КОЛИ ПОРІВНЯННЯ НЕ КУЛЬГАЄ

Нещодавно на каналі «1+1» з’явилися ентевешний «О, щасливчик!», котрий побив усі рейтинги. Здавалося б, навіщо? Адже на той момент вже ходили наполегливі чутки, що «1+1» готує власну версію знаменитої гри. Втім, слово «версія» тут не зовсім вдале. Річ у тім, що 1998 року два британські радіожурналісти запропонували ідею нової програми — «Who wants to be a Millionaire». У вересні того ж року шоу «мільйонерів» з’явилося на британському ТБ, і з цього моменту справжня «золота лихоманка» охопила світ: телебачення Америки, Німеччини й ще 51 країни купили ліцензію на цю програму. Правила й умови шоу і навіть оформлення студії скрізь однакові. Хіба що мільйон тим щасливчикам, яким удасться його виграти, видається в національній валюті. До речі, зауважу відразу, що в цьому сенсі український мільйон буде значнішим за російський.

Та все ж навіщо на «1+1», не чекаючи власного телешоу «Перший мільйон», показали російську програму «О, щасливчик!»? Гадаю, якщо можна так висловитися, для приманки, щоб заохотити широку глядацьку аудиторію, а не тільки пересичений численними ТБ-каналами Київ, до цієї дійсно захоплюючої гри. Так це чи ні, але за два тижні підготовки першої програми «Перший мільйон» зателефонували 20 тисяч чоловік, які бажали взяти участь у телешоу.

Втім, у появі на нашому ТБ «О, щасливчика!» із Дмитром Дібровим, який став саме завдяки цій програмі непристойно популярним, таїлася, мені здається, і якась небезпека. Дібров сьогодні дійсно дуже популярний. От і головну російську телепремію «ТЕФІ-2000» не за інтелектуальну й естетську «Антропологію» здобув, а за всенародно улюбленого й надмасового «О, щасливчика!» І цілком природно, що коли в Україні з’явиться власний телеаналог гри глядачі, навіть того не бажаючи, стануть порівнювати ведучих. Чи зможе ерудит Данило Яневський, який володіє дуже своєрідним, їдким гумором, конкурувати зі звичним Дмитром Дібровим?

На екрані з’явився абсолютно новий Яневський: доброзичливий, ледь не ласкавий. І це людина, котру ми знаємо як рідкісного дотепника з моментальною реакцією. А тут прямо вибачливий якийсь, але, що дуже суттєво, аж ніяк не зарозуміло-поблажливий. Обрана ним уважно-підбадьорлива тональність справляє найсприятливіший вплив на учасників перших ігор, котрим особливо важко, — адже це спільний дебют «Першого мільйона» на ТБ. Звертає на себе увагу ще один удало знайдений Данилом Яневським хід у спілкуванні з гравцями. Програма, природно, йде українською мовою, але деякі учасники періодично переходять на російську. Данило відразу перекладає їхні репліки україн- ською, причому так ненав’язливо, що нічого навіть схожого на «мовну проблему» у програмі не виникає.

Коли «Перший мільйон» тільки готувався, Яневський хотів, як зізнавався він журналістам, щоб це було симпатичне, чесне, красиве й розумне шоу, мовляв, наш народ, що має колосальний культурний шар, цього цілком гідний. А я додала б, ми також гідні розумних і інтелектуальних ведучих, які без снобізму й не без задоволення грають із нами, глядачами, на гроші. А чому б і ні?