НА ФЕСТИВАЛЬНИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ - Культура - dt.ua

НА ФЕСТИВАЛЬНИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ

25 травня, 2001, 00:00 Роздрукувати Випуск №20, 25 травня-1 червня

2001 рік для України знаменний як радісним, так і сумним: десятиріччя з дня проголошення незалежності, п’ятнадцятиріччя чорнобильської трагедії...

Ансамбль «Кластер»
Ансамбль «Кластер»

2001 рік для України знаменний як радісним, так і сумним: десятиріччя з дня проголошення незалежності, п’ятнадцятиріччя чорнобильської трагедії. Тому не дивно, що багато які акції, в тому числі й артистичні, присвячені ювілейним датам. Весна нинішнього року балує киян і гостей столиці різноманітними фестивалями й концертами: «Мистецьке Березілля», «Київ травневий», «Музичні прем’єри сезону», «Міжнародний форум музики молодих». Про нього і йтиме мова.

 

Переживши різного роду «хвороби росту», схоже, фестиваль молодих композиторів і виконавців зміцнів і починає знаходити під собою твердий грунт. Це виявилося і в потужній інформаційній підтримці, і в рівні самого фестивалю. По-перше, якість репертуару перестала бути такою сумнівною, як у попередні роки. По-друге, розв’язано аудіотехнічні проблеми. По-третє, розширилася географія фестивалю: в ньому взяли участь представники зі США, Франції, Канади, Австрії, Естонії, Німеччини, Греції, Італії, Іспанії, Таїланду, Швеції, Польщі, Росії, Словенії, Румунії, Мексики, Японії, Південної Кореї, Китаю, Великобританії, Австралії, Аргентини, Ізраїлю і, звісно, України, — всього 24 країни з чотирьох континентів. По-четверте, на фестиваль з’їхалися відомі композитори й виконавці, що надало йому статусу справжнього міжнародного форуму, де учасники, і знайомі одне з одним, і не знайомі, справді опинилися на перехресті шляхів мистецтва, часу й простору. Тут явилося те, що має бути на таких форумах, — єдність часу, місця і дії (як у класичній п’єсі). І в цій точці збіглися багато які музиканти, зрезонували ідеї, реалізувалися плани. Зрозуміло, слід було трохи переглянути умови фестивалю, на якому вікове обмеження — 36 років. Тепер беруться до уваги не тільки композитори, а й виконавці, отже, значно відсунулася вікова межа.

Та головне — це стильовий плюралізм, що властивий далеко не всім сучасним фестивалям, концепція яких грунтується на ідеї «нове слово в музиці та мистецтві». «Форум молодих» нинішнього року поєднав як новації, так і твори, що вже стали класикою, хоча й стосуються сучасності. Взагалі-то, історичні межі сучасного мистецтва, в тому числі й музичного, ще не визначені, тобто визначені вельми умовно. Нижня шкала опускається приблизно до 1900 року, а верхня шкала піднімається, можна сказати, день у день. За давньою й усталеною традицією, все XX століття (а дехто вважає, що й межу XIX—XX століть) зараховують до сучасного мистецтва. Хоча ця «сучасність» уже затяглася більш як на сто років. На мій погляд, проблема полягає в досить невизначеному й аморфному понятті «сучасність». Його можна трактувати як завгодно: можна розтягувати, як гуму, його часові межі, можна радикально відтяти все, що було хоча б 10, 15 років тому, називаючи це «анахронізмом» або ще якось. У системі історичної й стильової періодизації (знову ж таки!) ми наштовхуємося на відомий нонсенс: такий ряд, як, скажімо, музичний Ренесанс, музичний Класицизм, музичний Романтизм, замикає музична сучасність, що не несе у своєму визначенні жодного стильового знаку. XX століття дало, звісно, великі художні напрями, такі як експресіонізм, неокласицизм, авангардизм та інші. Щоправда, з авангардним мистецтвом так і не розібралися остаточно.

Втім, плутанина в поняттях дозволила організаторам форуму подати на фестивалі зріз усього музичного мистецтва XX століття і початку XXI. Отже, концепцію сучасності тут було побудовано насамперед на розмаїтті стилів.

Виправдати поняття «сучасність» можна, на мій погляд, тим, що йдеться про наших сучасників. Навіть покоління, яке не бачило за життя таких метрів, як Шенберг, Берг, Веберн, може спілкуватися зі старшим поколінням, що жило в одночассі з патріархами. Таким чином, вимальовується певна модель сучасності, у якій вміщено ідею зустрічі трьох поколінь (більше — вже випадає з комунікативного простору). Отже, найстаріший учасник форуму — Арнольд Шенберг (Австрія, 1874 р.), а наймолодший — Марія Олійник (Україна, 1982 р.). А якщо запитають, що ж це за позаминулостолітня молодь, можна сміливо казати, що головне — залишатися молодим душею. Тому на «Форумі музики молодих» всі учасники молоді.

Безперечно, рівень музики і виконання на фестивалі дуже різні, та фестивалі для того й створені, щоб усі охочі могли поділитися своїми музичними думками та ідеями.

Нинішнього року фестиваль став справді більш ніж міжнародним: за кількістю зіграних творів, українських і закордонних, склалося співвідношення 1:2, якого не було на попередніх шести фестивалях. Це означає, що закордонні музиканти виявили досить жваве зацікавлення і форумом, і Україною.

Крім камерних, сольних та оркестрових творів, у фестивалі вирізнилося експериментальне крило нових музично-електронних технологій. Мабуть, на цьому я зупинюся докладніше. Було виконано електронні твори М.Холоневського (Польща), І.Небесного (Україна), Р.Корбетта (США), С. Крутикова (Україна), Л.Грабовського (Україна—США), С.Прово (Канада). Електронній музиці присвятили весь концерт, що відбувся в Будинку вчених 12 травня. Необмежені можливості звуку продемонстрували гості з Польщі Марек Холоневський і ансамбль нової музики зі Львова «Кластер» (художній керівник Іван Небесний). На сцені пройшов справжній експеримент, і виконавці були його безпосередніми учасниками. Вони підходили до електронного пристрою, робили маніпуляції руками, після чого контактна рефлексія перетворювалася на певний музичний ряд. Цей метод чимось скидається на метод Термена — відомого російського композитора і вченого, патріарха музично-електронних технологій. Винайдений ним у 20-ті роки інструмент терменвокс — перший зразок електронного інструментарію. 18 травня на кафедрі музично-інформаційних технологій НМАУ гість із Канади Серж Прово прочитав лекцію про комп’ютерну музику і продемонстрував кілька фрагментів своєї музики і творів своїх студентів (С.Прово — професор Монреальської консерваторії). Звісно, протягом обмеженого часу не можна було пояснити всю «технологічну кухню приготування» електронного твору. Тільки в загальних рисах композитор ознайомив аудиторію з «алгоритмом» творчості. З допомогою комп’ютера можна робити операції перетворення звукової хвилі на музичний матеріал і навпаки. Проте це не означає, що комп’ютер заміняє творчий процес, уся його робота — лише «будівельний матеріал» для художніх творів. Завдяки електронним можливостям роботи зі звуком розкриваються неймовірні перспективи для музичної творчості.

Закриття «Форуму молодих» збіглося з відкриттям «Музичних прем’єр сезону», і це створило ефект нескінченності. Фестиваль змінив фестиваль, ставши його логічним продовженням, де зустрілися музиканти з усього світу на перехресті часу, простору й мистецтва.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42, 9 листопада-15 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво