Мальовнича подорож — з України до Польщі

Поділитися
У виставковому залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відбулася виставка «Український класичний живопис»...

У виставковому залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відбулася виставка «Український класичний живопис». Експозиція стала своєрідним звітом міжнародного пленеру «Київ—Ченстохова—Кальварія Зебжидовська—Київ», який проводився влітку 2005-го галереєю сучасного українського мистецтва «А-Хаус» (за сприяння корпорації «Індустріальний союз Донбасу» і Посольства Республіки Польща в Україні).

У подорож святими місцями Польщі тоді поїхали дев’ять відомих українських художників — Петро і Юрій Басанці, Микола Попов, Георгій Зайченко, Борис та Іван Михайлови, Микола Кононенко, Світлана Галдецька, Олександр Крюк.

Під час виїзду на натурні замальовки наші художники створили цілу низку помітних творів мистецтва. Святі місця тоді їх дуже надихнули. Адже вони мають велике значення не лише для польської, а й світової історії. Так, Ченстохова — один із головних центрів паломництва у світі, а всесвітню популярність місту принесла давня чудотворна ікона Богородиці. Відповідно до церковного переказу, ця ікона, написана в Єрусалимі євангелістом Лукою незадовго до Успіння Пресвятої Діви Марії, особливо допомагає паралізованим і тим, хто страждає на хвороби ніг. А розташоване біля Кракова невеличке містечко Кальварія Зебжидовська також славиться всесвітньо відомим сакральним католицьким центром, який занесено до списку пам’яток
ЮНЕСКО як місце культу Богородиці і страстей Христових. В одній з бічних капел собору поміщено чудотворну ікону Кальварійської Матері Божої.

Символічним є те, що українські художники вирушили у святі місця, де створили роботи, які експонуються також у святому місці — галереї «Хлібня» на території Софійського заповідника. Майже всі картини написані з натури у святих місцях або Ченстохови, або Кальварії Зебжидовської. Деякі художники доповнили свої полотна враженнями від Кракова — як, наприклад, «Краківський мотив» Віктора Козика (на картині — церковний дворик і три черниці з парасолями, що кудись поспішають...).

«У Кракові була виставка наших робіт. І ось одного дня я відірвався від колективу і подорожував Краковом з альбомчиком. У результаті чого зробив кілька ескізів, бо там безліч мальовничих куточків, де можна зупинитися і працювати», — розповів «ДТ» художник Віктор Козик. З його робіт тут експонуються «Ольштин», «Руїни замку», «Кальварійська базиліка», «Вечір» та інші.

У кожного з цих художників — свій «почерк». Але все ж таки малярську манеру більшості учасників пленеру можна назвати академічною. Наприклад, народний художник України Петро Басанець викладає майстерність живопису в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Він належить до тієї плеяди діячів українського мистецтва, чиї твори в нашому сучасному сприйнятті відображають певний художній пласт... Може, тому що Басанець починав свій творчий шлях, коли жива традиція українського реалістичного живопису була непорушною. На польському пленері він створив «Ясну Гуру», «Дорогу на Голгофу», «Кальварію», численні види Польщі.

«Там дуже красиво — архітектура, природа, люди. Знали б ви, які вони господарі! Шкода тільки, що було дуже мало часу на все», — каже художник.

Зі слів художників, які подорожували святими місцями Польщі, можна зробити висновок, що тамтешні майстри живопису віддають перевагу авангардній манері письма, натомість у нас — потяг до консервативного реалізму. Водночас живопис сина Петра Басанця — Юрія — виділяється надзвичайною виразністю. Він сам зізнався: «Я люблю яскраві фарби, і, гадаю, з моїх робіт це очевидно. У малярській манері саме кольором потрібно приваблювати глядача. Робота не має бути млявою. Коли від неї перехоплює подих, погляд на життя стає радісним. Я писав лише з натури. Був у захваті від побаченого. Ось минув майже рік, а цей захват не минає. Навіть після повернення додому мені не хотілося нічого доробляти, щоб не вбити яскравого враження. Адже тільки-но починаєш доопрацьовувати роботу, щось уточнювати — і свіжість одразу зникає. Для мене в Польщі було найголовніше — це намалювати картину за дві години сприйняття».

У поїздці художники намагалися не втрачати жодної хвилини для роботи, інакше це загрожувало втратою натхнення. На минулій виставці в галереї було продемонстровано повний спектр їхніх вражень від сусідньої країни. До того ж хтось зауважив: «Мені б дуже хотілося, щоб сюжет про цю експозицію хоч би в один день показали перед рейтинговим проектом «Дім-2».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі