МУЗИЧНІ КАНІКУЛИ - Культура - dt.ua

МУЗИЧНІ КАНІКУЛИ

9 серпня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 9 серпня-16 серпня

У більшості з нас літо асоціюється з відпусткою, канікулами, морем, горами — взагалі, з відпочинком...

У більшості з нас літо асоціюється з відпусткою, канікулами, морем, горами — взагалі, з відпочинком. Але для молодих людей, про яких мова піде нижче, два тижні — з 14 по 30 липня — проходили аж ніяк не на теплому пісочку, а в напруженій роботі під знаком Музики. Проте цей насичений, цікавий шматочок життя став потужним зарядом для молодих музикантів, ін’єкцією творчої сили, яку не замінять ні Карпати, ні Кіпр. Тісне спілкування у професіональному середовищі, постійний обмін інформацією виконавців з різних країн — представників різних шкіл, заняття з видатними педагогами, вдосконалювання виконавчої майстерності, участь у 11 концертах у межах V фестивалю «Київські літні музичні вечори» — все це чекало слухачів «Літньої музичної академії», що працює на базі Київського державного вищого музичного училища ім. Глієра з липня 2000 р.

Цього року майстер-класи академії проходили за спеціальностями: фортепіано, скрипка (альт), віолончель. У програмі курсів були передбачені предмети, що є основою практичної діяльності виконавця. Охочі могли вибрати повний курс навчання або окремі предмети, відповідно до своїх потреб і фінансових можливостей.

Згідно з умовами навчання, в академії можуть навчатися всі бажаючі незалежно від віку, місця проживання і професійного рівня. Ось чому такими різними виявилися 72 слухачі цього року. Але всі бар’єри — віковий (від 10 до 27 років), мовний (крім українських музикантів, навчання тут проходили слухачі з Великої Британії, Китаю, Нідерландів, Нової Зеландії, Росії, США, Туреччини, Франції, Югославії), фаховий (від учнів музичних шкіл до випускників консерваторій і музичних академій), легко подолала універсальна мова — Музика. «Більшу частину часу ми зайняті музикою: думаємо про неї, слухаємо музику, обговорюємо її, навчаємося», — каже Крістіан Кувенховен з Нідерландів, учень професора Михайла Маркова, що приїхав до академії вже втретє. Її Величності Музиці присвячено і підпорядковано тут усе, в тому числі і розпорядок дня. Вранці — інтенсивні уроки по 45 хвилин. Учні не тільки займаються зі своїм педагогом, а й мають можливість слухати колег, вільно відвідувати їхні уроки і порівнювати методи викладання різних професорів. Після обіду — самостійні заняття, репетиції, підготовка до концерту. Ввечері — безпосередньо концерт.

Виступи слухачів академії відбувалися на літній естраді столичного Центрального парку культури і відпочинку та в Будинку вчителя. Ті, хто грав з оркестром, одержали в подарунок CD із записом виступу, щоб мати можливість потім оцінити свою гру. Інтерес київської публіки був великий — практично не було порожніх місць. Участь у концертах виробляє впевненість у собі, вміння триматися на сцені. Багато учасників, особливо ті, хто пройшов повний курс навчання, з’являлися на сцені не раз, як, приміром, юна Олена Гав’юк зі Львова — як соліст, концертмейстер, а також виступаючи із симфонічним оркестром. Такі учні переважно були найбільш завантажені.

До повного курсу належать такі дисципліни, як сольне виконавство, клас камерного ансамблю, для спеціальності «фортепіано» — клас фортепіанного ансамблю і концертмейстерський клас, гра з оркестром, лекції про проблеми виконавчої майстерності, курс сольфеджіо й гармонії.

Проте це не означає, що слухачі академії зовсім не відпочивали. «Ми дуже потоваришували, у гуртожитку весь час разом, подовгу вночі розмовляємо. Іноді після концертів гуляємо. Звісно, ми й відпочиваємо, хоча і працювати доводиться багато», — розповів Крістіан Кувенховен. Крім того, для тих, хто оплатив повний курс, організовували екскурсії по Києву.

Так минули 14 днів комплексного навчання в академії, протягом яких молоді музиканти освоювали найкращі традиції європейської професіональної культури виконавства, знайомилися з традиціями і новими напрямами різних національних шкіл. У цьому їм дуже допомогли такі відомі музиканти і викладачі, як Норма Фішер (Великобританія), Бернд Гецке (Німеччина), Михайло Марков (Нідерланди), Вадим Руденко, Віктор Абрамян (Росія), Марко Лакірович, Володимир Пантелєєв (США), Ігор Рябов, Валерій Козлов (Україна), Тереза Дюссо (Франція).

Які ж перспективи в наших молодих виконавців — випускників «Літньої музичної академії»? Академія дає поштовх, створює певні орієнтири, відкриває нові можливості. «Тепер я можу вибрати, куди їхати навчатися, можу обрати викладача. Це важкий вибір, і дуже важливо зробити його правильно. Адже бувало так, коли дуже здібні люди потрапляли не до того педагога, і талант гинув», — каже Антон Гришанін, один зі слухачів. Водночас сертифікат про проходження курсу не є гарантією негайного злету до вершин. Академія — це сходи, які самі по собі не ведуть у захмарну висоту, а дають можливість побачити, що там, нагорі. Це не засіб, а інструмент, за допомогою якого за наявності таланту, працьовитості й везіння можна дістатися зірок. Однак це вже більшою мірою залежить від самих учасників.

Суворого добору слухачів поки що не здійснюється. До академії приймають усіх охочих, звичайно, якщо вони талановиті й можуть оплатити навчання. І кількість цих бажаючих зростає (41 слухач 2001 року, 72 — 2002-го). Розширилися географія учасників (п’ять країн — 2001 р., дев’ять — 2002-го) і представництво навчальних закладів. «Можливість зіграти з оркестром приваблює іноземців, тому що це вигідно: оркестр, оренда помешкання коштують тут значно дешевше, ніж за кордоном. До того ж, для багатьох це шанс навчатися у гарних педагогів за досить помірну плату», — вважає Антон Гришанін, випускник училища ім. Глієра. Він проходив курс в академії вперше, та оскільки заняття відкриті для публіки, мав можливість бути присутнім на них раніше.

Кількість відкритих концертних виступів зросла з 6 до 11, виконаних концертів для фортепіано, скрипки, віолончелі — з 23 до 32. Багато учасників відзначили високий рівень організації проекту. За всім цим — копітка робота дирекції Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця у співпраці з перекладачами, концертмейстерами, обслуговуючим персоналом.

І професори, і слухачі академії задоволені якістю проекту. Іноземці охоче рекламують його в себе на батьківщині, поширюючи в такий спосіб позитивну інформацію про нашу країну, що вельми важливо. Серед моїх співрозмовників були ті, хто хотів би обов’язково продовжити навчання тут наступного року. Отже, популярність академії дедалі підвищується, проте для організаторів збільшення потоку учасників створює певні труднощі. Сума, що її надають спонсори на фінансування проекту, не зростає. Будівля училища не дуже велика, тому не вистачає класів, інструментів для занять. Студентам училища доводиться займатися вдома, щоб звільнити помешкання для іноземних та іногородніх гостей. Предмет «гра з оркестром» настільки популярний, що необхідно запрошувати більше оркестрів, які б грали в дві зміни. Тому надалі, очевидно, доведеться суворо обмежити кількість учасників і запровадити конкурсний відбір. На жаль, випадки, коли реалізація перспективних проектів обмежується фінансуванням, досить часті.

Незважаючи на певні труднощі, в одному питанні всі виявили вражаючу одностайність: «Літня музична академія» потрібна й цікава нашій творчій молоді, а те, що європейська традиція створення майстер-класів «докотилася» й до нас, є обнадійливим симптомом. І дивлячись в очі юних натхненних виконавців, слухаючи віртуозну гру, цьому віриш.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво