Почім оперний опіум для народу - Культура - dt.ua

Почім оперний опіум для народу

23 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №50, 23 грудня-30 грудня

Останнім часом провідні газети США виявляють неабиякий інтерес до гонорарів оперних зірок. Той, кому судилося стати оперною зіркою світового масштабу, стає нею, як правило, перетнувши 35-річний рубіж...

Останнім часом провідні газети США виявляють неабиякий інтерес до гонорарів оперних зірок. Той, кому судилося стати оперною зіркою світового масштабу, стає нею, як правило, перетнувши 35-річний рубіж. Шлях до висот оперного олімпу пролягає через «вуха імпресаріо». Хто ж сьогодні витиснув на оперному п’єдесталі колись розкручених ЗМІ співаків?

Пальму першості серед тенорів нині, мабуть, розділяють два сорокадворічні вокалісти — народжений у Франції сицилієць за походженням Роберто Аланья та аргентинець Хосе Кура. Першому з них доля послала безліч однофамільців, які подвизаються на тому самому шляху, і дружину, яка теж є оперною зіркою. Це співачка румунського походження Анжела Георгіу. Однак шлюб з Аланья — не єдиний привід згадати тут Анжелу. Тому що вона сама ледь не вінчає світову ієрархію сопрано, і, як кажуть, ще невідомо, хто кого переспіває в цій сімейці. Найближчий тріумф Георгіу запланований на лютий: саме тоді в неї розпочнеться серія «Травіат» у «Метрополітен-опера». Що ж до прославленої трійці тенорів, то нині активним виконавцем із їхнього числа залишається тільки Пласідо Домінго. У нинішньому році і далі, до кінця сезону, він виходитиме на сцени «Метрополітен-опера», «Ковент-Гарден», королівських опер Мадрида й Копенгагена, на найбільші сцени США — у Вашингтоні та Лос-Анджелесі тощо.

Якщо оцінювати шкалу гонорарів світових оперних зірок років десять тому, то протягом багатьох сезонів поспіль абсолютним лідером виявився б Лучано Паваротті. 1999 року він став героєм гучного податкового скандалу. Частина податків, недоплачених співаком італійській скарбниці впродовж трьох років, становила 5,1 млн. євро. Того самого фатального року аналогічний позов було пред’явлено Монтсеррат Кабальє. Цього разу сума позову становила 60 млн. американських доларів (недоплата податку з гонорарів за виступи співачки в Німеччині протягом кількох попередніх сезонів). З наведених сум, які є лише невеликою частиною належних податкових відрахувань, стає ясно, який масштаб доходів цих співаків. Вочевидь, що їхні реальні доходи протягом згаданих періодів були на порядок-два вищі.

Одним із головних джерел оплати праці артиста є збір із спектаклю. Проанонсовані більш ніж за рік спектаклі «розпродаються» впродовж тривалого часу через багато «каналів» відразу, включаючи Інтернет. Цей спосіб ще не повністю в нас прижився. «Оперний туризм» можливий лише в тих країнах, де досить високий рівень життя і прищеплений смак до «споживання» таких видовищ. Яскравим прикладом є США — тут багато хто любить подорожувати в погоні за улюбленим концертом чи спектаклем. Встановлені умовні категорії артистів визначають рівень їх гонорарів. Наприклад, артист, який мав дебют у головній партії в одному з театрів США, умовно отримує одну «зірочку», той, хто співав на сцені «Метрополітен-опера», — дві й т.ін.

Ціни на квитки є здоровим джерелом формування гонорарного фонду. Вони звичайно встановлюються залежно від категорії спектаклю і характеру зайнятих у ньому солістів. Ціни квитків на оперні спектаклі поточного сезону становлять: у «Метрополітен-опера» — від 26 до 220 доларів, у «Ковент-Гарден» — від 4 до 180 євро, у «Ла Скала» — від 10 до 170 євро, у «Опері Бастилії» — від 5 до 150 євро.

У практиці укладання контрактів з артистами є один цікавий нюанс. Обумовлюючи цифру гонорару, співак може додати, що названа сума має бути йому виплачена «чистими», після вирахування податку. Очевидно, що роботодавцю такий контракт обійдеться дорожче. Однак саме по собі висування такої умови елегантне й не змушує співака оперувати більш вагомими цифрами вголос. Психологічно це справляє певний ефект, і зі співаком найчастіше погоджуються. Проте, якщо не обумовити все заздалегідь, можна розстатися з чималою сумою в рахунок сплати податку (його відсоток залежатиме від законодавства відповідної країни). А коли врахувати, що гонорари для молодих «східних прибульців» у західних театрах не дуже високі, то згадану обставину можна розцінювати як дуже цінну практичну пораду. Адже якщо часом у театрах близького зарубіжжя нашому співвітчизнику платять 500 або 1000 доларів за спектакль, то для дирекції закордонного театру не надто важко скоригувати цю цифру на 10—15 відсотків, щоб звільнити співака від відрахувань. А для «нашої людини» така різниця в сумах істотна.

Зірками першої величини в оперному світі, як правило, стають виключно сопрано й тенори. Володарі інших голосів стоять трохи нижче в табелі про ранги а, отже, незалежно від навіть високого рівня майстерності отримують менші гонорари. Не випадково в антракті київського концерту першого баритона світу Ренато Брузона у фойє Національної опери звучали запитання: «А що, це насправді відомий співак?» Такий самий розрив у ступені популярності має і грецьке мецо-сопрано Агнес Бальтса, яка тривалі роки зберігає пальму першості на сценах світу у своїй голосовій групі.

Ієрархія світових оперних зірок буде таємницею для вітчизняних меломанів доти, доки до нас на гастролі не почнуть приїжджати творчо активні, затребувані на Заході співаки, які визначають сьогоднішній образ оперного театру.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво