Обкладинки з еміграції

Якщо говорити про успішну (відносно, зрозуміло) галузь сучасної української арт-книжки, то лідирують у ній, безумовно, твори, присвячені історії графіки. Ці книжки є своєрідною буферною зоною між класичним мистецтвознавством, чиї декоративні властивості у вітчизняній ментальності останнім часом явно поступаються прикладним, і поступовою нормалізацією вітчизняного ж арт-книговидання. Про те, що гармонія між актуальністю, репрезентативними формами подачі інформації про вітчизняну культуру/мистецтво та можливістю видати наукові дослідження, залежить напряму частіше від іноземних грантів, ніж від вітчизняних фінансистів культури, говорити не доводиться: важливо, що книжки видають. Можливо, згодом, наслідуючи приклад діаспори, з’явиться вітчизняна система грантів для місцевих видавництв, та говорити про це тепер, безперечно, рано.

Після двох видань, присвячених історії графіки, які вийшли кілька років тому у зв’язку з плідним співробітництвом мис­тецтвознавця Ольги Лагутенко з видавництвом «Грані-Т», книжка «Іс­торія української обкладинки 1900—1939», видана «Критикою», є спокійним і вагомим аргументом на користь того, що історія мис­тецтва, як і раніше, комусь цікава. Альбом формату А4, зшитий по короткій стороні, обсягом 176 сторінок, справляє враження книжки «на щодень»: його не тільки можна, а й неважко, на відміну від більшості українських, «барочних» видань, утримати в руках. Отже, його можна — і хочеться — читати. Зовнішній вигляд видання також сприяє зацікавленості читача його вмістом: дизайн побудований на тонких сполученнях блакитного із синім, сірим і білим; якісний щільний папір не дає відблисків, оскільки уявлення про гарну книжку поступово від­ходять від поняття про обов’яз­кову глянсовість сторінок.

Повна назва наукової праці Мирослави Мудрак — «Понад кор­донами. Модерна українська книжкова графіка 1914—1945». На перших тридцяти трьох сто­рін­ках альбому розміщено авторсь­кий текст, роз­ділений двома колонками — українською та англійською мовами; далі йдуть ілюстрації, словник біографій художників, док­лад­ний «музейний» список опублікованих творів з усіма потрібними уточненнями. У «Додатках», крім усього іншого, опубліковано над­зви­чайно рідкісний у сучасному вітчизняному арт-книговиданні іменний покажчик, працювати над яким більшість упорядників, на жаль, не вважають за потрібне. Дотримання «церемоніалів», при­таманних науковим працям, — добра ознака, подібна до дотримання негласного правила про дрес-код на художніх вернісажах.

В альбомі Мирослави Мудрак опубліковано 173 ілюстрації 43 художників. Три чверті біографій художників — життєписи емігрантів. Декого з них було репресо­вано. Тих же, в чиїх рядках місця народження/смерті зазначено «Львів», «Львівська область», — мен­шість. По суті, цей альбом мож­на було б назвати альбомом про графіків-емігрантів, імена яких здебільшого маловідомі або зовсім не відомі вітчизняним поціновувачам.

Опубліковані в альбомі малюн­ки — це переважно кольорові обкладинки, виконані художниками для творів худож­ньої літератури й — рідше — української періодики міжвоєнного періоду, а також періоду Другої світової війни. Символіка, використана художниками першої половини ХХ сто­ліття, сама по собі є цікавим геральдичним матеріалом, розма­їтість стилів — від модерну до конструктивізму. Істотний стилістичний діапазон графіки й цілісність відеоряду, зумовлена однією епохою, змушують шкодувати про те, що опубліковані в альбомі ілюстрації не були й, певне, не скоро будуть окремою виставкою, цілісна концепція котрої чітко виз­начена представленою ними епохою.

Попри непоказний по суті дизайн, чи завдяки також і йому, альбом Мирослави Мудрак є своєрідним зразком того, як треба грамотно укладати наукові видання, працювати над мистецтвознавчою концепцією, нарешті шанобливо ставитися до всього, із чим доводиться мати справу мистецтвознавцеві, вказуючи в книжці не тільки на красу знайдених ілюстрацій, а й, приміром, називаючи точні номери опрацьованих архівних фондів. Це видання справляє серйозне наукове враження, що взагалі-то дуже цінно в періоди, коли мистецтвознавчі тексти так легко переплутати з колонками новин шоу-бізнесу. В усякому разі, завдяки таким книжкам читач не так швидко забуде, що про мистецтво можна писати зовсім інакше.

Мирослава Мудрак, «Понад кордонами. Модерна українська книжкова графіка 1914—1945»,
видавництво «Критика»