Пан автор. Голлівудський сценарист Баррі Праймус: «Таких зірок, як Роберт де Ніро, можна привабити у свій фільм тільки відмінним сюжетом» - Культура - dt.ua

Пан автор. Голлівудський сценарист Баррі Праймус: «Таких зірок, як Роберт де Ніро, можна привабити у свій фільм тільки відмінним сюжетом»

30 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 30 червня-7 липня

В Україні явно активізується процес кіноосвіти. Один із центральних телеканалів нещодавно кинув клич усім, хто прагне творити у сфері «найважливішого з мистецтв»...

В Україні явно активізується процес кіноосвіти. Один із центральних телеканалів нещодавно кинув клич усім, хто прагне творити у сфері «найважливішого з мистецтв». Поступально продовжує працювати і «Школа Голлівуду в Україні»: майстер-класи проводять відомі персони заокеанської фабрики мрій, а до них в учні йдуть навіть такі наші знаменитості, як Володимир Горянський чи Євген Паперний. Викладачем курсу акторської майстерності у «Школі» став Баррі Праймус, людина, тісно пов’язана у своїй кар’єрі з Мартіном Скорсезе, Робертом де Ніро, Сідні Поллаком, Джессікою Ланж. Побувавши на одному зі спектаклів Київського театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра, пан Праймус зізнався «ДТ», що вражений великим потенціалом українських акторів.

Його український тиждень зазвичай минає дуже насичено — з 9 ранку по 6 вечора викладання у «Школі». Але перше, що вразило американця на наших широтах, — це врода українських жінок, від яких акторський гуру не міг відвести очей (зокрема й на заняттях).

— Баррі, ви відомі грою у популярних серіалах «Таємні матеріали» та «Закон і порядок». Як гадаєте, є майбутнє в таких саг і чи будуть вони й надалі мати успіх так само, як п’ять-сім років тому?

— Я гадаю, що в людей ніколи не зникне інтерес до таких поліцейських історій. Але якщо знімати сьогодні нове на цю тему, то це вже має бути щось особливе, що знову зацікавить глядача.

— Ви згодні з деякими твердженнями, нібито нині криза голлівудського кіно?

— Для мене особисто криза Голлівуду полягає в тому, що дуже багато фільмів знімається не на самій фабриці мрій, а в інших країнах. Насамперед через ціни — зйомки в самому Голлівуді дуже дорого коштують. Тепер багато знімають у Канаді, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Можливо, незабаром зніматимуть і в Україні.

— Роберт де Ніро був продюсером вашого фільму «Коханка», до того ж зіграв у цьому фільмі одну з головних ролей. Чи важко було залучити до свого фільму таку кінозірку, й чим узагалі таких людей можна зацікавити?

— Запросити, звичайно, нелегко. Таких акторів і майстрів завжди важко залучити. Гонорар Роберта де Ніро за «Коханку», до речі, був дуже символічним — у цьому випадку його реально зацікавив сценарій. Тим паче де Ніро знав у житті ту людину, чию роль він грав. Правда, реальна людина не знала, що її історію екранізували. Причому не знає досі. Таких зірок, як Де Ніро, у свій фільм можна привабити тільки хорошим сюжетом — це перший і головний критерій успіху в даному разі. Якщо сценарій не дуже сильний, тоді вирішальну роль відіграють гроші, але це вже зовсім інша історія.

— Крім участі у вашому фільмі Роберта де Ніро, ви самі грали в кількох фільмах, знятих Мартіном Скорсезе. Які ваші враження від роботи і спілкування з цим режисером?

— Так, я знімався в його фільмах «Берта з товарного вагона» і «Нью-Йорк, Нью-Йорк» і можу сказати тільки одне — він чудовий режисер! У мене залишилися надзвичайно приємні враження від роботи з ним. Коли він керує процесом зйомки на майданчику, це просто маг, чарівник і кіногуру в одній особі.

— Вам неодноразово доводилося працювати на одному знімальному майданчику з Робертом Де Ніро, Полем Ньюманом, Джессікою Ланж. Чи відчували ви, що це великі зірки і небожителі спустилися з кіноолімпу?

— Так, під час перших зустрічей із цими акторами було відчуття, ніби на вас тиснуть. Але це треба в собі придушити. До речі, потім усе швидко минає — адже ти обговорюєш із ними майбутній фільм, ви навіть їсте разом під час перерви, і в ці моменти з такими людьми дуже легко подружитися й зав’язати неформальні стосунки, як, наприклад, було із Робертом де Ніро.

— Розкажіть про ваш майбутній фільм Riverside, який має незабаром вийти на екрани і для якого ви написали сценарій.

— Ну, тепер він уже має іншу назву — 20 percents fiction. Ця стрічка розповідає про викладача акторської майстерності, але зовсім не про мене, якщо ви про це подумали. Це про людину, котра дуже добре знається на акторській майстерності, але дуже мало – на реальному житті. Я б не хотів говорити, хто там зніматиметься в головній ролі, насамперед через забобонність, та й контракт із цим актором ще не підписаний.

— 2005 року ви отримали нагороду імені Джіна Далрімпла. Розкажіть про неї, і хто ще її удостоювався?

— Цю нагороду я одержав за п’єсу, яку поставили в одному з бродвейських театрів. Її також отримували Джінджер Роджерс, Едвард Олбі та багато інших. Нагорода імені Джіна Далрімпла — усе-таки більше нью-йоркська й театральна.

— Прочитавши тижневий майстер-клас в Україні, ви вже помітили, чим відрізняються українські студенти від студентів в інших країнах, де вам уже доводилося викладати?

— Я був тут лише тиждень, але мені здається, що українські студенти ставляться з більшою повагою до викладача, ніж американські. Вашим студентам подобається, коли викладач більш жорсткий, на кшталт диктатора. Якби я поводився так в Америці, студенти просто залишили б заняття. У США я був би більш вільним у викладанні. У ваших студентів дуже велика віддача в роботі, я думаю, що під час справжніх зйомок вона тільки збільшиться.

— Чи може хороший актор, популярний, кінозірка бути добрим викладачем – чи це все-таки різні професії?

— Ну, а чому б і ні? Це, швидше за все, стереотип — більшість моїх викладачів були хорошими і навіть дуже хорошими акторами.

— Керуючись вашим життєвим і акторським досвідом, ви могли б сказати, якими рисами має володіти людина, щоб стати успішним актором?

— Ну, по-перше, це здатність легко вірити в будь-що, вміння глибоко переживати, володіння великою внутрішньою силою, бажання показувати свої найсокровенніші емоції на публіці, інтуїтивна поведінка. А найголовніше — любов до акторської гри і постійне відчуття потреби в ній.

— Як ви гадаєте, всі вище перелічені риси можна виховати, чи з цим потрібно народитися?

— Розвинути й виховати можна так звану техніку акторської гри, а наскільки добре у вас це виходить — це і є таємниця таланту, і ніхто не знає, звідки вона береться. Ви можете навчити мене грати на скрипці, я можу це опанувати — це і є техніка навчання, але чи буду я першою скрипкою світу — ось у цьому й полягає питання таланту.

— Що вирішальне для досягнення успіху в акторській професії — талант, удача, випадковість чи поєднання цих складових?

— Тільки поєднання цих складових. До цього слід додати нездоланне прагнення стати успішним актором, зіркою. Є люди, котрі потенційно могли б стати зірками, але вони надто слабкі, щоб ними стати, проте, з іншого боку, є люди, в котрих талант менший, але вони набагато настирливіші. Ще в кіносередовищі часто звучить вислів «Камера любить людей». До таких людей можна зарахувати Марлона Брандо — любимчика режисерів. Якби цей актор мав невеликий талант, він би все одно став зіркою. Те ж саме можна сказати і про Грету Гарбо, навколо якої завжди виникала романтична й чарівна атмосфера.

— Як ви гадаєте, коли для України настане «золота доба» кіно?

— Я гадаю, що це вирішувати вам — українцям. У вас удосталь історичних сюжетів, щоб зацікавити і Голлівуд, і всіх інших глядачів світу. Мені здається, золота доба світового кіно настане в майбутньому. Подивіться, вже тепер, із настанням ери цифрових технологій і комп’ютерів, кіно можна зняти за пару сотень доларів навіть на камеру мобільного телефону. І не обов’язково цей фільм буде поганим. Технологія постійно змінюється й удосконалюється, тому на перше місце виходить талант. Орсон Уеллс сказав колись своїм студентам, коли вони особливо напосідали на нього й ставили складні запитання про кіно: «Усе, що вам потрібно знати для роботи з камерою, можна вивчити за чотири години, а решта — це талант».

— На своєму віку ви перепробували багато професій і в багатьох домоглися успіху. Ви були і актором, і режисером, і сценаристом, і викладачем. Яке із занять вам найбільше до душі?

— Це неможливо пояснити словами й описати, це як чотири пори року — зима, весна, літо та осінь, і в кожної своя краса.

— Ви відчуваєте енергію й потенціал майбутніх акторів України, яким викладали секрети акторської майстерності?

— Звісно. Я гадаю, за цими людьми – кіномайбутнє вашої країни. Мине ще трохи часу, і ви самі в цьому переконаєтеся.

— З якими режисерами ви ще хотіли б знятися в кіно?

— Можливо, вкотре зі Скорсезе, тому що Скорсезе багато не буває, може, у Френсіса Форда Копполи, хоча останнім часом він уже майже й не знімає.

— Чим вас можна було б спокусити залишитися в Україні на тривалий час?

— Залишитися в Україні? Та без проблем, мій райдер простий: перевезти сюди мою сім’ю, моїх друзів, вивчити українську мову — і можна залишатися. Тільки не викладати постійно. Мені хотілося б і зніматися, і режисерувати, і писати сценарії — загалом, жити повноцінним кіножиттям.

Із досьє «ДТ»

Баррі Праймус — голлівудський сценарист, режисер, продюсер і актор, майже 40 років працює в теле- й кіноіндустрії США. Останніх десять років в основному навчає акторів, письменників та режисерів. Свого часу Праймус грав у гучних телесагах «Таємні матеріали», «Вашингтон за зачиненими дверми», «Закон і Порядок». Серед його найвідоміших художніх стрічок – «Коханка» із Робертом Де Ніро, де він виступив як сценарист і режисер. Як актор брав участь у фільмах Мартіна Скорcезе «Берта з товарного вагона», «Нью-Йорк, Нью-Йорк»; у фільмі Сидні Поллака «Без лихого умислу» із Полем Ньюманом; у фільмах Ірвіна Уїнклера «Життя як дім» із Кевіном Клайном, Кристін Скотт Томас і Хайден Кристенсен; «Ніч і місто» із Робертом Де Ніро та Джессікою Ланж.

В Україні 68-річний Праймус уперше опинився за запрошенням «Школи Голлівуду в Україні», яку підтримує ТМ «Олімп».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво