«КРОК» — коло дванадцяте - Культура - dt.ua

«КРОК» — коло дванадцяте

14 жовтня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №40, 14 жовтня-21 жовтня

Конкурсними програмами жоден фестиваль не обмежується, Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «КРОК» — не виняток...

Ірина Каплична
Ірина Каплична

Конкурсними програмами жоден фестиваль не обмежується, Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «КРОК» — не виняток. Інформаційні програми, ретроспективи, спеціальні покази й майстер-класи членів журі. Фестивальний центр, розташований на кораблі (цього разу ним стала «Принцеса Дніпра»), перетворюється в загальносвітову лабораторію анімаційного мистецтва, де метри й дебютанти показують свої досягнення, апробують творчі знахідки та генерують нові ідеї.
Це не означає, що анімаційний фестиваль замикається у вузь­копрофесійних рамках, він щедро вихлюпується на берег, готовий розділити свій барвистий світ із дітьми й дорослими. Знамениті супермультишоу «КРОКу» за участі славетних майстрів, улюблених артистів, кумедних і добрих клоунів, плюс добірки кращих фільмів відбулися в Каховці та Херсоні, подарували кілька щасливих днів глядачам Севастополя. Фестиваль завжди відкритий для таких зустрічей і, якщо географія їх досить вузька порівняно з кількістю зупинок, то це біда тих міст, де адміністрація не подбала про проведення вже готової вистави. А шкода! Шкода глядачів, котрі були обділені через чиновницьку байдужість.
Особливе місце в програмі займають майстер-класи. А позаяк, на думку Олександра Шпилюка, директора показів фестивалю, журі цього року підібралося практично ідеальне, кожен із вечорів, проведених із ними в кінозалі, був неповторний і цікавий не лише для аніматорів. Унікальний у своєму відчутті, слуховому сприйнятті й баченні світу Юрій Норштейн зосереджувався на деталях, пояснюючи «з якого сміття» виростають анімаційні образи. Режисер, музикант і скульптор, а тепер вже й продюсер, котрий заснував 1995 року компанію JPL Films, ділився досвідом не тільки створення анімації, а й просування цього кіно до глядача. Професор відео й кіно, американка Діана Морс, творець відзначеної численними нагородами знаменитої ретроспективи Move Click Move, яка розповідає про створення експериментальної анімації і є неоціненним навчальним посібником, присвятила свій майстер-клас цій темі. А Флоранс Мьєль приголомшила всіх буйством барв, притаманних декоративному мистецтву, і гостропряним смаком свого сприйняття світу.
— Дуже інтенсивний обсяг показів — проблема «КРОКу», — коментує хронічний брак часу О.Шпилюк.
— Але як було не показати ретроспективу, присвячену пам’я­ті приголом­шливого ані­­матора Миколи Серебрякова, котрий недавно пішов від нас. Або відмовитися від прем’є­ри, запропонованої естонцями, і позбавити ані­маторів можливості подивитися «Пярнографію», — вторить йому «вічний двигун» фестивалю, беззмінний генеральний директор «КРОКу» Ірина Каплична. До речі, нинішнього року з початком фестивального круїзу збігся її ювілейний день народження. Ніжно люблячі її кроківці з притаманною їм фантазією поздоровляли іменинницю.
Без творчості Миколи Серебрякова не можна уявити собі вітчизняну лялькову анімацію. Досить пригадати його «Лицедія», удостоєного нагороди Ро­сійської кіноакадемії «Ніка». Або унікальний продукт російсько-британської творчої співдружності — фільм «Макбет», відзначений вищою нагородою Британської Королівської академії.
— Великий художник, — гово­рить про нього співпрезидент «КРОКу» Едуард Назаров, — ща­сливий володар цілих двох золотих рук, якими малював однаково й навіть одночасно. Художник, чиї фільми становлять гордість і радість вітчизняного мистецтва. Фільми Миколи Серебрякова наповнені тихою ніжністю велетня, який, жаліючи й оберігаючи нас, не робить різких рухів.
Слідом за стрічками М.Серебрякова ретроспективні покази прикрасили добре відомі всім фільми Льва Атаманова («Лімпопо», «Дюймовочка») й Леоніда Амальрика («Балерина на кораблі», «Поні бігає по колу»); знаменитого чеха Іржі Трнкі; «Парк пластилінових фантазій» — британської студії «Аардман анімейшн»; французька анімація студії «Фолімаж»; добірка філь­мів Радни Сахалтуєва й документальний спецпроект Наталі Лукі­н­их «Ляльки у світі людей».
Географія фільмів, поданих в інформаційному показі, не поступається географії конкурсної програми. У ній представлено анімацію всіх континентів — від Америки до Австралії. Найпотужнішим був російський сегмент. І не тільки то­му, що наш північний сусід — співзасновник фестивалю, а тому, що нині слі­дом за «великим» держава звернула серйозну увагу й на цей вид кіно. Одне з яскравих вражень — фільм Ірини Євтєєвої «Петербург», продемонстрований на торішньому Венеціанському фестивалі. На «КРОКу» показували 26-хвилинну анімаційну частину повнометражної картини — подорож героїв містом-міфом, містом-сновидінням, де змішалися простір і час, міфи й реальність.
Традиційний для «КРОКу» круглий стіл був присвячений темі національного в анімації. Квінтесенція міркувань полягає, на мою думку, у формулюванні Наталії Лукіних:
— Анімація — експериментальний вид творчості. Це технології, які розвиваються одночасно в усіх розвинених країнах. І лише на основі нових технологій можна говорити про спільну мову та її освоєння.
От і закінчився «КРОК-2005», розлучатися завжди сумно, хоча прийдешній фестиваль наступного року в Росії обіцяє нові маршрути, нові фільми, нові зустрічі. Ось що думає про минулий «КРОК» його генеральний директор Ірина Каплична:
— Кожен фестиваль — новий досвід, слава Богу, в основному він позитивний. Із формальної точки зору, і Україна, і Росія виконали свої зобов’язання перед фестивалем сповна. З іншого боку, якби Україна виявила щиру зацікавленість, можна було б залучити до нього й адміністрацію міст, де він проходить. Ми не змогли влаштувати для дітей повноцінні свята, хоча в Херсоні й Севастополі відбулися тради­ційні супермультишоу. У них брали участь клоуни й майстри анімації, улюблені актори, чиї голоси звучать у фільмах, було показане хороше анімаційне кіно, але не знайшовся спонсор, готовий надати дітям бодай пакетик соку в подарунок, а вони либонь це так уміють цінувати! І ще раз велике спасибі тим, хто «відстоював» із нами «КРОК» пліч-о-пліч уже не один рік поспіль — торговельній марці «Вінні», інформаційно-аналітичному центру «Новоком» (м. Москва), Міжнародним авіалініям України, котрі привезли нам гостей із усього світу. Canon надав техніку для якісного показу. А полі­графічний центр «Арт-прес», компанія ULYS м «Гопак» допомогли зробити чудову поліграфію. І, звісно ж, ми дуже цінуємо давню дружбу з телеканалом «1+1» і «ДТ». Ми не зациклюємося на появі на урочистих поді­ях фестивалю високих державних осіб, але їхня відсутність красномовно засвідчує ставлення до «КРОКу». А либонь у нас є вся атрибутика, притаманна значним міжнародним форумам, включаючи зірок першої величини нашого кіножанру.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42, 9 листопада-15 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво