Новорічний вальс - Культура - dt.ua

Новорічний вальс

14 січня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №1, 14 січня-21 січня

Що потрібно для того, щоб свято вдалося? Побільше музики, шампанського, квітів і сюрпризів — і всьо...

Що потрібно для того, щоб свято вдалося? Побільше музики, шампанського, квітів і сюрпризів — і всього цього було предосить на новорічному концерті в столичній опері, подарованому публіці невтомним диригентом Германом Макаренком і Симфонічним оркестром Національної опери України.

Хоча новорічні концерти відбулися майже в усіх кращих концертних залах Києва, вечір в оперному театрі все-таки відрізнявся від інших: програма не була карнавально строкатою і не виблискувала хітами всіх мастей, зате, присвятивши весь вечір творчості Штрауса, Герман Макаренко вбив навіть не двох, а всіх зайців одразу — любов публіки до спадщини короля вальсів безсумнівна, а вишуканість і аристократична нотка віденського балу захопили гостей буквально з перших номерів.

Проте простими вальсами справа не обмежилася — безліч сюрпризів, прихованих «у рукаві» маестро, грунтовно розбавили серйозний вечір не такої вже і серйозної музики: приміром, як заїжджа зірка з кепським характером виступив «головний ударник симфонічної праці», за сумісництвом — найталановитіший педагог і відомий жартівник Олександр Блінов, який завершив перше відділення приголомшливим соло на незрозумілому інструменті, що бринькає, з якого під завісу вилетів грандіозний бенгальський вогонь. Або, приміром, весела «Шампанське — полька», під яку офіціант довго та уважно розставляв келихи на столику біля першої скрипки, потім старанно відкорковував пляшку, що вкрилася інеєм, і разом із фінальним акордом вистрелив корком на радість публіці, особливо перших рядів. Відпивши шампанського, Макаренко з ентузіазмом продиригував вальс «На чарівному блакитному Дунаї» — і зі стелі в зал повалила величезна низка кольорових кульок, які з тріском лопалися, торкнувшись смичків струнників. Не знаю, наскільки легко грати в такій несерйозній обстановці, але брати участь у «кульових боях» глядачам явно сподобалося, особливо дітворі, яка приготувалася було нудьгувати на дорослому концерті, а тут раптом таке розпочалося!

Знайомий хореограф якось розповідав, що в зарубіжних трупах є весела традиція — влаштовувати останній на гастролях чи в сезоні спектакль у дусі вільної імпровізації, коли, приміром, оркестр може кількаразово прискорити темп у найповільнішому місці, танцівники — поміняти сцени місцями, так що музиканти змушені підлаштовуватися на ходу. Брати участь у такому спектаклі інколи дуже й дуже нелегко, зате публіка розкуповує квитки просто на ура.

Таке явище, звичне для іноземців, нашій публіці поки ще в дивину. За словами Германа Макаренка, йому б дуже хотілося, щоб традиція таких веселих і потішних новорічних концертів прижилася в стінах Національної опери — не одним же «Лускунчиком» розважати публіку рік у рік. А музика Штрауса, така радісна, святкова та захоплююча, здатна подарувати слухачам не лише гарний настрій, а й справжню радість.

Недаремно в народі кажуть — як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. І судячи з усього, мені цього року доведеться часто танцювати вальси — добре б це були вальси Штрауса!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво