«КЛЕЗФЕСТ-2002» - Культура - dt.ua

«КЛЕЗФЕСТ-2002»

9 серпня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 9 серпня-16 серпня

C 28 липня по 4 серпня в київському передмісті Пуща-Водиця проходив уже утретє фестиваль «Клезфест в Україні-2002»...

C 28 липня по 4 серпня в київському передмісті Пуща-Водиця проходив уже утретє фестиваль «Клезфест в Україні-2002». Незвичний, оскільки мало хто знає, що клезмери — це єврейські весільні музиканти. Але вперше результат спілкування музикантів із різних країн було винесено на широкий загал в гала-концерт, що відбувся 1 серпня в Київському державному музичному театрі для дітей та юнацтва.

Подібні фестивалі постійно проходять у різних країнах. Та найактуальніші вони для європейської частини, адже саме тут традиції клезмерів багато десятиліть були забуті: ХХ століття забрало життя близько 6 млн. європейських євреїв, був перерваний розвиток цілих культурних пластів. Сьогодні клезмерське мистецтво відроджується, і чимала заслуга в цьому групи ентузіастів на чолі з Яною і Борисом Яноверами, котрі стверджують, що мистецтво клезмерів узагалі народилося в Україні.

Музику заборонити не можна. Саме музика найбільше виражає душу єврейського народу. А однією із найяскравіших складових цієї душі багато століть вважається мистецтво клезмерів. Саме вони є хранителями незліченних мелодій і сюжетів із життя народу з усіма його трагедіями, драмами, комедіями і мелодрамами. У цьому і довелося переконатися на гала-концерті «Клезфесту». Його програма складалася з двох відділень, перше було названо «Гетто танго».

«Музику на краю Бабиного Яру», за влучним висловом конферансьє, не просто виконали, а розіграли в кожній пісні цілу міні-виставу знаменита американська виконавиця пісень на ідиш Адріана Купер і художній керівник бродвейського єврейського театру «Фольксбіне» Залмен Млотек як акомпаніатор на роялі. Справжні брехтівські зонги — сценки з життя єврейського гетто у Вільно (Вільнюс) чи трагічні балади про загиблих у Бабиному Яру — прозвучали потужно, емоційно. Деякі пісні (чимало їх було написано прямо в гетто композиторами, що не дожили до звільнення) являли собою сатиричні куплети на тему повсякденного життя в гетто (наприклад, «Гроші»). Музичний матеріал ще раз довів, що почуття гумору не відмовляло цьому народу навіть у найжахливіші часи. Просто в комічні сценки вкраплювалися нотки суму, без якого, як відомо, і єврей — не єврей...

Друга частина концерту була присвячена, власне, результату фестивального спілкування. Адже «Клезфест» — це не лише зустріч кращих виконавців, а насамперед — навчання й обмін творчим досвідом. Близько п’ятдесяти учасників фестивалю з України, Молдови, Росії, Латвії, Естонії та Казахстану стали старанними учнями майстер-класів, що провели Адріана Купер і Залмен Млотек (США), усесвітньо відомий лідер традиційного клезмерського стилю кларнетист Мерлін Шеперд (Англія) і Стас Райко, котрий уперше виступив у ролі викладача, — лідер найпопулярнішого в Україні та за її межами «Харків клезмер бенду». Музиканти з різних країн за час фестивалю зуміли прекрасно зігратися і створити не лише нові ансамблі, а й нові музичні твори. Всупереч усталеній думці, ніби єврейська музика — це лише «Сім сорок», учасники «Клезфесту» професійним і артистичним виконанням довели не лише величезне багатство мелодики, а й її різножанровість. Більше того, одна з учасниць фестивалю пристосувала такий суто слов’янський інструмент, як домра, до віртуозного виконання справжньої єврейської музики, чим зірвала грім оплесків.

У якийсь момент концерту подумалося: ось де треба шукати талановитих композиторів-піснярів, нові сюжети і не заяложені звукові сполучення. Кожна пісня могла б прикрасити репертуар гарного естрадного виконавця. З цих пісень можна скласти чудовий репертуар, здатний продемонструвати не лише діапазон виконавця, а й музичний смак конкурсанта на будь-якому міжнародному фестивалі виконавців популярної музики, які постійно нарікають на відсутність нового пісенного матеріалу.

Фестиваль не обмежився музичними експериментами і приділив увагу теорії й історії єврейської культури в найцікавіших лекціях на такі теми, як «Галахічні аспекти єврейського весілля», «Єврейське образотворче мистецтво», «Єврейські музичні вечора на карті Києва», «Весільні та святкові пісні». Також було влаштовано невелику ретроспективу єврейського кіно, знятого в Україні 1910—1945 рр. Гостями фестивалю стали Еда Береговська, дочка найбільшого дослідника єврейської народної музики Мойсея Береговського, і саундархівіст із Чиказького відділення ІВО Кирило Робінсон.

Історична довідка. Мистецтво музикантів-інструменталістів — клезмерів — своєрідна гілка фольклору середньо- і східноєвропейського, ашкеназського єврейства й ввійшло в історію як вид світської (на відміну від хасидської) творчості. Назва «клезмери» походить від івритського клі-земер — «музичний інструмент». Бродячі ансамблі талановитих імпровізаторів — «капели» виступали на весіллях, святкових гулянках, ярмарках, нерідко запрошувалися і на бали. Їхнє мистецтво — яскравий зразок світської єврейської музичної творчості: йому властива розмаїтість жанрів, експресивна манера виконання, часто — блискуча імпровізаційність. Творчість клезмерів зазнала впливу від фольклору (а іноді й професійного мистецтва) народів, що жили по сусідству з євреями, — німців, українців, поляків, румунів (мелодійне звучання румунської народної музики особливо характерне для клезмерського мистецтва) тощо, створюючи своєрідне і самобутнє мистецтво.

Чимало клезмерів, опанувавши нотну грамоту, почали грати в оркестрах (найчастіше — єврейських театрів). Їхні діти й онуки, здобувши освіту, ставали солістами, диригентами і композиторами. Із сімей клезмерів вийшли усесвітньо відомі музиканти: композитор М.Гнесін був онуком клезмера і бадхана; скрипаль М.Ельман доводився племінником скрипалю-клезмеру Каплану з Голованевська; віолончеліст Е.Файєрман (1902—1942) ріс у м. Коломия в сім’ї клезмера; у клезмерській «капелі» Я.Звена з Вільно, учня і послідовника Гузикова, грав батько і перший учитель Я.Хейфеца; син клезмера зі Львова Х.Вольфсталя (1853—1924) Броніслав (1883—1944) навчався у батька, потім у Відні, Лейпцизі та Берліні і став диригентом і піаністом; П.Столярський, засновник Одеської школи скрипкового мистецтва, був сином клезмера і на початку своєї музичної кар’єри грав у «капелі»; І.Стучевський, ізраїльський композитор, віолончеліст і письменник, був сином керівника клезмерської «капели» у Ромнах.

Образи і романтизовані біографії клезмерів відбиті в художній літературі: героями оповідань Менделе-Мойхер-Сфоріма, Шолом-Алейхема і І.Переца стали Стемпеню і Педоцур. Перу І.Друкера належать романи «Клезмер» (про П.Столярського) і «М.І.Гузиков». Інтонація й елементи клезмерської музики втілені в оркестровій сюїті «Єврейський оркестр на балу у Городничого» (1929) М.Гнесіна, фортепіанному тріо «Клезмерська весільна музика» (1955) І.Стучевського, у концертній фантазії для скрипки з оркестром «Стемпеню» С.Сендерея (1905—1967) й інших. Мотиви музики клезмерів використовував С.Прокоф’єв в «Увертюрі на єврейські теми» (1919).

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво