НЕРОЗГАДАНИЙ ГРИЦЬКО ЧУБАЙ - Культура - dt.ua

НЕРОЗГАДАНИЙ ГРИЦЬКО ЧУБАЙ

15 листопада, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №44, 15 листопада-22 листопада

У період «українського безчасся 70—80-х років», у період затишшя після вибухово-романтичного бунту шістдесятників не було вже й так тихо.....

Володимир Яворський, Віктор Морозов і Володимир Онищенко на «круглому столі» «Світ Грицька Чубая: розгадане й нерозгадане»
Володимир Яворський, Віктор Морозов і Володимир Онищенко на «круглому столі» «Світ Грицька Чубая: розгадане й нерозгадане»

У період «українського безчасся 70—80-х років», у період затишшя після вибухово-романтичного бунту шістдесятників не було вже й так тихо... Мистецьке життя тривало, переважно у Львові, де його осередком стала загадкова, оригінально-богемна, вибухова постать Грицька Чубая, який за свій недовгий вік (сакральні 33 роки) залишив досить помітний слід — і людини-особистості в колі його сучасників, і людини-митця в душах його читачів. Творчість Грицька Чубая вже має досить некоротку літературно-історичну витримку, але його світ ще й досі поділяється на розгадане й нерозгадане... «Світ Грицька Чубая: розгадане й нерозгадане» — саме такою стала тема «круглого столу» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» 5 листопада 2002 року, організованому студентами-філологами за підтримки Студентського наукового товариства і за участю кафедри філології НаУКМА.

Виграшним та колоритним фактом стало те, що на обговоренні були присутні не лише доповідачі — люди, які науково підійшли до розв’язання поставлених проблем, а й сучасники, друзі поета — Володимир Онищенко, Віктор Морозов, Володимир Яворський та син Грицька Чубая — Тарас (лідер гурту «Плач Єремії»), завдяки, власне, якому набув свого поширення творчий доробок батька.

Володимир Онищенко у спогадах про Грицька «Свято, яким була наша зустріч...» розповів присутнім на «круглому столі» ідею створення альманаху та її народження: назву шукали в українській енциклопедії, де поміж таких слів, як «Едельвейс» (один з початкових варіантів), нарешті народилася назва «Скриня». П’янке відчуття альтернативної інтелектуальної спільноти штовхало Віктора Морозова, Володимира Онищенка, Ореста Яворського (старшого брата присутнього на дискусії Володимира), до активніших форм самовияву, ніж відвідання неформальних довколамистецьких збіговиськ у Грицька Чубая. За словами
В.Онищенка, що займався художнім оформленням видання: «Руки чесалися — було що показати, а ніде». Практичним втіленням цих порухів став альманах «Скриня», де на останній сторінці був напис-глузування російською мовою: «Журнал «Сундук» На украинском языке», — зразок радше «аванґардного», ніж «політичного» самвидаву.

Після ліричних відступів-спогадів (про батька й мати поета, дитинство вже тепер відомого Тараса), черга дійшла й до науково-гіпотетичної частини дискусії, де в основі стояла проблематика існування Г.Чубая в традиції чи поза нею і належності його поезії до метафоричної чи сповідальної. Доповіді й обговорення дозволили дещо наблизитись до розуміння та обґрунтування творчості поета, що досі залишалася більше по-аматорському потрактованою, суб’єктивною, ніж дослідженою на науково-офіційному, об’єктивному рівні. Спроба оформити поезію Грицька Чубая в певні, звісно, умовні, рамки «метафоричності чи сповідальності», «модернізму-постмодернізму» наштовхнулась на досить жваве обговорення. В.Морозов висловив цікаву думку про те, що творчість Грицька є своєрідною «предтечею бубабізму».

Поезія Чубая, що була незвичною вже тоді, оскільки виламувалась з чіткої радянської програми «як стати успішним поетом», руйнувала всі ієрархії, залишаючись дієвою і дотепер. Найкращим доказом цього став короткий, але влучний вислів поета Анатолія Дністрового, присутнього під час дискусії: «Дах зриває!»

Традиція літературно-критичного підходу відбилась у спробі періодизувати творчий доробок Чубая, провести межу між різними типами його поетичного висловлення, які збігаються і з фізичним розмежуванням за віком, і з політично-суспільними подіями, що стали рушієм у змінах його творчості. Зупинившись на тривимірному поділі творчості поета (юнацькі вірші, сюрреалістична манера письма та останні вірші — за Іваном Дзюбою), доповідачем була використана, відповідно, така умовна термінологія, як: «Чубай до себе», «власне Чубай» та «Чубай після себе». На противагу цьому В.Морозов виокремлює два періоди «до мовчання» й «після мовчання» (власне, це можна потрактувати як обґрунтування поеми «Говорити, мовчати і говорити знову»). Періодизація — це досить умовний, але потрібний засіб наближення до розуміння й розгадки поетичного світу Грицька Чубая, що прямує до об’єктивізації сприйняття.

Віталій Живий репрезентував спільноті вже не новий, але актуальний сайт, створений 29 жовтня 2000 року, де більш-менш у повному обсязі можна знайти інформацію про Грицька Чубая: //www.vitaly.rivne.com/chubaj/.

«Круглий стіл» в НаУКМА довів, що говорити треба, а тим більше — не зупинятись на досягнутому. Іронічний, як і сам батько, Тарас Чубай висловив своє побажання: «якби всі доповідачі співали, мені було б легше...» Кожному своє, а Грицько Чубай для багатьох є ще й досі своєрідною «невідкритою Америкою», нерозгаданою постаттю, темною кімнатою, двері до якої філологічні дискусії в НаУКМА вже відкрили...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво