ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ «ЖАР-ПТИЦІ» - Культура - dt.ua

ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ «ЖАР-ПТИЦІ»

7 лютого, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №5, 7 лютого-14 лютого

Початок року в українському шоу-бізнесі «ознаменувався» двома знаковими подіями: заявою оргкоміт...

Початок року в українському шоу-бізнесі «ознаменувався» двома знаковими подіями: заявою оргкомітету Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» про те, що премія за 2002 рік не вручатиметься, і заявою єдиної всеукраїнської музичної інформагенції «ЛУНА» про припинення діяльності й закриття. Сталися ці події незалежно одна від одної, проте мов частинки пазла, склали цілісну картинку — відобразивши ситуацію на вітчизняному ринку сучасного музичного мистецтва.

«Жар-птиці» не до польотів

Причиною свого рішення не вручати премію «Золота Жар-птиця» за 2002 рік оргкомітет назвав низьку конкуренцію у багатьох номінаціях та недостатню кількість яскравих робіт у минулому році.

— Ми добре розуміємо, що більшість премій в Україні продовжуватимуть вручати виконавцям, незважаючи на реальний стан вітчизняної музичної культури, — говорить ініціатор премії «Золота Жар-птиця», почесний президент «Таврійських ігор» Микола Баграєв. — Але чи будуть ці премії цінними для української культури та бажаними для самих музикантів? У нашому випадку ми твердо вирішили не нагороджувати артиста «хоча б за щось». 2002 рік в українській музиці був відверто застійним, тому доки в країні не з’являться по-справжньому яскраві творчі роботи, ми вважаємо доцільним «Золоту Жар-птицю» «заморозити».

Нагадаємо, що премія була заснована у 1996 році з метою підтримки престижу української музичної культури, промоції найкращих її представників. На сьогодні існує дев’ять номінацій: «Рок-група», «Поп-група», «Співачка», «Співак», «Відеокліп», «Сольна програма українського виконавця», «Альбом», «Відкриття», «Пісня». За словами членів оргкомітету Всеукраїнської премії, цього року вибрати справжніх переможців можна було не більше, ніж у трьох номінаціях.

Беззахисна музика

Українська «зірка», один із найбільших «колекціонерів» статуетки «Золота Жар-птиця» Олександр Пономарьов дуже жалкує, що цього року премію не вручатимуть, бо вважає, що вона — хороший стимул для праці. «Інша річ, що нічого яскравого у 2002 році таки не відбулося, — погоджується з оргкомітетом співак.

Пономарьов вважає, що причина сьогоднішнього застою — у законодавчому полі. «Закон про телебачення та радіомовлення України» визначає, що загалом в ефірі електронних ЗМІ має бути 50% української продукції. Непродуманість закону призводить до того, що кліпи українських виконавців прокручують, у кращому разі, в обідній, у гіршому — у нічний час, коли ефір має низький рейтинг. Натомість радіо й телебачення цілеспрямовано нав’язують публіці російськомовну продукцію, спочатку створюючи на неї попит, а потім стверджуючи, що саме вона робить їм рейтинг. Також співак зауважує, що «завдяки» якості закону виникає підміна понять. Йдеться про український продукт, який мав би бути частиною україномовної культури, а не кліп чи альбом Земфіри, записаний у Києві і класифікований програмними директорами радіостанцій і телеканалів, як «український продукт».

Відсутність припливу грошей в український шоу-бізнес пояснюється тим, що спонсорів не задовольняють умови, які пропонують медіа для розміщення кліпів, відповідно — і реклами їхнього продукту. Небажання спонсорувати кліпи співаків, на думку Пономарьова, пояснюється просто — чому бізнесмени повинні вкладати гроші у розвиток шоу-бізнесу, якщо самі засоби масової інформації, завдання яких популяризувати український продукт, не зацікавлені в цьому.

Сашко Пономарьов переконаний, що моду на свою культуру слід диктувати, навіть певним чином нав’язувати, як це робиться у всьому світі. І вдосконалення законодавчої бази, на його думку, — перший і один з головних кроків.

Конкурентоспроможність —
єдина причина

Продюсер ще однієї «зірки» української сцени Таїсії Повалій Ігор Ліхута вважає, що сьогоднішня ситуація зі скасуванням премії «Золота Жар-птиця» — абсолютно логічна.

— По-перше, я завжди доволі скептично ставився до будь-яких нагороджень в Україні, — говорить Ігор Ліхута. — На Заході можна підрахувати кількість проданих дисків — це показує реальну популярність співака. В нас усі ці нагородження дуже суб’єктивні, й часто відображають не так культурні, як політичні процеси.

По-друге, ідея премії «Жар-птиця» себе вичерпала. Зникла цінність нагороди, оскільки всі відомі співаки зайняли свої ніші, а молодих, настільки ж сильних, наразі не прибуло. Кілька років тому, коли Ірина Білик у якійсь номінації випередила Таїсію Повалій, — це було досягнення. Сьогодні це суперництво стерте, відповідно стерлася і потреба у змаганнях.

З офіційною причиною «замороження» премії Ігор Ліхута не погоджується, вважаючи, що в українському шоу-бізнесі відбувається багато процесів, які піднімають вітчизняну культуру на якісно новий рівень. Продюсер вважає, що саме торік відбувся прорив українських співаків на західні ринки, адже багато хто виступав із концертами не тільки в Росії, а й у Польщі, Англії, Ізраїлі, Америці. (Дозволю собі зауважити: хто виступав у ролі публіки на цих концертах, продюсер не уточнював.)

Ігор Ліхута вважає, що ніяких серйозних змін ринок масової музичної культури не потребує. Мовляв, не може все відбутися в один день: був сильний прорив, має бути і застій. Найбільшою дурницею продюсер вважає розмови про заборону приїзду російських співаків в Україну. «Це єдиний спосіб створити конкурентний ринок і спонукати українських співаків працювати», — стверджує Ліхута.

«Жар-птиця» змінила курс

Музичний критик, автор музичної телепрограми «Тинди-ринди» (телеканал «Гравіс») Олександр Євтушенко може пояснити позицію оргкомітету премії тільки одним: для них це стало фінансово нецікаво. «Думаю, організатори «Жар-птиці» змінили свої орієнтири — от і все, — коментує Олександр Євтушенко. — Не секрет, що для ініціаторів фестивалю «Таврійські ігри» та Всеукраїнської премії «Золота Жар-птиця» це були «золоті акції» для проведення своєї PR—кампанії, вони стали хорошим трампліном для політичного сходження».

Євтушенко вважає, що в Україні відбувається достатньо для того, щоб зробити вибір і нагороджувати цією премією. Інша річ, що навіть якби премію не скасували, вибирали б «серед своїх», як заведено. Навколо «Таврійських ігор» давно склалася своя тусовка, яка рік у рік ділить між собою не тільки нагороди, а й політичні симпатії.

Музичний критик не жалкує, що «Жар-птиця» «склала крильця», оскільки, відповідно до теорії «збалансованості процесів у суспільстві», це означає, що з відмиранням старого має з’явитися щось нове, можливо, більш якісне.

«ЛУНА» закотилася

Фактично одночасно із «заморожуванням» «Золотої Жар-птиці» вирішувалася доля єдиної всеукраїнської культурної агенції «ЛУНА», базовою інформацією для якої були події українського шоу-бізнесу. Після тривалих, майже дворічних, роздумів та вагань агенцію таки вирішили закрити. За словами працівників «ЛУНИ», десять років тому, коли агенція засновувалася, рівень потреби у культурній, особливо музичній інформації був високий. Крім того, раніше агенція надавала інформацію про російський та західний шоу-бізнес, яку сьогодні можна знайти в Інтернеті.

— Першочергова причина закриття «Луни» — відсутність подій в українській масовій культурі, — розповідає головний редактор агенції Ірина Конончук. — Останні два роки нестача інформації відчувається дуже сильно. Відсутність подій — відповідно ні про що писати, нічого аналізувати і немає інтересу до нашого інформаційного продукту. На сьогодні є кілька українських виконавців, які динамічно розвиваються, але для загального руху цього мало. Як на мене, український шоу-бізнес сьогодні набув рис містечковості. І поки він не почне виходити з цього стану, в інформації реально потреби не буде.

Чому ж не співається?

Закриття агенції «ЛУНА» і «замороження» найбільшої Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» справді породжують багато думок і запитань. Головне з них традиційне — хто винен і що робити? І навіть якщо учасники шоу-бізнесового процесу називають часом полярно різні причини, оргкомітет «Жар-птиці» зробив важливий і сміливий крок. Адже таким чином організатори фестивалю «Таврійські ігри» та Всеукраїнської премії «Жар-птиця» визнають, що модель музичного ринку, яку вони будували з початку дев’яностих, зазнала краху, зайшла у глухий кут, породила сьогоднішній застій.

Насправді, стан речей в українському шоу-бізнесі пояснюється просто: масова культура відбиває стан і потреби мас. А оскільки українським масам цікавіше маринувати вирощені на дачній ділянці огірки, ніж подумати, як змінити ситуацію навколо себе, за них це зроблять інші. Зрештою, вплив на свідомість існував за всіх часів, питання в тому, хто яку роль у ньому відіграє.

Сказати, що для створення якісного музичного продукту і його популяризації слід передусім змінити кілька статей закону — це просто спроба зняти з себе відповідальність «за тишу», за небажання або неспроможність керувати смаками слухача, виховувати в нього певне бачення сучасної української музики. Незважаючи на всі перешкоди, піснями і кліпами «Океану Ельзи» заповнені радіо- й телеефіри, їх крутять у рейтинговий час, а фотопортретами учасників групи прикрашають обкладинки модних журналів. Безперечно, закон потребує втручань і вдосконалення, але чи є він першопричиною сьогоднішнього застою?

Відсутність яскравих нових імен на музичному небосхилі, що, за словами оргкомітету, стало однією з головних причин «замороження» «Жар-птиці», значним чином пов’язана і з тим, яку позицію щодо цих процесів займають самі учасники шоу-бізнесу. Деякі стверджують, що «новенькі» просто не дотягують до них. А й справді, важко претендувати на нішу, яка щільно заселена й ретельно охороняється.

Насправді для розкрутки непотрібні величезні суми, потрібна система, яку мають вибудовувати учасники процесу. Чи справедливе зауваження продюсера, котрий протягом десятиліття опікується тільки однією зіркою, про відсутність нових конкурентоспроможних талантів, якщо сам він не пробував їх шукати? Згадаймо проект «Стати зіркою» і кількість талановитих учасників з України. Можливо, проблема саме у небажанні чи нездатності створити в Україні «фабрику зірок»?

Розірвати «зачароване коло» дуже просто — слід творити мистецтво і вчитися «мистецтва продавати мистецтво». Бо складається враження, що для більшості прихід у шоу-бізнес — бажання показати себе, задовольнити власні амбіції, зірвати куш, підвищити соціальний статус, але не музичне мистецтво. В результаті учасники процесу досягають бажаного: знаходять багатих чоловіків, заробляють гроші, роблять політичну кар’єру, але писати про розвиток вітчизняного шоу-бізнесу нічого, а нагороджувати за досягнення у сфері сучасного музичного мистецтва — нікого… Якщо це не крайня мінусова точка, від якої має початися рух уперед, я почну маринувати огірки…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво