Незабаром побачимося! Екрани та сцени: наближаються «зміни»… - Культура - dt.ua

Незабаром побачимося! Екрани та сцени: наближаються «зміни»…

13 липня, 2007, 12:56 Роздрукувати Випуск №27, 13 липня-20 липня

Найбанальніший штамп інтерв’юерів усіх часів і народів: «Ваші творчі плани?» Тільки саме про них, про деякі виробничі плани, і доведеться розтікатися мислію по монітору...

Найбанальніший штамп інтерв’юерів усіх часів і народів: «Ваші творчі плани?» Тільки саме про них, про деякі виробничі плани, і доведеться розтікатися мислію по монітору. Оскільки літнє відносне культурне затишшя — традиційний період очікувань: а раптом прорив і якісь «зміни» після відпустки?

Не зовсім бездарний столичний театральний сезон цього тижня вже подав у відставку. (Безвідносно до проблем парламентаризму.) Певні тенденції намічалися, але здебільшого сумні, та й ті за рамками художніх пошуків, а частіше в комунальному руслі (наїзди на «дахи»). І відкриття передбачалися: тільки про них доцільніше ближче до осені, коли «останні герої» повернуться на свої населені острови.

І головні українські кінопрем’єри також передбачувано посунені на осінь. Хоча активні зйомки тривають (сьогодні, здається, «знімають усі!», без перепочинку, а часом і без змісту). Компас майбутніх вітчизняних кінопрем’єр і традиційні театрально-сезонні сподівання — в цьому бліц-екскурсі: без претензій на художні прогнози та естетичні передчуття.

Останні герої поки на спочинку

В новому театральному сезоні Богдан Ступка вдруге подивиться в «дзеркало російської революції», перевтілившись у Льва Толстого. Ада Роговцева обіцяє Києву відразу два свої бенефіси в імпортних. Очікуємо на столичних підмостках також Гумберта Гумберта, Фігаро, Сірано та Конотопську відьму.

Перший куплет зі старої пісні — про головних. Про Національних. Ударними виробничими (майже стахановськими) темпами завершила свій 139-й сезон Національна опера України, представивши після багатолюдного, гучного «антисталінського» «Майстра…» важку з художнього та технічного поглядів роботу — «Макбет»: опера Джузеппе Верді, режисура — Італо Нунціата, диригент — Володимир Кожухар. Меломани вже віднесли цю постановку до найбільш «витратних» у місцевій театральній галузі. Оскільки близько 650 тис. гривень пішло на прем’єрний спектакль. І, зважаючи на все, пішло куди треба. В кожному разі художник Марія Левітська стовідсотково відпрацювала бюджетні та творчі «номінації», вразивши і цього разу своєрідністю художнього погляду на начебто знайомі класичні теми. А вже в новому — 140-му сезоні, можливо, теж хтось вразить. В оперній лінії — постановки «Норми» В.Белліні (проект Анатолія Солов’яненка-молодшого та Миколи Дядюри) та «Руслана і Людмили» М.Глинки (цього твору давненько не було в репертуарі музтеатру). У балетній частині — «Буратіно» Юрія Шевченка та «24 каприси Паганіні» Мирослава Скорика. Традиційно театр прийме і молоду музичну поросль. І традиційно колишня «поросль» буде сезонами простоювати в очікуванні дива — зійти на рідну сцену бодай у порядку черги.

Другий Національний — із «київського бермудського трикутника» — театр імені Івана Франка цього літа гастролював у «місті російських моряків». Щорічні візити до Севастополя стали традицією: дедалі ближче до російськомовного електорату. Свій черговий сезон франківці відкриють 14 вересня. Із «заквашених» постановок у порядку черги... «Лев та левиця» І. Коваль — сімейна колізія складних взаємин Льва Миколайовича та Софії Андріївни Толстих. «Дзеркало російської революції» — Богдан Ступка. Його «відображення» і багатостраждальна дружина — Поліна Лазова. Власне, реанімована постановка Молодого театру переноситься режисером Стасом Мойсєєвим на франківські підмостки як ювілейний реверанс нашій талановитій акторці. Далі — давно очікуване й навіть у «Танцях із зірками» відрекламоване «Весілля Фігаро» П.Бомарше в режисурі Юрія Одинокого. Крутій Фігаро — Остап Ступка, граф Альмавіва — Олексій Богданович. А в перспективі — й українська класика: «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького. Інсценівка готова; постановником, зважаючи на все, виступить Петро Ільченко; виконавців головних ролей поки не визначено (їх у принципі важко визначити, оскільки кого-кого, а колоритну Кайдашиху в трупі — вибачте, вдень зі свічкою...).

Національний театр Російської драми імені Лесі Українки 2 жовтня представить прем’єру — «Сірано де Бержерак» Е.Ростана в постановці Ігоря Селіна (він ставив у нашому театрі «Маскарад» М.Лермонтова). Очікується «Сірано» масштабний, знову ж таки — витратний (за нашими розцінками). І, як стверджують очевидці, багато в чому «неканонічний». Але тут уже як побачимо, так і переймемося. В головній ролі — Олег Треповський, актор, який свого часу помітно виділявся в репертуарі («Історія однієї пристрасті», «Тойбеле та її демон»), а останнім часом ніби розчинився. Молодий режисер Ольга Гаврилюк разом із Юрієм Мажугою, Валерією Заклунною, Надією Кондратовською готує спектакль за мотивами одного відомого кіносценарію (назва уточнюється). На порядку наступного дня також — комедія «Позичте тенора» К.Людвіга й позачасовий шлягер «Дивна місіс Севідж» Дж.Патріка. Очікується і поновлення двох не таких уже давніх постановок — «Ревізора» М.Гоголя і «Милого брехуна» Дж.Кілті.

Орденоносна столична оперета в майбутньому сезоні прем’єрно (хочеться сподіватися, що й зразково) спалахне яскравими вогнями «Принцеси цирку» І.Кальмана. Репетирує перевірений хіт Богдан Струтинський. Він же має намір запустити і «Сорочинський ярмарок» О.Рябова. А патріарх оперети Сергій Сміян готується до «Фіалки Монмартра» І.Кальмана. Останнім часом у місті розвішано дорогі рекламні щити, які пропагують репертуар оперети (кажуть, серед найбільш відвідуваних «Єврейське щастя», «Сільва», «Весела вдова» та «Летюча миша»), але помітний і «глядацький приріст». Відвідувати театр стали активніше. В порівнянні з напівпорожніми залами принаймні трирічної давнини. В цьому й аксіома: на красивий, злегка безтурботний музичний жанр попит буде зав­жди. Була б якість.

Про «знак якості» — в перших рядках абзацу про новоділ Київського театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра. Про недавню їхню роботу — «Останній герой»: п’єса Олександра Марданя, режисура Дмитра Богомазова. Не наврочити б, але це явно одна із найбільш несподіваних і яскравих постановок минулого сезону, який плавно переходить у сезон новий. Тема як для київської культури актуальна: виселення «довгожителів» із насиджених місць. І виконання дуже оригінальне: комунальна трагікомедія з елементами театру абсурду (а-ля Іонеско). Так що управління культури може спокійно готувати «почесні грамоти»: а) за великі заслуги; б) за успішне освоєння та несподіване переосмислення сучасної вітчизняної драматургії; в) за відмінні акторські роботи (Леся Самаєва й Олександр Кобзар, браво!). Після героя «останнього» — герої вічні. На Лівому березі — сезон активної класики. По-перше, «Лоліта» В.Набокова. Ставить Андрій Білоус; із Лолітою — начебто пошуки, а з Гумбертом у театрі кадрових проблем явно не намічається — хоч В.Линецький, хоч В.Горянський, хоч А.Ященко. По-друге, художній керівник Едуард Митницький планує запустити «Три сестри» А.Чехова. І по-третє, Олексій Лисовець готується до постановки комедії О.Островського «Не все котові масниця». Лисовець паралельно репетирує Островського, Ноеля Коуарда — одну з його останніх п’єс «Якість зірки». Це бенефіс Ади Роговцевої на «найнятій квартирі» в Театрі імені Івана Франка. А на сцені лівобережної драми акторка також вийде в бенефісі — у «Мостах округу Медіссон» Р.Воллера (в афіші — «Рожевий міст»). Це режисерський дебют Катерини Степанкової (вона закінчила Вищі режисерські курси в Петра Тодоровського). Шанувальники Меріл Стріп знайомі з фабулою за однойменним кінофільмом, де голлівудська зірка грала разом із Клінтом Іствудом (і саме сьогодні на «1+1» ця картина про пристрасть та вік — ближче до півночі).

Київський Молодий театр останнім часом використовує тактику допрем’єрних показів. Спектаклі спочатку обкатуються на «простих глядачах», потім — прем’єрна аудиторія (критики, журналісти, колеги). В цьо­му руслі вже вийшли на аудиторію творці спектаклю «Спалюємо сміття» — режисер Юрій Одинокий, драматург Тетяна Іванченко, актори Тетяна Стебловська, Ганна Васильєва та ін. У новому сезоні Молодий запрошує і на старе (класичне «старе», а затребуване завжди). Очікується Олександр Островський — «Пізня любов» («Право на любов»), режисер — випускниця Щукінського училища Юлія Маслак (у головних ролях Микола Вороненко, Римма Зюбіна, Ігор Рубашкін). Передбачається Жан Ануй — «Коломба» («Мадам Александра») як бенефіс Тамари Яценко (режисер Андрій Бакиров). У планах — Григорій Квітка-Основ’яненко, «Конотопська відьма» (інсценівка Богдана Жолдака).

До речі…

Схоже, не всі столичні театри можуть сподіватися на щасливе прем’єрне завтра. Через недофінансування невідомо, чи вийде прем’єра в театрі «Золоті ворота» — «Медея» (режисер Валерій Пацунов). Утім, підготовчий період триває — можливо... Театр «Ательє 16» «розминає» гоголівські «Мертві душі» (режисер Ігор Талалаєвський), у ролі Чичикова — Олесь Каціон. Театр «Браво» (художній керівник Любов Титаренко) всерйоз займеться Бергманом (спектакль «Ангел розпусти») та Антоном Павловичем — чеховські мотиви у спектаклі «Як я законний шлюб брав(ла)». А театр на Подолі, який незабаром, можливо, перейменують на «Острів Крим» (через прихильність художнього керівника до творчості одного драматурга), вже заявив про антрепризний проект «Допомогти так легко, або Звідки беруться діти»: п’єса Анатолія Крима, режисер Віталій Малахов, у проекті задіяні Даша Малахова, Маша Єфросініна, Ада Роговцева, Володимир Горянський, Ірма Вітовська, Наталя Доля... Загалом, «усі наші».

Зйомки не закінчено! Ми пам’ятаємо

Олександр Ітигілов на зйомках фільму «Серцю не накажеш»
Олександр Ітигілов на зйомках фільму «Серцю не накажеш»
Кіра Муратова запускає новий фільм «Мелодія для шарманки» (на головні ролі планують Ренату Литвинову і Олега Табакова). А «Зіновій-Богдан Хмельницький» Миколи Мащенка мали намір показати на широких екранах у День незалежності, але й це поки не факт.

Днями в Україну прилетіла приємна новина з Бельгії. У Брюсселі обіцяли впровадити Асоціацію продюсерів України в «європейський контекст». Тобто слід очікувати, що незабаром і вітчизняні кіновиробники стануть повноправними членами Європейської асоціації незалежних продюсерів.

Але що це дає? І кому? Крім того, що це почесно і є приводом для додаткового піару?.. Нібито це обіцяє серйозний куш у 100 млн. євро, котрі Європейський Союз має намір виділити на розвиток національних кіноіндустрій. Ці дивіденди й отримують члени СЕРI (Європейська асоціація незалежних продюсерів). А якщо врахувати, що в нашій країні на 47 млн. жителів припадає всього 200 екранів, то гроші не зайві (у Словенії, наприклад, де близько 2,5 млн. жителів — цілих 70 екранів!).

Вітчизняні продюсерські підрозділи останнім часом, щоправда, зіткнулися з цікавою проблемою: знімати можемо, але як (і кому) продавати? Кажуть, Росія — традиційний споживач і прокатник наших досягнень — останнім часом охолола до творчості українських ентузіастів. Мовляв, ми й самі не в тім’я биті, і в самих вистачає гаражів і ангарів, котрі можна переобладнати в павільйони, а потім видавати на-гора не тільки «мило», а й «пральні порошки» різної кіномодифікації.

Однак в Україні тотально «йдуть зйомки!». І якщо й не покажуть щось із зафільмованого, отже, прилаштують на «полицю» — чекати ще кращих часів, аніж ті, що нині.

Тим часом компанія FilmUA марудиться із проектом «Вітчим» (TB-муві), режисер Андрій Бенкендорф, у ролях — Ксенія Князєва, Андрій Руденський, Лариса Руснак. Сюжет: героїня втратила тата, залишилася з мамою; у сім’ї з’являється інший чоловік; дівчина протестує, а мама тяжко хворіє… Олександр Ітигілов завершує роботу над мелодрамою «Серцю не накажеш» за мотивами твору Анатолія Крима (у головних ролях Ольга Сумська і Олексій Кравченко).

«Маша і море» — так нехитро названо новий фільм (теж ТВ-муві) компанії ProductinUA, над яким трудиться Олександр Даруга. В основі, якщо вірити релізам, твір «Влади Лузіної», а в ролях — Ольга Красько (із «Турецького гамбіту»), Настя Цвєтаєва і Максим Віторган (син Еммануїла).

UMG (Українська медійна група) знову ангажувала у свої проекти перевірених на ділі майстрів — Анатолія Матешка та В’ячеслава Криштофовича. Матешко після «Дурдому» вирішив порелаксувати біля моря, його новий фільм називається «Місяць-Одеса» (зараз монтажний період). Це авантюрна комедія за мотивами творів Ірини Чернової (хоча в тексті режисер багато чого допрацював). Сюжет про такого собі сучасного Остапа Бендера, котрого грає Григорій Антипенко (із «Невродливої»). З інших медійних осіб у картині також масштабно представлена Руслана Писанка. А от пан Криштофович зайнятий чотирисерійним фільмом «Гальмівний шлях». Тут уже історія драматична, психологічна. Сценарій Олени Райської. Начебто цей матеріал нашому відомому режисерові порадив Сергій Жигунов. У головних ролях — Олександр Сірін і Алла Юганова з захаровського «Ленкому». А з киян — акторка Російської драми Ольга Олексій.

Компанія «Аврора Продакшн», котра обезсмертила себе творчістю пані Байрак, робить новий фільм Саші Кирієнка (він сам себе так і величає) під назвою «Свої діти». Це вже прокатна історія. Судячи з усього, це умовне продовження лейтмотивів «Інді». Оскільки в головній ролі — Олена Бабенко. У партнери їй підібрано чудового артиста Олексія Серебрякова («Втеча», «Жесть», «Бандитський Петербург»). Жанр — мелодрама. Як сказав режисер в одному інтерв’ю, «ця історія зачіпає за живе, вона — про життєві перипетії однієї сім’ї, що вирішила всиновити чужу дитину, котра згодом стане їм рідною... » У рамках «Аврори Продакшн» і проект Ігоря Стернберга «Велика різниця». Сама ж пані Байрак у приватній розмові зізнавалася, що дуже хотіла б екранізувати один із творів… Івана Буніна. Сподіваюся, що це все таки не «Темні алеї», а то в мене буде «Сонячний удар».

Компанія Star Media (Влад Ряшин) давненько обіцяла порадувати місто й околиці серйозним прокатним проектом. Але все ще вичікує. А в запуску — телефільм «Третій зайвий»; жанр — трилер, продюсер — Олексій Гончаренко, режисер — Олексій Лисовець; на головну роль заманили Юрія Чурсіна — дуже успішного молодого актора з Художнього театру (він знімався в гучному фільмі «Зображуючи жертву»). А у виробничих графіках щодо «великого мила» у Star Media — «Танцпол» (або просто «Танці», як там уже згодом домовляться між собою продюсери). Очевидно, що тематика продиктована гіперуспіхом шоу «Танці з зірками». Російські телеканали вже проявляють цікавість до цієї мильної хореографії. А на «1+1» поки не прояснили ситуації з можливістю демонстрації багатосерійних «Танців» саме на цьому каналі. Можливо, перехоплювачі з «Інтера» нагодилися?

Ялтинська кіностудія, котру, за однією з версій, уже остаточно продали (росіянам), а за іншою — ще не остаточно, певне, незабаром добудує «Будинок сонця». Не за мотивами Кампанелли. А під керівництвом Гаріка Сукачова, котрого заявлено режисером (прем’єру заплановано на початок 2008 року). Попередні режисерські спроби Гаріка викликали більше знаків запитання, аніж оклику («Криза середнього віку», «Свято»). Дія ж його нового фільму розгортається в 70-ті: дівчина з пристойної сім’ї зустрічає хлопця на ім’я Сонце, молодий чоловік вириває з міліцейських пазурів хіпі та інших неформалів… Біля Чорного моря відбувається дія фільму «Набережна Ялти». Цей проект позначено як режисерська робота Дмитра Тарана, котрий, до речі, за сумісництвом є ще й директором Ялтинської студії.

До неповного кінореєстру, складеного не без допомоги Асоціації продюсерів України, входить і Національна кіностудія імені О.Довженка… Найстарша студія країни пильно береже у своїх засіках такі прокатні скарби, як «Зіновій-Богдан Хмельницький» Миколи Мащенка, «Убивство в зимовій Ялті» Олександра Муратова, «Запорожець за Дунаєм» Миколи Засєєва-Руденка. Прем’єру «Хмельницького» планували на День незалежності України. Тож незабаром побачимося? У цей же час завершує роботу над «Владикою Андреєм» Олесь Янчук (копродукція з українським інвестором). Фільм про Шептицького спочатку «завис» через недофінансування, а потім гроші знайшли, і робота зрушилася. У головних ролях — Тарас Постников, Сергій Романюк (вони обидва грають Шептицького в різні вікові періоди). Бюджет проекту — близько 10 млн. гривень. Прем’єра — жовтень—листопад 2007-го. На студії Довженка також стартує з фільмом «Мама, а я льотчика люблю» відомий російський режисер Юрій Кара («Злодії в законі»). Є надія, що запуститься і Сергій Маслобойщиков із проектом «Ніхто» (поки лише стадія розробки). На тендерній основі вирішено долю фільму «Одного разу я прокинуся» (реж. М.Кондратьєв). Доля давно заявленого проекту Михайла Іллєнка «Толока» поки невідома. Так само, як невідоме просування двох давніх творчих задумів (за гоголівськими мотивами): Юрій Іллєнко мріє екранізувати «Страшну помсту», а Віктор Гресь, так, ви не помилилися, — «Тараса Бульбу».

Одеська кіностудія анонсує свої наступні прем’єри — «Сезон відкриттів» (повнометражна картина режисера В’ячеслава Афоніна), «Ворожка» (чотирисерійка режисера Ігоря Шевченка) і художній фільм «Сапери» (у головній ролі Борис Щербаков). Наприкінці серпня — у прокаті одеський фільм «Біля річки» (режисер Єва Нейман). І вже ось-ось мають запустити черговий проект нашого живого класика Кіри Муратової «Мелодія для шарманки» (сценарій Володимира Зуєва). В основі — драматична історія двох діток, яких злі сили хочуть розлучити. Передбачається щось на кшталт «святочної історії», що на Муратову якось не схоже. Кандидатами на головні ролі, як нещодавно анонсували, є суперзіркові Рената Литвинова (звісно ж) і Олег Табаков.

До речі

У номінації «Незалежні студії» також очікується кілька цікавих проектів: «Обранець» (реж. Р.Балаян), «Зона» (реж. Т.Томенко), «Біжи, принцесо, біжи» (реж. Р.Ширман), «Життя з ідіотом» (реж. А.Жолдак), «А ви граєте в шахи?» (реж. В.Васянович), «Гер фотограф» (реж. Л.Санін, тендерна процедура, копродукція з Німеччиною).

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво