Музей чи суд? Оcь у чому питання... - Культура - dt.ua

Музей чи суд? Оcь у чому питання...

16 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №49, 16 грудня-23 грудня

У Харкові — 1886, в Одесі та Києві — 1899, у Львові — 1905, у Донецьку — 1939, у Черкасах — ...? Ви запитаєте, що, мовляв, за притча, чи це не запитання для «Що?..

У Харкові — 1886, в Одесі та Києві — 1899, у Львові — 1905, у Донецьку — 1939, у Черкасах — ...? Ви запитаєте, що, мовляв, за притча, чи це не запитання для «Що? Де? Коли?» Майже. Але не зовсім. А якби й так, то знавці, можливо, відразу відповіли б: 1992! І прокоментували б: названі міста супроводять дати відкриття в них художніх музеїв.

Черкаси — здається, єдиний обласний центр України, в якому всі радянські роки не було художнього музею. Не склалося. Область утворена в 54-му. Потім, коли «окультурювали», в Черкасах побудували чудову споруду театру, філармонію, бібліотеку, краєзнавчий... Про художній музей розмови точилися років 30. Однак далі паперових потуг справа не просунулася. Виявилося, що для практичного розв’язання проблеми потрібна була... революція. І — сталося. «Диктатура пролетаріату» впала, а в колишньому будинку черкаського міськкому скасованої партії 9 березня 1992 року було відкрито Художній музей. Відтоді він став притягальним культурним центром, де, поруч із постійною експозицією (зірка якої — «Мадонна дель Імпаната» Рафаеля), калейдоскопічно змінювалися різноманітні виставки, вернісажі супроводжувалися музичними концертами...

Не повірите, але нині на повному серйозі розглядається питання про передачу будинку Художнього музею у відання... Територіального управління обласної судової адміністрації. Скажіть, таке мислиме в Харкові, Києві, Одесі, Львові чи Донецьку?.. «Звісно! — бадьоро скажете ви. — Навіть був прецедент — Музей міста Києва! Його як нежилий будинок (!) забрали під Верховний суд! Було?» Було. Однак чому в Черкасах судова влада очі поклали саме на Художній музей, а не на, скажімо, обласну бібліотеку, філармонію чи театр? Адже будинки теж кам’яні і, як мовиться, цілком приємні для володіння...

Виявляється, ось у чому річ... Фрагментарно читаємо послання начальника Територіального управління державної судової адміністрації в Черкаській області Валентини Кулик главі Черкаської ОДА Олександру Черевку від 17.11.2005 р.: «Відповідно до Закону України від 20.12.1991 року «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність» адміністративні приміщення колишніх органів Компартії України використовуються в першу чергу для потреб судових установ». <…> В даній будівлі до 1991 року був розташований міськком партії, тому використання даних площ для розташування Черкаського окружного адміністративного суду також передбачено Законом…»

Тобто у філармонії, бібліотеці та краєзнавчому музеї не було райкомів-міськкомів — їм і пощастило! А ось у художнього — «рильце в пушку»! Хоча й краєзнавчому, слід сказати, пощастило не повною мірою. Саме в нього (ще б пак — 5000 кв.м!) передбачається перенести колекцію художнього музею.

Проте чому саме в другій половині листопада 2005-го виникло в Черкасах таке неординарне питання?

Ось його передісторія. Рік тому указом президента від 16.11.2004 (№1417) були створені адміністративні суди, зокрема й Черкаський окружний адміністративний суд (ОАС). 1 вересня набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства. Адмінсуди зобов’язали здійснювати правосуддя у справах, пов’язаних із виборами. Ось фундаментальна подробиця: «із виборами»! Формування системи адміністративних судів має завершитися у 2005-му. Таким чином, за півтора місяця до початку 2006-го питання про розміщення ОАС у Черкасах загострилося до краю.

У розмові з кореспондентом «ДТ» начальник Територіального управління В. Кулик сказала: «Варіант передачі будинку, в якому міститься Художній музей, один із багатьох. Умовно кажучи, за ліком це двадцять п’ятий варіант, запропонований Фондом держмайна для розміщення адміністративного суду. Можливо, завтра нам скажуть, що цей варіант не підлягає розгляду, і питання з музеєм буде закрите. Тому писати щось на цю тему рано».

Можливо, рано. Можливо, ні. У кожному разі, на листі Валентини Кулик уже стоїть резолюція глави ОДА, адресована п’ятьом високопоставленим чиновникам: «Прошу розглянути».

Валентина Кулик у своєму посланні зазначає, що передача будинку Художнього музею (Черкаси, вул. Хрещатик, 255) — це альтернативний варіант. Тобто начебто є й інші... Та, придивившись до нього, бачимо: «альтернативний варіант» — єдино реальний. З листа довідуємося, що Черкаське регіональне управління Фонду держмайна раніше вносило пропозицію про розміщення адмінсуду (на правах оренди) у будинку одного з державних НДІ. Проте керівництво інституту відповіло, що не має вільних площ. Їм і дали спокій! Тобто НДІ вже не варіант. А що варіант? Та ось — ще й «із привабливим комуністичним минулим»! — будинок колишнього Придніпровського райкому компартії.

Втім, площі, на яких передбачається розмістити ОАС, наразі зайняті Придніпровською райрадою. Теоретично вони начебто й можуть бути звільнені, тому що рішенням сесії Черкаської міськради від 12.07.2005 р. міські райони мають бути скасовані. Але на практиці виявляється, що це ще вилами по воді писано: рішення про скасування оскаржене й перебуває на розгляді у відповідних інстанціях. Та й повноваження депутатів Придніпровської райради минають у березні 2006-го, і ніхто їх достроково на вулицю не виставить. Якщо взяти до уваги, що приміщення для ОАС має бути знайдене до кінця 2005-го, що «відповідальність за вжиття негайних заходів із забезпечення судів службовими приміщеннями» указом покладено на главу ОДА, то дійдемо висновку: передача будинку Художнього музею під ОАС — варіант практично єдиний.

Думка представників творчої інтелігенції області з приводу «конфіскації» Художнього музею сформульована в колективному листі (15 підписів), адресованому главі ОДА: «…ні в якому разі не погоджуємося з пропозицією переміщення Черкаського обласного художнього музею в інше приміщення. Це рівноцінно знищенню цого закладу, що став центром національної культури Черкащини. Одним розчерком пера можна зруйнувати те, що будувалося роками…» У музеї зберігаються 4500 творів мистецтва. У кожного — своя історія. Деякі картини й ікони були врятовані реставраторами та колекціонерами. Музей потребує розширення експозиційних площ...

Зрозуміло, є й інша правда, суть якої під час мого бліц-опитування влучно сформулювала журналістка В.Т.: «Кожен, хто зіштовхувався з роботою сучасних судів, насидівшись у чергах і наштовхавшись у коридорах, скаже: так не можна! Суди потрібно розширювати, а суддів — розвантажувати. Відвідання судів для ні в чому не винних співвітчизників перетворилося на катування, люди втрачають не лише нерви, а й надію на справедливість. Якщо з якоїсь причини зараз доводиться робити вибір між музеєм і судом, я скажу, що до музею ходять рідше, ніж у суд, ходять люди, які цікавляться всім, а в суди — скривджені, нещасні, і таких у нас незрівнянно більше; про них теж потрібно думати. Будинок колишнього міськкому суду потрібніший».

Будь ласка, оцініть, хіба не дико звучить сама тема, запропонована нам: «Що потрібніше — музей чи суд?» Втім, абсурдних запитань стає дедалі більше. Ну немає в місті вільних площ, крім як у музеї! Хоча містом їдеш — у вікнах новобудов раз у раз миготять пропозиції оренди і продажу. Та й хто сказав, що Окружний адмінсуд повинен розміщуватися обов’язково в обласному центрі? Чому не у Смілі, Каневі, Чигирині, Золотоноші? Втім, перед керівництвом ОДА лежать на столі карти міста і області... Одне лише можна сказати: владі й особливої мудрості не треба, щоб не чіпати діячів культури. Це при тому, що відібрати в них будинок (та й не в них — у дітей, які тільки в музеї й можуть довідатися, що в світі існує ще щось надзвичайне, крім яскравих пивних барів та гарних автозаправок) — найпростіше. Працівники культури, які залежать від міськадміністраторів, екстремістськи не протестуватимуть — і дорогу не заблокують, і бензином себе під вікнами ОДА не обіллють. Та й у суд не подадуть...

...Хоча було б вишукано дотепно, у дусі добротного постабсурду, почути їм відмову в задоволенні позову в тому самому кабінеті, в якому колись висіла рафаелівська «Мадонна дель Імпаната»...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво