

— В Америці інша, ніж у Європі, система освіти. Берклі — приватна організація. Відповідно, повна ціна навчання (я її зараз не знаю) вкрай висока. Люди з невеликим досвідом і меншою попередньою підготовкою можуть потрапити в Берклі, але мусять повністю оплачувати навчання. Буває, що людина може заплатити, але не проходить відбору. Чим менший досвід абітурієнта і менше представлено зробленого ним раніше, тим більше Берклі примушуватиме його платити. Найталановитіших, вундеркіндів беруть на президентські стипендії — безкоштовне навчання. У моїй ситуації половину платив сам Берклі, і половина була від Німеччини. Так мені пощастило. Але під кінець навчання, коли мене помітив Гері, мені дали повну президентську стипендію. Правда, навчався я всього 5 семестрів, хоча зазвичай заняття тривають довше. Потім розпочалася справжня "школа", коли я вирушив на гастролі з Бертоном. Робота в ансамблі з ним, з різною інтенсивністю, триває досі — вже 10 років. У серпні ми гратимемо на фестивалях у Чикаго, Ньюпорті та Детройті. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво