Львівський антракт. Місто Лева в очікуванні шалених грошей для заньківчан і... Валерія Гергієва разом із «Піковою дамою»

Поділитися
Львівське театральне життя завмерло відповідно до календарного плану. Проте керівникам багатьох місцевих театрів спокій навіть не сниться...

Львівське театральне життя завмерло відповідно до календарного плану. Проте керівникам багатьох місцевих театрів спокій навіть не сниться. Їх давно замучило безсоння — у зв’язку з надіями на поліпшення фінансування і різноманітними творчими перспективами... Про що, власне, і йтиметься в цьому огляді «з прицілом» — на новий театральний сезон. Сезон, який обіцяє «Пікову даму», «Сільву», спектакль за мотивами творів Богдана-Ігоря Антонича, «Оскара і Рожеву пані», а також розсип театральних перлин під фестивальним брендом «Золотий Лев».

«Будівництво століття» під арію Сільви

Наступний сезон Львівсь­кого національного академічного драматичного театру ім.Марії Заньковецької пройде під знаком 90-річчя колективу. «І ми докладемо максимум зусиль, щоб гідно відсвяткувати ювілей», — каже директор театру Андрій Мацяк. Планується виїзд трупи до Києва (Міністерство культури підтвердило готовність фінансувати гастролі) — у театрі ім. Івана Франка кияни і гості столиці зможуть подивитися п’ять львівських спектаклів. Заплановано також короткострокові гастролі в Польщі.

На 90-річчя театру до Львова запрошені численні гості (зокрема побратими-актори з театрів Франка, Янки Купали та інших). Якщо Міністерство культури зможе фінансово підтримати заньківчан, колектив планує навіть організувати «маленький фестиваль», який 23 листопада логічно завершиться урочистою академією. «Ми всім дамо можливість нас привітати, а самі ще раз розповімо про наш колектив і ще раз обговоримо наші досягнення за ці 90 років», — говорить А.Мацяк.

А керівник театру Федір Стригун планує в грудні поставити оперету І.Кальмана «Сільва».

Проте, на жаль...

«Стіни Національного академічного театру ім. Марії Заньковецької тріщать по швах...» — саме так уже протягом кількох років говорять (і не лише у Львові) про ситуацію з приміщенням знаменитого театру. Ситуацію обговорювали на нещодавніх громадських слуханнях. Розглядали також проект програми реставрації і часткової реконструкції будівлі перлини української культури. Нагадаємо, що театр побудований у 1836—1842 роках, а капітально його ремонтували тричі: у 1900—1902, 1940—1942 і в 1952—1954 рр.

Генеральний директор театру Андрій Мацяк та його заступник з реконструкції Олег Лісецький стверджують: сьогодні театр Заньковецької вже не є гостро аварійним. Хоча, ніде правди діти, зовні будівля справді має непривабливий вигляд.

Комісія, яка обстежила театр кілька років тому, визнала гостро аварійними столярний цех, терасу з боку вулиці Торгової і сходові клітки. На сьогоднішній день небезпеку ліквідовано, — каже пан Лісецький. Інша річ — невідповідність розмірів фінансування реконструкції реальним потребам. А на це потрібно майже 300 млн.

Очевидно, доведеться залучати й інші кошти (меценатів або пожертви громадян). Міністерство культури в 2007-му обіцяє надати театру ім. М.Заньковецької 2 млн. грн., левова частка яких піде на проектні роботи, здійснювані «Укрзахідпроектрестав­рацією».

А термін поетапного виконання робіт — близько семи років. Аби вкластися в цей графік, щорічно на реконструкцію треба мати 40—50 млн. грн. Важливо відселити жителів із 43 квартир, розташованих у будинку театру.

Передбачені роботи — в центральній частині театру і для цього треба переселити трупу в інше приміщення.

Головний режисер і художній керівник театру Федір Стригун вважає: «Театр — це не приміщення. Театр може бути і в клуні! І пропонує, не виселяючи трупу з театру, побудувати новий сучасний на місці так званого Вернісажу (це невеличкий художній ринок поруч із театром Заньковецької). А вже потім реконструювати будинок Скарбка і відкрити в ньому концертний або виставковий зал, який так потрібен Львову. «Якщо ж комусь не подобається моя пропозиція, — каже пан Стригун, — можна звернутися до поляків — вони зроблять усе, від початку до кінця, за два роки, причому залюбки, оскільки зацікавлені в цьому. А в нас ніхто нічого не зробить! Чому? Говоримо про реконструкцію театру вже 12 років, і спочатку йшлося (порівняйте!) про 20 мільйонів. Тепер дійшли до 300, а через кілька років будемо говорити вже про 500...»

Крушельницьку відновлять, «пікову» — поки почекають

Перше, що зазначив Тадей Едер, директор Львівського театру опери і балету ім.Крушельницької, — це вирішення на державному рівні питання про встановлення погруддя Соломії Крушельницькій у міланському Ла Скала. Станеться це вже у вересні.

Також у вересні Львівська опера гастролюватиме у Варшаві — покаже там «Мойсея», «Есмеральду» і «Бал-маскарад». Заплановано гастролі в Чехії, де Львівська опера нещодавно уклала контракт.

У грудні трупа презентує львівському глядачеві балет «Дон Кіхот».

Поки, на жаль, не вирішене питання з постановкою у Львівській опері «Пікової дами». Нагадаю, що диригентом-постановником спектаклю має виступити музикант зі світовим ім’ям — керівник оркестру Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі Валерій Гергієв. Проте, оскільки пана Гергієва цього року призначено головним диригентом Лондонського симфонічного оркестру, плани його змінилися. «Усе під контролем! — запевняє пан Едер. — Ми працюємо над декораціями (за основу беремо декорації Євгена Лисика) і чекаємо на приїзд Гергієва. А поки він не приїде, детальнішу розмову вести недоцільно».

Це стосовно творчих питань. Щодо технічних, то в театрі почали перекладати сцену (три роки тому закупили модрину, яка значно твердіша за дуб). Ремонтують також гримерки і технічні цехи (вже зробили автономне опалення, а тепер закінчують опоряджувальні роботи).

Лесь Курбас і львівські шлягери

Плани на наступний сезон у Львівського театру імені Леся Курбаса серйозні, адже це 20-й сезон — ювілейний. Головна подія — III Міжнародний фестиваль «Театр. Метод і практика: Альма-матер», присвячений, звісно ж, 20-річчю театру і 120-річчю від дня народження Леся Курбаса.

Як розповіла завліт театру Марта Швець, на фестиваль насамперед запрошені люди, котрі у різний час мали стосунок до цього театру. Зокрема із Німеччини приїдуть Мар’яна Садовська і група Бордерланд, із Відня (Австрія) — Лаліштеатр, із Польщі — ZAR, із Будапешта — Угорський національний театр, із Києва — «Дах», представники Національного центру ім. Леся Курбаса, Київський театр маріонеток тощо.

Крім показу вистав, у рамках фестивалю 16—23 вересня заплановані зустрічі з режисерами і театрознавцями, серед яких — режисер Клим (Володимир Клименко, Росія), режисер і театральний антрополог Вірляна Ткач (США).

У прем’єрних планах — постановка спектаклю до ювілею Богдана-Ігоря Антонича, де звучатимуть не тільки його вірші, але й львівські шлягери
20-30-х років минулого століття, а також спектакль Петера Гантке «Наруга над публікою», моноспектакль Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева пані».

Художній керівник «Воскресіння» поставить місто на ходулі

Плани свого театру «Воскресіння» його директор і художній керівник Ярослав Федоришин назвав дуже простими — це сценічна версія «Вишневого саду» і вистави за етнічними матеріалами, які самі актори і створюють, — «Ой рай розвився» (пластично-хоральна притча за українськими ритуалами — таке собі створення українського світу від першої людини на Землі). «Ми постійно в роз’їздах, тому і немає часу зробити нову виставу», — журиться Ярослав Васильович. Проте вже активно верстається програма IX міжнародного фестивалю «Золотий Лев», яку курирує пан Федоришин.

— Часові рамки IX Львівського міжнародного театрального фестивалю «Золотий лев-2007» уже визначені — 29 вересня—3 жовтня. І хоча до початку фесту ще вдосталь часу, усе-таки скажіть, чим новий «Лев» відрізнятиметься від старих?

— По-перше, буде багато спектаклів для дітей. Наприклад, хочу привезти з Кракова колектив VagaBunda. Це мініатюрний театр, і грають у ньому лише п’ять акторів, але працюють вони ніби у «великому місті» (його розмістять у центрі Львова і пропонуватимуть як для дітей, так і для дорослих дуже цікаві різні ігри за участю клоунів. Причому безкоштовно. Тривалість вистави — п’ять-шість годин).

По-друге, ми запланували нинішній «Вуличний Лев» на цілий день — тобто спеціально під цей проект привеземо як денні, так і вечірні (з вогнями, феєрверками) вистави. Вперше глядачі зможуть подивитися іронічно-смішні спектаклі у виконанні колективів із Данії, Португалії, Бельгії і Росії (Санкт-Петербурга). Це міні-вистави, у них задіяні двоє, троє або п’ятеро акторів.

— Уже відомо, який театр і яким спектаклем відкриє фестиваль?

— Відкриє «Золотий лев-2007» грандіозна вистава «Дон Кіхот» (до речі, польські колеги зробили цей бігперформанс спеціально під наш фестиваль). А закрити фестиваль плануємо унікальною роботою італійців — Опелтеатр, який запропонує глядачу «Кармен» на ходулях. Я бачив, як вони танцюють, і, повірте на слово, це шикарно. Тепер от шукаю фінанси, щоб їх підтримати, адже це дороге задоволення.

Сподіваюся, що разом із промоцією міста ми знайдемо додаткові спонсорські гроші, бо дуже хочеться завершити фестиваль саме цим спектаклем.

— Невже все так гладко і без проблем? Ніяких перешкод?

— Щороку в нас та сама історія — немає конкретно запланованих коштів.

— Чому? Хіба фінанси під фестиваль заздалегідь не закладаються в бюджет?

— Закладаються, але... Наприклад, область закладає 200 тисяч, а коли справа доходить до комісії з культури, то залишається 20. Хіба цих грошей може вистачити?

— Не з’ясовували, чому урізують?

— Не знаю. Єдине, що можу сказати: це непрофесіональний підхід до справи. Вважаю, що в чиновниках від культури дотепер живе совдепівська система. Тепер інший час, і фігурують цілком інші цифри, інші суми, які потрібні для гідного проведення заходу.

— Не рахували, яка сума потрібна на фестиваль, аби не виникало проблем із готелями, транспортом, харчуванням?

— Мільйон гривень. Але ми чудово розуміємо, що такої суми не дадуть. От і доводиться ходити з простягнутою рукою, чого давно вже немає в інших країнах. Крім того, я ніколи не знаю, коли одержу навіть той мізер, про який говорив вище. До речі, нам гроші завжди дають чомусь не до фестивалю, а після. І потім, коли звітуєш, виникає купа проблем. Мені здається, потрібно змінити чинне законодавство, оскільки начебто прагнемо робити щось нове, а працюємо по-старому.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі